Від початку повномасштабної війни Росії проти України українська гривня суттєво девальвувала. І це не дивно, зважаючи на те, з якими викликами і проблемами зіштовхнулася вітчизняна економіка.
Аби підтримати стійкість економіки в умовах війни та хоч трохи зменшити удар по кишенях українців, НБУ з 24 лютого перейшов до політики фіксованого валютного курсу, зараз він на рівні 36,57 гривень за долар.
Сьогодні курс продажу готівкового долара в обмінниках банків складає трошки більше 40 гривень за долар.
Що відбуватиметься з курсом української національної валюти в 2023 році, буде суттєво залежати від подій на фронті та того, чи завершиться війна в новому році, чи затягнеться на довше.
В інтерв’ю Главреду голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук Андрій Новак розповів, яким буде курс гривні в 2023 році, наскільки ймовірний катастрофічний обвал курсу, наскільки гривня міцніша за рубль, а також коли гривня може повернутися в Крим.
Яким може бути курс гривні у 2023 році? Як чинник завершення або не завершення війни у 2023 році може вплинути на нього?
У 2023 році, як і в 2022-му, у нас буде не звичайна економіка, а економіка війни. Це означає, що розвиток економічної ситуації напряму залежатиме від подій на фронті. Чим раніше Україна здобуде військову перемогу, тим раніше ми почнемо економічне відновлення. І, навпаки, чим довше триватиме війна з Росією, тим довше ми будемо у стані рецесії та інших важких економічних процесів.
Спрогнозувати рівень інфляції та курс гривні у 2023 році неможливо, тому що ні для першого, ні для другого немає бази прогнозування. Передусім не зрозуміло, якими будуть ціни на енергоресурси, адже ледь не щодня Росія обстрілює українські енергетичні об’єкти, тож практично щодня зростають наші втрати.
На щастя, Україна має масштабну зовнішню підтримку по всіх напрямках: військовому, фінансовому, енергетичному тощо. Але це не дає бази для прогнозу курсу гривні, адже основою для таких оцінок є курсова політика НБУ. Відштовхуватися від курсу, закладеного в Державний бюджет на 2023 рік, ми не можемо, оскільки наступного року бюджет буде переглядатися, можливо, й не раз. Це обумовлено тим, що економічне життя, в тому числі бюджетний процес протягом, як мінімум, першого півріччя напряму залежатиме від ситуації на фронті. Тому навіть ухвалений бюджет є дуже приблизним орієнтиром, і насправді реалії 2023 року будуть, м’яко кажучи, трохи іншими.
Втім, враховуючи, що Україна отримує і, згідно з анонсами провідних країн світу, й далі отримуватиме допомогу, великого обвалу гривні не буде. Західні країни запевнили, що допомагатимуть Україні стільки, скільки буде потрібно, і це стосується не тільки зброї та всього необхідного для ведення війни, а й економіки та фінансів. Тому можна розраховувати на те, що в українській економіці в 2023 році не буде катастрофи. Далі все буде залежати від того, як цю допомогу використовуватимуть наш уряд та Нацбанк. Але те, що така допомога буде, абсолютно зрозуміло.
А як бути з прогнозами-страшилками, які говорять про те, що курс наступного року може обвалитися ледь не до 100 гривень за долар?
Всі ці страшилки ми повинні сприймати як провокації, покликані збурити внутрішню ситуацію в Україні. Навіть із точки зору динаміки війни, найгірше ми пережили в першій половині 2022 року, а далі почалося важке, але поступове відвоювання Збройними силами України тимчасово окупованих територій та завдання ворогу все більших і більших втрат – кількість втрат особового складу Російської Федерації уже перевищила 100 тисяч осіб. Так буде і надалі, тому що підтримка України зброєю та боєприпасами буде тільки зростати.
Отже, найважчі періоди, в тому числі в економіці, ми вже пройшли. Згадайте хоча б паливну кризу та порушення торгівельної логістики, які ми подолали. Зараз основні торговельні логістичні шляхи відновлені або замінені, і криза пального також позаду. Попри постійне бомбардування наших об’єктів енергетичної інфраструктури українська економіка працює. Не дивлячись на регулярні відімкнення світла, у нас працюють торговельні точки, заклади громадського харчування, аптеки, сервіси, промислові та аграрні підприємства тощо.
В принципі, найважчий період ми вже минули. Тому «страшилки» про курс 100 гривень за долар потрібно якщо не ігнорувати, то сприймати виключно як провокацію.
Можливо, не дуже коректне порівняння, але все-таки… Що зараз виглядає більш міцним – українська гривна чи російський рубль?
Порівняння гривні та рубля зараз цікаве, адже і на грошовому фронті Україна також перемагає Росію. Так, у нас відбулася певна девальвація гривні в першій половині 2022 року, це був найважчий період. Але зараз курс гривні стабілізувався і навіть періодично трошки зміцнюється.
Натомість російський рубль відреагував виключно негативно на останні військові й зовнішньополітичні перемоги України та, відповідно, поразки Росії. Загалом внутрішній російський ринок відреагував на це негативно – це стосується і російського рубля, і вартості акцій російських компаній. Всюди зниження та падіння. Не кажучи вже про те, що російські акції не торгуються на міжнародних фінансових майданчиках.
Тенденція зрозуміла: російський рубль і далі буде девальвувати, тому що зараз фінансова та економічна ситуація в Росії також залежить від військової ситуації на фронті, а там РФ програє.
До того ж, на відміну від України, яка отримує допомогу від усього цивілізованого світу, Росія навпаки здобуває все нові й нові пакети санкцій. Так, уже прийнятий 9-ий пакет санкцій і обговорюється 10-й. Росія вже є ізгоєм, і вона все більше закріплюється в заблокованому стані. Для Росії ситуація в економіці буде тільки погіршуватися, причому не в перспективі з місяця на місяць, а з тижня на тиждень.
Чи є в цій ситуації у Росії певне "рятівне коло"? Наприклад, чи може вона розраховувати на допомогу Китаю?
Якщо найбільший китайський перевізник газу і нафтопродуктів відмовився транспортувати російську нафту, то про що можна говорити? Це свідчить про те, що хоча на словах Китай і зберігає певні відносини з Росією (їх можна виміряти тільки спільними голосуваннями в ООН), але насправді відбувається протилежне: Росія запросила у Китаю військову допомогу – він відмовив, Росія запросила у Китаю фінансову допомогу – він відмовив, Росія попросила Китай, щоб він купляв більше російських енергоносіїв – він також відмовив.
Китай і китайські компанії бояться потрапити під каток міжнародних санкцій. І ринок розвинених цивілізованих країн, тобто західних, для Китаю на три порядки важливіший, ніж ринок Росії, який із кожним днем звужується і звужується, а також стає дедалі більше токсичним.
Та й, напевно, Китай не зацікавлений у зміцненні Росії, в тому числі економічному?
Китай розглядав і розглядає Росію як дешевий сировинний придаток. Він розраховує захопити привабливу, з точки зору ресурсів, частину російської території. Зараз Китай просто вичікує, коли українська армія перемеле майже всю російську армію, щоб маршем, за три дні, забрати собі те, що він запланував.
Поділіться вашою суб’єктивною думкою про те, коли ЗСУ зможуть «перемолоти» російські війська, і гривня знову буде ходити в Криму та на Донбасі?
Військові аналітики сходяться в думці, що влітку 2023 року будуть деокуповані всі українські території, навіть Крим. Тож перша половина року ще буде важкою, а в другій половині відбуватиметься поступове відновлення, в тому числі економічне.
Втім, припускаю, що все це може статися і швидше. Ми вже маємо декілька прикладів, коли ситуація на фронті розвивалася навіть краще, аніж прогнозували військові експерти. Наприклад, дуже стрімка і швидка контратака в Харківській області, де за лічені дні були звільнені величезні території, досить швидке і порівняно легке відновлення контролю над правим берегом Херсонської області включно з Херсоном.
В разі якщо Україна отримуватиме від Заходу зброю і боєприпаси, які вона просить, військові події можуть розвиватися більш швидко і позитивно для України, ніж зараз здається.
Український економіст, учений, громадський діяч; автор книги «Як підняти українську економіку». Кандидат економічних наук.
У 2009 році Андрій Новак був обраний головою оргкомітету економічного форуму українського світу. Того ж року стартував ініційований ним проект Альтернативного Кабінету міністрів України.
У 2010 році став головою Комітету економістів України.
У 2011 році був обраний проректором Європейського університету.
29 квітня 2012 на V черговому з'їзді Української партії Андрій Новак був обраний головою Української партії. У квітні 2013 року було оголошено про припинення його членства в цій партії.
6 лютого 2019 року офіційно став кандидатом на виборах президента України.