У Верховній Раді готуються розглянути закон, що передбачає стягнення з українців боргів за послуги ЖКГ. Згідно з ним, борги по комуналці прирівнюються до несплати аліментів, за що боржнику може загрожувати низка санкцій - від заборони виїзду за кордон до арешту майна. Експерти, опитані Главредом, стверджують, що законопроект, у разі ухвалення, може пустити українців по світу і не залишити їм вибору, окрім як відстоювати свої інтереси в судах.
Законопроект «Про внесення змін до деяких законів України Про удосконалення порядку погашення заборгованості споживачів з оплати житлово-комунальних послуг " (№3613) був внесений до парламенту ще в червні минулого року. А півроку потому, у грудні, голова Комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова зареєструвала постанову про його розгляд та ухвалення у сесійній залі в першому читанні.
Головна новація, яка вводиться цим документом – обов'язкова реструктуризація боргів, що накопичилися до 1 жовтня 2020 року. Для цього споживач (фізична або юридична особа), який має борг, повинен буде укласти договір з компанією, що надає послуги ЖКГ, про реструктуризацію та розстрочку погашення боргу рівними частинами строком до 60 місяців (до 5 років), залежно від суми боргу та рівня доходів громадян на дату початку реструктуризації.
Читати такожАрешт житла, штрафи і заборона на виїзд з країни: як у Раді планують стягнення боргів за комуналкуЗазначимо, що реструктуризація боргів по ЖКГ існує і зараз.
Передбачається, що з боржника, який працює і отримує субсидії, можуть щомісяця списувати, з урахуванням погашення поточних платіжок, не більше 25% від його доходу, а для пенсіонерів та осіб, які отримують будь-які види соцдопомоги, сума списання не повинна перевищувати 20%. При цьому у боржника також буде право погасити заборгованість достроково або, навпаки, продовжити її погашення в разі низьких доходів.
За несвоєчасну оплату комуналки, боржнику може нараховуватися пеня за кожен день прострочення, але не більше 100% від загальної суми боргу. Крім того, передбачені і штрафи за накопичення боргів – якщо заборгованість накопичувалася протягом року, то до цієї суми додадуть ще 20% штрафу, якщо два роки – то 30%, три – 50%.
Якщо ж споживач не сплачує поточні платежі і не укладає договір про реструктуризацію боргу протягом місяця, то тоді компанія-постачальник послуг ЖКГ, згідно з проектом закону, матиме право звернутися до суду з позовом до неплатника. При цьому, за рішенням суду, борг може зрости вдвічі - із заробітної плати може бути утримано не 25%, а 50%, а також судові виконавці можуть накласти арешт на житло, якщо борг неплатника перевищуватиме 20 мінімальних зарплат (станом на 1 січня - 120 000 гривень).
Примітно, що санкції до неплатників послуг ЖКГ, відповідно до закону, будуть дублювати покарання для злісних неплатників аліментів, оскільки, крім конфіскації майна, їм можуть заборонити:
За словами нардепа Олександра Дубинського, Верховна Рада може ухвалити цей законопроект найближчим часом через зростаючі борги населення за послуги ЖКГ. За даними Держстату на грудень 2020 року, борги за світло, газ, воду та опалення сумарно вже перевищили 73 млрд гривень. На його думку, цей законопроект - одна з умов для отримання чергового траншу від МВФ (Міжнародного валютного фонду). Заради справедливості варто сказати, що в уряді це побічно підтвердили – зокрема, міністр фінансів Сергій Марченко в одному з недавніх інтерв'ю повідомив про стурбованість МВФ наміром українського уряду про повернення до регулювання цін на газ для побутових споживачів.
Експерти сходяться на думці, що законопроект, у разі його ухвалення, хоч і посилить тиск на боржників, але не вирішить проблеми хронічних боргів.
Кандидат економічних наук, незалежний експерт Олександр Хмелевський вважає, що навпаки, зазначені в ньому заходи можуть істотно ускладнити погашення боргів, бо люди, можуть заробляти, наприклад, виїжджаючи за кордон на заробітки. Відповідно, обмеження на виїзд за кордон для них може позбавити їх можливості оплачувати рахунки за комуналку.
Крім того, експерт звертає увагу на те, що в українців, у разі впровадження реструктуризації, на неї може просто не вистачити коштів. "Зараз у багатьох людей на оплату комуналки вже йде більше 20% їхніх доходів, а субсидії можуть отримати далеко не всі, хто їх потребує.
Тобто, на погашення реструктурованої заборгованості може взагалі не залишатися грошей. А це призведе до масового стягнення боргів по суду за рахунок майна боржників. Адже, якщо є борг, його потрібно сплатити, а раз немає інших джерел, то погашення відбувається за рахунок продажу майна боржника. Імовірність того, що суд встане на бік боржника і прийме рішення в його інтересах, вкрай мала.
Таким чином у людей можуть почати масово відбирати квартири, а де жити після цього людям і чи буде держава надавати їм соціальне житло, закон ніяких відповідей не дає. Як результат, багато людей стануть бездомними, будуть приречені на злидні і смерть», - говорить Хмелевський.
Читати також"Непідйомна сума": Кличко озвучив борги киян по комуналціУ свою чергу, голова Житлового союзу України Олександр Скубченко зазначає, що у разі впровадження обов'язкової реструктуризації виникає ризик стягнення спірних боргів. "Фактично закон вводить крайній термін, до якого боржник може добровільно погодитися на реструктуризацію і драконівські заходи цим законопроектом вводять саме для того, щоб люди погодилися на виплату боргів. Адже коли боржник погоджується на реструктуризацію, то з цього моменту його борг стає визнаним, тобто беззаперечним. Адже на сьогодні цифра у 73 мільярди - це не борг, а сума неоплачених нарахувань», - пояснює Скубченко.
Експерт додає, що далеко не всі борги, які включені в цю суму – беззаперечні. Наприклад, температурні коефіцієнти по газу, які досі нараховують облгази в деяких регіонах, хоча вони вже неодноразово визнавалися незаконними як судами, так і держорганами, зокрема, НКРЕКП.
Однак, як стверджувала влітку минулого року (відразу після реєстрації законопроекту в парламенті) заступник міністра розвитку громад і територій Наталія Хоцянівська, реструктуризація спірних боргів – це міф.
«У разі незгоди з сумою боргу, споживач буде звертатися до комісій на місцевому рівні, де будуть розбиратися з питаннями боргу. Крім того, якщо споживач переконаний у своїй правоті, він може в будь - який час звернутися до суду», - заявляла Хоцянівська.
Але диявол криється в деталях і, за словами Скубченка, на практиці якраз в цьому може виникнути заковика: «Звернення до суду в наш час – дороге задоволення. І в цьому випадку можуть постраждати незахищені верстви населення, оскільки у них, як правило, немає грошей на адвокатів, щоб відстояти свої права в судовому порядку».
Експерти, опитані Главредом, визнають, що реструктуризація, безумовно, важлива, якщо мова йде про підтверджені борги. Але, перш ніж її впроваджувати голосуванням в парламенті, державі треба, для початку, провести аудит неплатежів, розділивши їх на спірні, беззаперечні і незаконні. А це, після втручання держави, може зменшити існуючі борги, щонайменше, удвічі.