США при президенті Трампу продовжують виписуватися з найбільших міжнародних договорів. Першим кроком стало обнулення ядерної угоди з Іраном в 2018 році, слідом настала черга угоди щодо РСМД, згідно з якою Штати і Росія зобов'язалися ліквідувати всі балістичні й крилаті ракети наземного базування середньої і малої дальності, а також не створювати, не випробовувати й не розгортати такі ракети в майбутньому. Також Трамп планує пустити під ніж підпис під участю в СОТ.
Тепер на смітник історії в Білому домі мають намір відправити Договір по відкритому небу (ДВН), який давав змогу США і РФ інспектувати території один одного на предмет виявлення порушень інших договорів про обмеження ракетно-ядерних озброєнь.
Договір по відкритому небу (ДВН), The Treaty on Open Skies – міжнародна угода, що дозволяє вільні польоти неозброєних розвідувальних літальних апаратів у повітряному просторі країн-підписантів. Учасники договору мають право здійснювати обльоти територій один одного для спостереження за військовою діяльністю.
У договір входять більшість країн НАТО, а також Росія, Україна, Грузія, Боснія і Герцеговина та нейтральні Швеція й Фінляндія. При цьому країни НАТО не спостерігають один за одним. За час існування договору було здійснено понад 1500 спостережних польотів.
Документ був підписаний 24 березня 1992 року в Гельсінкі, але при цьому набув чинності тільки через десять років, у 2002-му. Російська Федерація ратифікувала Договір по відкритому небу 26 травня 2001 року.
Головним завданням Договору є розвиток відкритості та спостереження за виконанням угод по контролю над озброєннями (в першу чергу, Договору про звичайні збройні сили в Європі). Польоти проводяться на повідомній основі та за встановленими річними квотами.
Як зазначив у коментарі Главреду співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник,Договір по відкритому небу був більшою мірою спрямований на встановлення довіри між країнами-підписантами, ніж на збір інформації:
ДВН передбачав певні квоти на польоти легальних розвідників над територією інших держав. І основна мета полягала не в отриманні розвідувальної інформації, а у встановленні довіри: так країни намагалися показати, що їм нічого ховати від своїх партнерів, а тому вони дозволяють відкрито вести спостереження за своєю територією.
Офіційно з договору США вийдуть через шість місяців, після чого польоти американських літаків над територією російської (і російських літаків над американською) припиняться. Головною причиною виходу США з договору названі випадки його порушення з боку Росії. Зокрема, те, що Росія забороняла спостережні польоти над Москвою, Чечнею, а також ускладнювала моніторинг Калінінградській області.
Росія часто поводить себе брутально. Так і у випадку з Договором по відкритому небу: вона максимально використовує в своїх інтересах спостереження в рамках цього договору, однак при цьому блокує спроби інших країн-підписантів ДВН вести таке ж спостереження над її територією. Свого часу, наприклад, США хотіли здійснювати польоти над районами російсько-українського конфлікту і над прикордонними зонами, але Москва заблокувала ці польоти.
У свою чергу, експерт із питань міжнародної політики та Близького Сходу Українського інституту майбутнього Ілля Куса зазначив, що Договір про відкрите небо ніколи особливо ретельно не виконувався всіма учасниками, проте раніше на проблеми з його дотриманням ніхто особливої уваги не звертав.
«Тепер же у США з'явився президент і адміністрація, які досить скептично ставляться до нинішньої моделі багатосторонньої дипломатії і хочуть підім'яти її під себе. Власне, для цього в Штатах і приймаються рішення про вихід із міжнародних договорів: з Договору про глобальний контроль над торгівлею зброї, з Договору про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, а тепер ось справа дійшла і до Договору по відкритому небу», – пояснив Куса.
Як і у випадку з договором про РСМД, Вашингтон звинувачує Москву в порушенні угоди. За словами президента Трампа, США не будуть брати участь в Договорі по відкритому небу, поки Росія його "не дотримується". При цьому він залишив Москві можливість невеликого маневру, зазначивши, що обидві країни зможуть разом до нього повернутися, підписавши нову угоду.
Логіка адміністрація Трампа полягає в тому, щоб переписати ДВН та всі інші договори під себе. «Під себе» – це значить, зробити їх більш жорсткими, поставити в чіткі рамки своїх геополітичних суперників та включити в ці договори Китай. Адже всі вони в основному підписувалися з Росією, а Китай залишився на узбіччі. Штати хочуть загнати в певні рамки і Китай, як нову глобальну силу, створивши тристоронній або багатосторонній договір.
Експерт із міжнародної безпеки Олексій Мельник звертає увагу на ще один аргумент, який привів Держдеп, пояснюючи намір Штатів вийти з ДВН – він безпосередньо стосується України.
«У роз'ясненні Держдепу серед іншого згадується аргумент, пов'язаний із Кримом. Як відомо, в Договорі по відкритому небу, зокрема, прописані аеродроми дозаправки, куди літаки, які здійснюють спостереження в рамках договору, можуть сідати. Так от Росія намагалася включити в цей перелік аеродроми, що знаходяться на території анексованого Криму. Таким чином, Москва намагалася використовувати такий благородний міжнародний договір, спрямований на підтримання довіри, в цілях легітимації анексії Криму», – зазначив Мельник.
Незважаючи на те, що колишній радник президента США з національної безпеки, відомий "яструб" Джон Болтон заявив, що вихід США з ДВН стане "великим моментом", його ентузіазм розділили далеко не всі. Так, екс-директор ЦРУ Хайден охарактеризував цей крок як "божевілля", а екс-співробітник Держдепу Джим Джатрас зазначив, що вихід явно сигналізує про небажання Білого дому продовжувати договір СНО-3. За його словами, це "ще один крок на шляху методичного знищення глобальної системи контролю над озброєннями, особливо між США і РФ". А сенатори від Демократичної партії Ед Марки і Джиммі Панетта внесли до Конгресу США законопроект, який заборонить президенту виходити з міжнародних угод і договорів без згоди парламенту. Паннета назвав рішення виходу з ДВН таким, що суперечить інтересам національної безпеки.
Незважаючи на те, що розрив ще одного договору – явне свідчення про зниженні рівня довіри між Білим домом і Кремлем та про підрив "стратегічної стабільності", США, на перший погляд, явно виграють від такого кроку. Рішення цілком логічне і раціональне – Трамп не згоден на паритет між першою і 16-ю економіками світу, причому в умовах, коли остання підриває міжнародні договори і безпеку.
Угода укладалася між двома наддержавами, одна й досі залишається такою, а інша перетворилася на злиденну сировинну колонію з явно хворими правителями, які зруйнували все, до чого дотяглися, тероризують і тримають у зубожілості населення захопленої країни та ще й намагаються розширити свою владу. Договір рівного з рівним в умовах, коли ніякого паритету давно немає, та ще й накладає обмеження на більш сильного, для США інтересу не представляє.
Заява про готовність скасувати вихід, якщо РФ почне дотримуватися договору, здається, звичайною для Трампа грою на підвищення ставок зі збереженням вузького коридору для опонента. Іншими словами, Вашингтон милостиво згодний подумати, якщо Кремль піде на поступки в рамках вже чинної угоди чи буде дотиснутий до нового договору на вигідних для Капітолію умовах.
Можливо, погроза вийти з ДВН – це спроба США врятувати систему, а не зруйнувати її. Адже такими діями, як вихід з ДРСМД і ДВН, Штати намагаються посилати Росії сигнали про те, що потрібно домовлятися, тому що події, які в іншому випадку будуть розвиватися, не будуть вигідними ні Росії, ні США, ні світу в цілому. Можливо, Вашингтон піднімає ставки свідомо, тобто йде на ескалацію заради деескалації.
До того ж, як відзначають співрозмовники Главреда, США не стануть менше знати про дії, що здійснюються на території Росії або Білорусі, втративши можливість вести спостереження з повітря за цими країнами в рамках ДВН.
Так, наприклад, Мельник наголошує, що інші способи ведення розвідки не зникають.
«У США та інших членів НАТО є інші, набагато більш ефективні і акуратні механізми для здійснення розвідки за допомогою супутників. Тому вихід Штатів із ДВН ніяк не зашкодить їм отримувати потрібний обсяг розвідувальної інформації про дії РФ», – вважає експерт.
У свою чергу, Тарас Чорновіл також припустив, що мова йде не про реальні наміри Вашингтону вийти з чергового міжнародного договору, а про «шантаж» і «політичний шум».
"США не стануть менше знати про Росію – коли укладався ДВН, ще не існувало настільки розвинених способів ведення розвідки і спостереження з космосу. Тому ДВН поступово втрачав свою критичну актуальність, хоч і залишався певним стримуючим чинником, що встановлює правила», – зазначив експерт.
При цьому він не виключає, що з Договором по відкритому небу може статися так, як і з погрозами припинити фінансування ВООЗ через коронавірус: Трамп озвучив «останнє китайське попередження», потім ще одне, а потім ще:
"Він буде довго виходити з ДВН, але в підсумку так і не вийде. Всі тези Трампа слід ділити на три, а ті, що він вимовляє перед президентськими виборами – на десять. Ми чуємо від нього вельми хаотичний набір заяв, які в підсумку переглядаються або обростають додатковими умовами на зразок «Штати це зроблять, якщо...». І заява про вихід Штатів з ДВН – з цієї ж серії: це політична заява, а не остаточне рішення."
Якщо ж новий договір на вигідних США умовах не буде підписаний – Штати нічого не втратять: "гонка озброєнь", якщо і почнеться, буде виграна США прямо на старті. Американський військовий бюджет у 2020 році досягнув майже 750 млрд доларів і перевищує російський у 16 разів.
В умовах зростання напруженості у відносинах між Росією і Китаєм Білий дім не зацікавлений у спостереженні за своїми об'єктами в США та базами в Європі. А, крім того, всю потрібну інформацію про Росію США продовжать отримувати від союзників, які залишаться в договорі та зможуть далі здійснювати польоти над російською територією. Для Москви було б логічним кроком вийти з договору слідом – так, американські апарати над Росією літати не будуть, але будуть всі інші, і, очевидно, дані моніторингу будь-якої іншої країни НАТО все одно одразу ляжуть на стіл у Пентагоні.
Ілля Куса вважає, що гонка озброєнь ніколи не закінчувалася, а тому не може початися внаслідок виходу Штатів з ДВН.
"Безумовно, наміри США щодо ДВН слід сприймати як черговий елемент розвалу існуючої світової системи контролю над озброєннями, яка розсипається під напором гонки озброєнь. Адже, насправді, гонка озброєнь після «Холодної війни» тривала постійно, нехай підкилимно і не в таких масштабах, як раніше", – зазначив Куса.
Глава МЗС ФРН заявив, що "дуже шкодує" з приводу планів США вийти з Договору по відкритому небу. За його словами, Берлін і партнери за договором мають намір спробувати переконати США.
В ООН застерегли, що припинення ДВН може призвести до нової гонки озброєнь: "Ми стурбовані ерозією російсько-американського режиму контролю над озброєннями. Розірвання таких домовленостей без будь-якої заміни може призвести до дестабілізуючих дій, таких як початок нової гонки озброєнь, що веде до можливих прорахунків", – сказав офіційний представник Генсека ООН Стефан Дюжаррик.
На думку експертів, опитаних Главредом, вихід США з Договору по відкритому небу дійсно підірве міжнародну систему контролю над озброєннями.
«Цей договір є однією з цеглинок світової архітектури безпеки, яка вже і так наполовину зруйнована. Небезпека полягає в тому, що кожна цеглинка, яку витягуватимуть, може призвести до неконтрольованого обвалу цієї системи», – зазначив Мельник.
У свою чергу, Куса вважає, що вихід США з ДВН навряд чи матиме великі практичні наслідки, однак негативно позначиться на безпеці у світі.
«Буде менше координації і зобов'язань сторін. І за будь-якої кризи не буде зрозуміло, хто за що відповідає. Договори – навіть ті, що здаються не особливо значущими з міжнародно-правової точки зору – важливі тим, що, принаймні, визначають функції сторін, їх зобов'язання і приблизні «червоні лінії», які не можна переступати. Коли таких договорів не буде, буде рости невизначеність і відчуття небезпеки у світі», – вважає Куса.
Тому, за його словами, проблема подібних рішень про вихід із міжнародних договорів, у тому числі й адміністрації Трампа, полягає в тому, що всі вони руйнують систему контролю над озброєннями, але не пропонують нічого взамін. А це може призвести до дестабілізації світової системи.
У зв'язку з рішенням США вийти з договору з відкритого неба НАТО на 22 травня скликає екстрену нараду.
Андрій Софин, Надія Майна