14 травня Кабмін встановив, що на період карантину, який, нагадаємо, триватиме до кінця червня і, судячи з усього, буде продовжено до серпня, надбавки мереж АЗС до середньої ціни ДП повинні бути не вище 7 гривень на літр, а бензину - не вище 5 гривень на літр.
В уряді заявили, що таке обмеження є «вимушеною відповіддю на необґрунтоване зростання цін» на паливо у торговельних роздрібних мережах. Після введення такого державного регулювання низка мереж АЗС влаштували справжній бунт та оголосили про припинення продажу бензину преміум-класу та дизелю на своїх заправках.
Главред розбирався, чи обґрунтовано вчинила держава, і чого слід очікувати пересічним автолюбителям від таких паливних війн.
Бойкот щодо продажу окремих видів бензину та дизпалива оголосили чотири роздрібні мережі – WOG, OKKO, SOKAR та KLO.
В ОККО заявили, що бензин PULLS 95 і дизель PULLS Diesel тимчасово не продаватиметься, бо реалізація даних марок палива є збитковою для АЗС. Слідом WOG припинила заливати преміальне паливо 95 Mustang і ДП + Mustang, а мережа KLO на час дії постанови не продаватиме бензин і дизель марок VENTUS 95 і VENTUS Diesel. У SOCAR вирішили обмежити продаж преміального палива NANO 95, Diesel Nano Extro.
Читайте такожУкраїнські АЗС після бунту відновлюють продаж палива преміумкласу
Нагадаємо, в кінці березня Антимонопольний комітет України, вивчивши ціни на вітчизняних АЗС, рекомендував мережам встановити такі, які б «відповідали об'єктивній ситуації на ринку». У комітеті наголошували, що попри зниження курсу долара у першому кварталі року на 2,7%, роздрібні ціни на бензини зросли на цілих 12,5%. Крім того, у березні європейські котирування на дизельне пальне та високооктанові бензини також знижувалися. При цьому рівень роздрібних цін на українських АЗС продовжував зростати.
"Як показує досвід, українські оператори роздрібної реалізації пального швидко реагують на збільшення європейських котирувань на нафтопродукти і відразу відображають таку тенденцію (збільшення) на інформаційних табло АЗС. Однак при зменшенні європейських котирувань на нафтопродукти такий швидкий "зворотний" процес не відбувається", - коментували в комітеті.
Як вважає Максим Тютюнников, голова правління Асоціації представників малого та середнього бізнесу міста Києва, таке жорстке рішення Кабміну - це вимушений захід, який має свою аргументацію.
«По-перше, це було відповіддю на необґрунтоване зростання цін на паливо. Отже, на сьогоднішній день, таке регулювання просто необхідне. Встановивши економічно обґрунтовану ціну, можна унеможливити маніпуляції цінами. По-друге, на ринку палива зараз очевидні спекуляції окремих компаній, тому у держави буде час на регулювання ринків та зменшення монополії серед продавців нафтопродуктів», - пояснив він.
Керівник Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко також вважає, що держава вчинила правильно.
«Нагадаємо, що передувало всьому цьому процесові. Декілька місяців тому владні структури масово перевіряли підприємства галузі, де було знайдено чимало порушень законодавства, і, фактично, зачищався ринок. Пригадаємо і те, як Антимонопольний комітет України виписував чималі штрафи компаніям ринку за порушення, в тому числі монопольного законодавства. Компанії не перерахували сум штрафів на користь державі, втім продовжували необґрунтоване підвищення цін на бензин та дизпаливо. Потім влада проводила консультації із керівниками мереж. Це також нічого не дало. Отже влада вчинила цілком правильно», - каже фахівець.
На думку Дорошенка, у мережах, які не приєдналися до бунту АЗС, приміром, Shell, за його інформацією, сталося навпаки зниження вартості бензинів та дизпалива. Натомість, за інформацією консалтингової групи «А-95», середні роздрібні ціни на бензини різних марок в Україні у першій половині травня 2021 року збільшилися на 0,55-0,7 гривні за літр.
Як підкреслює Тютюнников, втручання державної влади в економічне життя в цілому і процес ціноутворення має місце в розвинутих країнах, зокрема на території ЄС. Наприклад, парламент Австрії встановлює ціни на тютюн, спиртні напої, сіль, поштові збірки тощо. Керівництво Іспанії встановило оціночні ціни на електроенергію, газ, бензин, дизельне паливо. Тому така ситуація е є унікальним суто українським явищем.
Натомість, як зазначив «Главреду» фахівець ринку Генадій Рябцев, ніде в цивілізованих країнах держава так не втручається у ринки, як в Україні.
Читайте такожУкраїнські АЗС необґрунтовано завищили ціни на паливо - АМКУ
«Окремим винятком може бути хіба що Білорусь, де є державне регулювання на всі товари. Ринок не можна так регулювати, він сам себе регулює, не можна впливати на ціни, вони утворюються під дією різних факторів. Трейдери не отримують супердоходів, як це нам підносить влада, а от те, що низка з них підуть в «тінь», то це безумовно», - заявив він.
Політолог Тарас Загородний також вважає рішення КМУ неправильним. На його думку, у відповідь на таке «брутальне» втручання мережі АЗС просто перестануть продавати і скажуть державі "шукайте бензин і вирішуйте питання з бунтом водіїв самі".
«За таких обставин має бути резерв палива, який би дозволяв знижувати ціни. І друге – щоб уряд нарешті перейнявся відновленням переробки нафти в країні. А то у нас стоять всі заводи, крім Кременчуцького. Тут повинна бути глобальна стратегія, щоб ми не так залежали від коливань цін на паливо і щоб воно вироблялося в країні, а не імпортувалося з-за меж - з Білорусі чи Європи. Тобто це має бути довгострокова програма, якої, на жаль, у нас немає», - наголошує він
Держрегулювання цін на паливо в Україні вже неодноразово намагалися запроваджувати, але минулі рази ні до чого хорошого це не призводило. У підсумку держава поверталася до суто ринкової системи. Чого слід очікувати цього разу у випадку подальшого загострення подібних конфліктів?
«Звичайно ж, може бути дефіцит. Держава могла б знизити акциз на паливо, наприклад, на період карантину, і це допомогло б знизити ціни в мережах - щоб і заправкам було цікаво. Вони можуть це зробити. Але вони ж не знижують акцизи - вони скаржаться, що мережі АЗС заробляють багато. Результат ми бачимо», - розповів Загородний.
Крім того, як заявив Главреду Генадій Рябцев, наслідком такої ситуації може стати зростання тіньового ринку і зниження якості бензину, адже формують бензини преміум-класу не на нафтопереробних заводах, а самі компанії, додаючи до них відповідні насадки. Часто «тіньові» фірми цього не роблять, а продають звичайний бензин під етикеткою преміум-класу.
Читайте такожЕксперт спрогнозував, як стрибки курсу гривні вплинуть на ціну палива на АЗС
«Таким чином, держава лише наробить шкоду, якість бензинів знизиться, почне знову розширюватися «сірий» та «чорний» ринки. А ціни й надалі зростатимуть, нічого не призупинить цього процесу, однак на ринку з’явиться ще більше бензинів та дизпалива поганої якості. Краще влада подбала б про перевірку якості продукції, про яку вона вже давно забула», - резюмує він.
Разом з тим, поки матеріал готувався до публікації, у Кабміні зазначили, що постанова про встановлення максимальної торговельної надбавки на бензин і дизельне паливо не стосується преміального палива.
У Міністерстві розвитку економіки торгівлі та сільського господарства роз'яснили, що дія постанови поширюється на автомобільні бензини і дизельне паливо, включені до Переліку товарів, що мають істотну соціальну значущість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 22 квітня 2020 року, а саме на бензин марки А-92, бензин марки А-95 і дизельне паливо.
"Під встановлення максимальної торговельної надбавки не підпадає "брендове преміальне паливо" з поліпшеними показниками якості та позначення (маркування) якого включає певну торгову марку (товарний знак), що пропонується на АЗС для автомобілів преміумсегменту за ціною вищою, ніж соціально значуще паливо", - йдеться в повідомленні.
Мережа KLO після роз'яснень Мінекономіки вже оголосила, що припиняє бойкот, і відновлює продаж бензину та дизеля марок VENTUS 95 і VENTUS Diesel, а також продовжить надавати знижки для клієнтів.