На тлі повномасштабного вторгнення Росії в Україну, українська економіка переживає не найкращі часи. Як наслідок, деякі банки, незважаючи на стабільний курс гривні в Нацбанку, нещодавно переглянули картковий курс, відповідно до якого проводяться операції українців, які були змушені виїхати за кордон.
Главред поговорив із директором Інституту трансформації суспільства, економістом і політологом Олегом Соскіним про те, чи чекати українцям коливань курсу гривні по відношенню до долара і євро, в чому найкраще зберігати свої заощадження, що чекає Україну в опалювальному сезоні, що потрібно зробити для порятунку економіки, як довго триватиме і за яких умов в Україні може завершитися війна.
Два великих українських банки нещодавно змінили картковий курс, при цьому офіційний курс НБУ тримає на колишньому рівні. Поясніть, будь ласка, що зміниться у зв'язку зі зростанням карткового курсу?
Вирівнювання курсу до реального важливо з точки зору усунення спекуляцій і втрати цими банками, по суті, своєї вільно конвертованої складової. Так чи інакше, аж до готівкової складової, бо мало відбуватися взаємобалансування. З цієї точки зору вони зробили правильно як банки. Але населення від цього абсолютно не в захваті, тому що люди, які користуються платіжними картами для того, щоб розраховуватися в інших країнах, природно, зазнали збитків. Але тут виникає питання НБУ і реального курсу, який він повинен формувати.
Поки ситуація трохи стабілізувалася, але чи надовго? Те, що дав Шевченко (Кирило Шевченко, голова НБУ. - Главред) у своїх матеріалах, показує, що відбувається величезна емісія - з початку війни було 25 мільярдів гривень, у квітні-травні - більше 50 мільярдів, а вже в червні - 105 мільярдів. Це-шалені цифри. Ну і плюс йдуть величезні витрати на військові потреби - в місяць витрачається стільки, скільки не витрачалося за цілий рік. Фактично все підпорядковане веденню війни. Грошей у бюджеті немає. І уряд не думає про те, що треба зробити, щоб збільшити дохідну частину.
Ви сказали, що уряду потрібно шукати шляхи того, як залучати гроші в бюджет. За рахунок чого це можна зробити і чи є найближчим часом можливість перебудувати економіку на" військові " рейки?
Якісь гроші, 9 мільярдів, дасть ЄС. Якщо їх дадуть, то з урахуванням внутрішніх грошей можна буде протриматися в межах червня-липня-серпня і може бути частина вересня. Весь. Тобто треба створити таку модель, щоб такі гроші приходили постійно. І ця цифра відома - потрібно, щоб на місяць приходило мінімум 4 мільярди євро, бажано 5. Це ніби базисна точка.
Треба виходити з того, що отримуємо, наприклад, 3, а потрібно в місяць ще 5. Тоді питання - як їх отримати? Нацбанк не повинен викуповувати, бути першою рукою викупу цих облігацій-це неправильно. Треба підняти ставку облігацій - якщо сьогодні ставка Нацбанку 30%, то облігації повинні бути десь на такому ж відсотку. Тобто гривневі облігації теж мають бути зі ставкою в 30%.
Все, що йде на війну, має бути зі ставкою 30%. Але можна випускати не облігації, а так звані казначейські векселі під 25% річних. Якщо мати такий вексель, його можна давати тим, хто йде за контрактом в армію. І до нього повинна бути відповідна модель зростання.
Читайте такожЗвільнення Херсону почнеться в серпні, а війна може закінчитися у 2023-му – генерал МаломужВ основу векселя можна покласти такий матеріальний актив як земля. Будь-яка земля, 1 гектар. Тобто той, хто підписує контракт, отримує такий вексель у вільно конвертованій валюті - євро, швейцарських франках, американських доларах, фунтах стерлінгів - і відповідний відсоток під нього (не більше 4% річних). Якщо не дай бог він поранений або загинув, цей цінний папір передається його спадкоємцям - найближчим за спорідненістю (дружина, діти). Це відразу стабілізує систему.
Чому? Тому що ми так оддразу сковуємо величезну кількість гривні і її не треба весь час емітувати.
А що робити з виробництвом? Як його можна перебудувати на ті ж "військові" рейки?
Треба все-таки більше зараз займатися грошима. Головне - нам треба зараз зняти тиск на гривню.
А для цього нам треба її менше емітувати. Ми хочемо, щоб у нас з'явилася "подушка". Подушка може складатися з ось таких цінних паперів з гарантією, які я назвав, із золотовалютних резервів (Нацбанк втратив за місяць 3 мільярди доларів, довелося підтримувати), з виробництва, тобто з матеріально-технічних продуктів праці, товарів і послуг. Ось це найскладніше (товари і послуги), тому що війна скрізь триває. Але тут можна зробити наступне.
Коли я був радником в перший раз у Кучми, коли ще не було гривні і вирішили міняти купон на карбованець, тоді було прийнято рішення дозволити ходіння всіх валют і операцій за рахунок них. Ось зараз теж треба це зробити. Тобто необхідно дозволити ходіння будь-яких валют-купівлю, продаж і в тому числі в державних структурах. Тоді ми знімаємо тиск з гривні - не треба здійснювати акти купівлі-продажу валюти, її обміну-вільно конвертована валюта відразу вступає в систему обігу. І таким чином тоді ми стабілізуємо гривню - вона йде на пенсіонерів, тобто на виплати, які здійснює держава, а вся інша сфера починає функціонувати в інших валютах. Тоді ці валюти піднімаються на поверхню і вже створюють як би майданчик для гривні.Читайте такожЗапасів економіці РФ вистачить ще на 5 років, але війна завершиться раніше - економіст Кущ
Тепер наступний момент - що ж робити з виробництвом. Там дуже важкі цифри по втраті робочих місць, по скороченнях. Ми маємо стабільні області-Південний Захід України (Чернівецька, Вінницька, Хмельницька, Тернопільська, Рівненська). Туди треба зосередити якомога більше можливостей.
По-перше, повинні бути інфраструктурні об'єкти з боку держави. У чому сьогодні проблема? В несумісності нашої колії. Я вже років 15 про це кажу - у Європи вузька колія, а тут - широка. Це навмисно Сталін і царат робив, щоб стикування не було. Тобто зараз завдання - негайно прокласти до західного кордону вузькоколійні системи, тому що це дає можливість відразу розвантажити наші склади з зерном. У нас є вихід на Румунію, на Молдову, на Польщу. І, в принципі, на Словаччину, але там є проблема з тунелем. Але можна і туди вкласти гроші і швидко зробити - наприклад, австрійці так швидко роблять ці тунелі, колосально швидко.
Тобто треба гроші вкладати в те, що нас з'єднує з країнами Західної Європи, щоб вивозити товари. І своє виробництво треба формувати біля цих країн і робити те, на що у них є попит. Можна переходити і їх кордон - з тією ж Словаччиною, Польщею, Румунією. Багато робочих місць можна організувати, якщо, наприклад, створювати місцеві заводи військово-промислового комплексу зі Словаччиною та Чехією - туди піде дуже багато нашої робочої сили, інженерів, можна дати багато матеріалів і так далі. Ми ж кандидати в члени ЄС і тепер у нас з'явилися преференції того, що ми можемо робити. Треба працювати новими методами.
Тому треба думати про те, як його [зерно і наше продовольство] вивозити в цих контейнерах. Раз ми можемо його виробляти, то потрібно вкладати в це гроші. Є області, південно-західні, куди Путін точно не добереться, тому що межа у нього вже досягнута.
Вже можна сказати чітко - зі сходу і півдня він прорватися до нас не може. Залишився тільки один напрямок, який справді небезпечний - з Білорусі. І воно, на жаль, не нейтралізовано. Але все одно південно-західні області ближче до Румунії, Молдови, Угорщини та Закарпаття більш-менш захищені. І там треба все це робити-створювати переробні сільгосппідприємства за європейськими стандартами, брати європейські інвестиції для малих форм. Швидка окупність - хороша прибутковість і відповідний результат.
Підкажіть, будь ласка, як тоді бути з ракетними ударами? Адже ракети-то туди все одно долітають-в той же Львів, куди багато зараз переносять виробництво з постраждалих регіонів.
Треба просто брати ліцензію і купувати системи (протиракетні) і відбивати атаки. Немає іншого варіанту-його просто не існує. Як Ізраїль живе? Він для того, щоб виживати, створив цей купол (система протиракетної оборони "Залізний купол". - Главред). Також і Саудівська Аравія зараз живе проти хуситів - вони стоять практично біля її кордонів і вона теж закупила ці ракетні системи. У нас іншого шляху немає. Поки. Або якщо буде тотальна війна і ми перейдемо на їх територію, але це вже, як то кажуть, зовсім інше життя. А ось в тих умовах які є сьогодні - це єдиний варіант. Плюс вони ж не зможуть в Чехії або Словаччині бомбити?!
Тому там і в Болгарії треба купувати землю і створювати там спільні кооперативні господарства з вирощування сільгосппродукції, її переробки та реалізації в умовах Євросоюзу. Прекрасний бізнес, тим більше, що у нас тепер є класна фішка - ми кандидати [в ЄС].
Це нам дано карт-бланш, Зелена карта - її треба просто навчитися використовувати в умовах війни. І вони [країни Євросоюзу - партнери України] теж будуть цим задоволені.
З приводу перспектив коливання курсу в найближчі місяці. Чи вдасться його контролювати і утримувати хоча б на нинішньому рівні?
Буде девальвація, інфляція, тим більше, що рецесія вже в усьому світі йде. Євро впав і фунт знижується, Долар зростає. Знову-таки, зараз чудовий час переходити на "зелену енергетику", плюс наші атомні станції, гідроелектростанції, вітряна енергетика. Тобто цей час якраз нових рішень.
До чого варто готуватися - як може змінитися той же курс, ті ж ціни, наприклад, на продукти?
Не тримати нічого в гривні.
Тоді зустрічне питання - а в чому тримати? У чому у воєнний час можна зберігати свої заощадження?
По-перше, на сході нічого сидіти - Миколаїв, Харків, можливо Одеса. Є критична межа - міста, які треба покинути. У тому числі, Чернігів, Суми, міста навколо Києва. Треба всім переміщатися в західну і південно-західну частину. По-друге, свої операційні витрати, звичайно, можна тримати в гривні. Витратні гроші, які йдуть, оборотні кошти (якщо займатися бізнесом або чимось іще). А якщо говорити про те, як зберегти гроші - це, звичайно, золото, срібло і конвертовані валюти: американський долар, швейцарський франк, фунт стерлінгів, євро.
Відповідно, в нерухомість зараз вкладатися не найкращий час?
В Україні ні. Можна за кордоном купувати - в Греції можна купувати, у Болгарії, може навіть у Румунії. В Україні точно немає сенсу.
А як щодо тієї ж криптовалюти, про яку зараз багато говорять - принаймні, у перші місяці війни був якийсь бум і люди стали масово вкладатися саме в цю сферу. Чи буде вона прибутковою?
Ні, не буде. Ті, які встигли, вони своє зняли. А зараз ця сфера не працює, тому що для ринку криптовалюти потрібні спокій і прогнозованість. Вона заснована на електриці, на майнінгу, на стабільності.
Той же Казахстан і Китай вже це показали - щойно дестабілізація, майнери моментально звідти йдуть. Тому з точки зору витрат на майнінг, наприклад, і на те, щоб отримати "дельту" (вона зараз мінімальна), вкладати у валюту - в біткоїни, в ефіріум або ще якісь розкручені валюти - теж марно. Війна і ринок криптовалют несумісні. А війна буде довгою - вона буде розширюватися. Вона вже світова - в економічній сфері, у валютній, в інформаційній, в енергетичній. Але гаряча війна тільки на теренах України.
Читайте такожЗапасів економіці РФ вистачить ще на 5 років, але війна завершиться раніше - економіст КущКриптовалюта не працює як система в умовах бойових військових дій. Тому що не можна відразу отримати доступ до неї, треба використовувати цілу мережу всяких гаманців. Поки одне виведеш, поки інше покладеш - дуже багато операцій. Вони не вивели біткоїни. Коли він тільки з'явився, я говорив, що треба перетворити їх на реальні гроші.
А гроші мають 6 функцій: вартості, платежу, накопичення, скарби, обігу, інвестицій. Цього ж зроблено не було. Тому як скарб його не можна тримати, тому що біржа зникне, що хочеш може статися. Як платіж - це складно, як міра вартості він весь час стрибає, як інвестиційний ресурс він теж незрозуміло поводиться. Тому для нас лакмусовим папером тут є те, як поводяться великі мультимільярдери - Баффет, Гейтс. Один з мультимільярдерів сказав, що зараз найцінніше - це м'ясо з бобами. Крипту на хліб не намажеш. А це всім треба - тим більше, що наступного року буде страшна продовольча криза. Тому логіка у людей правильна. Золото є золото, з сріблом теж все зрозуміло. А це-ні.
Я вважаю так: чотири роки про крипту треба взагалі в такому вигляді, як вона є, забути. Тому у кого є невеликі заощадження, потрібно їх швидко монетизувати і поки забути про це. Ну а ті, хто грає в довгі цикли - 10,15 років - можуть собі це дозволити.
Але це вже буде інша епоха. Нам сьогодні навіть не можна прорахувати по-хорошому на 4 роки вперед, на 2 роки навіть не можна. Тому треба жити місячними циклами - максимум піврічними, навіть не річними. І робити все те, що в цей період приносить прибуток і дає можливість нормально жити і функціонувати.
Різні зараз прогнози називають, різні часові відрізки. На вашу думку, наскільки довго можуть тривати військові дії в Україні?
Все залежить від того, чи буде здійснено звільнення Херсона і вихід на Кримський півострів. Якщо Україна це завдання вирішує, тоді військові дії однозначно будуть припинені. Тому що фактично буде вирівняна ситуація - вона повернеться майже до статус-кво до 24 лютого. Якщо цього не станеться і Україна втратить до вересня цю частину і там буде створений на базі Херсонської області, Запорізької та Харківської, як вони заявили, так званий Таврійський край, тоді звичайно ці військові дії не припиняться в найближчі 10-15 років. Тому що далі буде ситуація, якщо вони там вкорінюються, як з Донбасом. 8 років вкорінювалися, переробили Крим, побудували міст, там створили відповідні місцеві підрозділи, виросли нові "дерев'яні солдати Путіна" і вони пішли, як м'ясо, в атаку з сирійськими м'ясниками - генерал-полковниками.
Якщо вони заберуть Південну Україну, вони прийдуть знищувати і захоплювати Харків, потім Миколаїв, потім прийдуть в Одесу, з'єднаються з Придністров'ям, а це війна на 10-15 років.
Повернемося до справ насущних. Ви сказали, що потрібно жити місячними або тижневими циклами. Ви згадували на початку, що потрібно вирішити проблему з паливом. Що тоді буде з цінами, якщо її не вирішити? Чи можливе зростання, тому що ми вже його спостерігаємо через дефіцит. Зараз ситуація трохи вирівнялася. Чого чекати далі?
По-перше, не можна було вводити, як вони зробили, нульове розмитнення імпортних машин. Тому що це була абсолютна дурість - по країні наносяться удари, що знищують всю нафтопереробну та іншу промисловість і дві третини поставок палива було з Білорусі - дизеля і бензину.
Виходить колапс-збільшуєте споживання, а не отримуєте виробництва. Тому треба було однозначно відновити і поки залишати. Все імпортне, товари розкоші, не першої необхідності повинні обкладатися податком-це однозначно. Я б обклав це 30% податком. Всі дорогі машини треба обкласти податком. Є так званий базовий автомобіль в умовах війни.
Тобто робіть все можливе, щоб були у вас автомобілі, які споживають пального мінімально. Все, це повинно бути кредо-всіляко треба шукати можливості для того, щоб це зробити. Далі природно, треба завозити бензин і енергоносії для сільського господарства і для внутрішнього споживання. Але що вже точно відомо? Двигунам внутрішнього згоряння дано життя в ЄС ще максимум на 10 років. Виходячи з цього, треба вже сьогодні створити на території Словаччини, Чехії, Польщі, Румунії заводи по збірці електромобілів провідних фірм. Там повинні працювати українські робітничі інженери і це не повинна бути остання збірка, а конвеєрна - тобто всі сили кинути на це виробництво. Ну і, звичайно, повинні бути мобільні нафтопереробні заводи, які б були спільними з цими країнами і які переробляли паливо для поточних потреб. І забути про Білорусь, Росію.
Тобто всі сили треба кинути, щоб зв'язати себе з цими країнами логістично і виробничо. Це - майбутнє. І дивитися трохи вперед - зняти обмеження з вітряків, гідроелектростанцій, де ставиться турбіна і виробляє енергію на маленький заводик або маленьке містечко. Потрібно увімкнути мізки, знання і мати стратегічне мислення - гроші на це завжди можна знайти.
Читайте такожЗ контрнаступом Україні доведеться чекати до осені - військовий експерт Олександр МусієнкоЧи правильно я вас зрозуміла, що якщо зараз така ж буде історія з паливом, яка була, то у нас можуть бути проблеми - і дефіцит, і підвищення цін?
Ситуація така - якщо зараз вони створили канали, по яких отримуватимуть паливо через Словаччину, Чехію, Угорщину, Румунію, Молдову, Польщу, то проблем не буде. Але щоб це стало гарантовано, треба створювати свої невеликі нафтобази, щоб мати на тій території [країн ЄС] свої запаси. І ставити там компактні нафтопереробні заводи. І скорочувати кількість автомобілів, які є старими, поїдають багато бензину - вводити заборонні заходи щодо їх використання. Якщо не прийняти план дій, розписати прямо по місяцях, то буде ось така ситуація, як була - буде знову дефіцит.
І якщо вже ми заговорили про паливо, то питання про те, чого чекати взимку. Адже нинішній опалювальний сезон і до війни обіцяв бути непростим. З якими проблемами можемо зіткнутися тепер і чи пройдемо ми його?
Хтось пройде, хтось ні. Зрозуміло, що ті, хто живуть в Харкові, Миколаєві, в Одесі менше, в Чернігові, Києві - великих містах - їм буде дуже погано. Тобто живуть в багатоповерхових будинках, які забезпечуються через великі магістралі. У найближчі 5 років майбутнє за містами маленькими, де є невеликі будинки.