Про що йдеться у матеріалі:
У Європейському Союзі обговорюють новий формат інтеграції України — так зване «асоційоване членство», яке має стати проміжним етапом між статусом кандидата та повноправним вступом до ЄС. Ідею просуває канцлер Німеччини Фрідріх Мерц.
Главред зібрав головне, що варто знати про новий формат членства в ЄС, який пропонують Україні.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував надати Україні пряму участь у структурах Європейського Союзу як проміжний етап на шляху до повноправного членства. На його думку, такий крок міг би сприяти досягненню домовленостей щодо припинення війни, розв’язаної Росією. Про це повідомляє Reuters із посиланням на лист Мерца до лідерів ЄС.
Німецький канцлер запропонував запровадити для України статус «асоційованого члена», який дозволив би українським представникам брати участь у самітах ЄС та зустрічах міністрів, хоча без права голосу.
Також Мерц закликав країни Євросоюзу взяти на себе політичне зобов’язання поширити на Україну положення ЄС про взаємну допомогу, щоб створити суттєві гарантії безпеки.
Водночас європейські чиновники визнають, що повноправний вступ України до ЄС у найближчі роки є малоймовірним, навіть попри згадку 2027 року в мирному плані, який обговорювали США, Україна та Росія.
Пропозицію Мерца розглядають як спробу знайти компроміс між швидким вступом України до Євросоюзу та її нинішнім статусом кандидата на членство.
«Моя пропозиція відображає особливу ситуацію України — країни, що перебуває у стані війни. Вона сприятиме просуванню поточних мирних переговорів як частина мирного врегулювання, досягнутого шляхом переговорів», — написав Мерц.
Канцлер також наголосив, що це має важливе значення не лише для безпеки України, а й для безпеки всієї Європи.
Процедура вступу до Європейського Союзу традиційно є тривалою та бюрократично складною, оскільки передбачає масштабні переговори й проведення правових реформ для відповідності демократичним та економічним критеріям ЄС.
Для приєднання до блоку необхідна згода та ратифікація з боку всіх 27 держав-членів, що часто створює додаткові труднощі та затримки. У своєму листі канцлер Німеччини Фрідріх Мерц описав можливі переваги для України у разі отримання статусу асоційованого члена — категорії, якої наразі не існує в правилах ЄС.
Мерц зазначив, що можуть бути передбачені механізми повернення до попереднього статусу або втрати чинності домовленостей, якщо Україна відступатиме від принципів верховенства права чи вимог процесу вступу до ЄС.
Він також наголосив, що така ініціатива не повинна вплинути на інші країни-кандидати, та закликав Євросоюз шукати нові підходи для держав, які вже тривалий час перебувають на шляху до членства. За словами канцлера, свої пропозиції він планує обговорити з іншими європейськими лідерами.
«Моєю метою є якнайшвидше досягнення угоди та створення спеціальної робочої групи для опрацювання деталей», — написав він.
Як повідомляє Суспільне, статус асоційованої держави-члена для України може передбачати участь українських представників у засіданнях Європейської Ради та Ради ЄС без права голосу, а також призначення асоційованого члена Європейської комісії без окремого портфеля, але з повною участю в роботі, окрім голосування.
Крім того, Україна могла б отримати асоційованих представників у Європарламенті без права голосу та асоційованого суддю в Європейському суді справедливості у статусі помічника доповідача.
Також передбачається поступове впровадження європейського законодавства відповідно до прогресу України в переговорах про вступ, але лише після погодження Радою ЄС та із застосуванням відповідних запобіжників.
Бюджет Євросоюзу та багаторічна фінансова рамка не поширювалися б на Україну одразу в повному обсязі, натомість окремі програми під прямим управлінням ЄС могли б впроваджуватися поступово залежно від перебігу переговорів та з урахуванням захисних механізмів.
Окремо йдеться про повне узгодження України зі Спільною зовнішньою та безпековою політикою ЄС, а також про політичне зобов’язання держав-членів застосовувати до України положення статті 42(7) Договору про Європейський Союз, що має стати додатковою гарантією безпеки.
Водночас може бути передбачений механізм повернення до попереднього статусу або втрати чинності домовленостей у разі відступу України від базових цінностей ЄС, зокрема принципу верховенства права чи виконання умов переговорного процесу щодо вступу.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц запропонував керівництву Єврокомісії, Ради ЄС та Європейської ради якнайшвидше сформувати спеціальну Цільову групу, яка б займалася опрацюванням можливості надання Україні статусу «асоційованого члена» Європейського Союзу. Про це повідомляє «Європейська правда».
"Моєю метою було б якнайшвидше досягти домовленості та створити спеціальну Цільову групу для опрацювання деталей", – зазначив канцлер Німеччини.
Мерц виступив за створення окремої структури для підготовки механізму асоційованого членства України в ЄС. Він також заявив, що очікує детального обговорення цієї ініціативи під час засідання Європейської ради, яке заплановане на 18–19 червня у Брюсселі.
Канцлер наголосив, що завершення повноцінного процесу вступу України до ЄС найближчим часом є малоймовірним через численні перешкоди та складні процедури ратифікації в державах-членах. Водночас, за його словами, у контексті мирного процесу подальше затягування часу є неприйнятним.
Саме тому Мерц запропонував механізм асоційованого членства, який дозволив би суттєво наблизити Україну до Європейського Союзу та його ключових інституцій без впливу на чинні переговори про вступ, а навпаки — із підтримкою та прискоренням цього процесу.
Єврокомісія підтвердила отримання листа від канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо можливого запровадження для України статусу «асоційованого членства» в ЄС. Водночас у Брюсселі наголосили, що будь-які нові підходи до розширення мають ґрунтуватися на ключових принципах Європейського Союзу. Про це в коментарі РБК-Україна заявив речник Єврокомісії.
У Єврокомісії позитивно оцінили те, що питання членства України активно обговорюється серед держав-членів, адже це свідчить про їхню рішучість зробити процес розширення реальністю якомога швидше. Також у Брюсселі закликали продовжити дискусію вже на рівні Європейської ради.
Речник Єврокомісії зазначив, що дедалі очевидніше: розширення ЄС є геостратегічною інвестицією у безпеку, мир і добробут Європи, а вступ України безпосередньо пов’язаний із питаннями безпеки самого Євросоюзу.
"Не менш важливо, щоб ми забезпечили завершення розширення ЄС з усіма країнами-кандидатами, які вже багато років працюють над тим, щоб приєднатися до нього. Будь-які інноваційні рішення також повинні базуватися на процесі, заснованому на заслугах (країн-кандидатів у проведенні реформ, - ред.)", - зазначив він.
За його словами, Єврокомісія прагне забезпечити, щоб майбутній підхід до розширення повністю відповідав поставленим цілям та стратегічним інтересам ЄС.
"Саме тому Єврокомісія продовжуватиме активно взаємодіяти з державами-членами та країнами-кандидатами для пошуку найкращих рішень, які зроблять нас сильнішими та безпечнішими як Союз", - підсумував речник.
В той же час, європейські дипломати доволі стримано та скептично поставилися до ініціативи канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо запровадження для України статусу «асоційованого членства» в ЄС. Один із дипломатів на умовах анонімності в коментарі Euronews заявив, що лист Мерца виглядає поспішним і недостатньо узгодженим. Він також звернув увагу на дивний час його появи, особливо з огляду на очікувані в червні позитивні рішення щодо відкриття переговорного кластера для України.
«Нам потрібно діяти інакше. Дійсно, є графік, орієнтований на червень, і є певна методика. Справи рухатимуться вперед», - сказав він.
Інший дипломат висловив сумніви щодо твердження Мерца про те, що механізм «асоційованого членства» можна реалізувати без змін до установчих договорів ЄС, лише завдяки політичній волі країн-членів.
«Я не бачу, як це могло б працювати з юридичної точки зору. Для цього потрібно було б змінити договори. Асоційовані члени з усіма інституціями на основі політичної домовленості? Я цього не бачу», — сказав дипломат.
Ще один співрозмовник видання в дипломатичних колах ЄС зазначив, що частина запропонованих ідей виглядає більш вдалою, ніж інші. Четвертий дипломат підкреслив, що повноцінне обговорення цієї ініціативи між державами-членами Євросоюзу фактично ще не розпочалося.
У відповідь на ініціативу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца Президент України Володимир Зеленський у листі до керівництва ЄС заявив, що пропозиція надати Україні статус «асоційованого члена» Євросоюзу є несправедливою, оскільки фактично позбавляє Київ права голосу в межах блоку. Про це повідомляє Reuters.
У своєму листі Зеленський також зазначив, що усунення прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який виступав проти вступу України до ЄС, після нещодавніх виборів відкриває шанс для значного просування переговорів щодо членства.
«Було б несправедливо, якби Україна була присутньою в Європейському Союзі, але залишалася без права голосу. Настав час рухатися вперед у питанні членства України в ЄС повноцінно та змістовно», — зазначив Зеленський.
Звернення було адресоване президенту Європейської ради Антоніу Кошті, голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн та президенту Кіпру Нікосу Христодулідесу, який наразі головує в Раді ЄС.
Зеленський також подякував європейським партнерам за підтримку України під час війни та наголосив, що країна виконує роль щита Європи, стримуючи російську агресію для всього Європейського Союзу.
«Ми захищаємо Європу — повністю, а не частково, і не напівзаходами. Україна заслуговує на справедливе ставлення та рівні права в Європі», — підсумував він.
Міністр закордонних справ Андрій Сибіга під час онлайн-брифінгу зазначив, що ключовий акцент у листі канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо спеціального статусу України в ЄС полягає у підтримці повноправного членства та необхідності якнайшвидшого відкриття всіх переговорних кластерів.
Він наголосив, що будь-які дискусії не можуть змінювати стратегічний курс України, який передбачає саме повноцінне членство в Європейському Союзі з усіма відповідними правами.
Сибіга також додав, що саме з цієї позиції слід оцінювати будь-які нові ініціативи, які з’являються у столицях держав ЄС.
"Вони є публічними і не публічними. Ми обізнані з цими думками, з нами радяться. Але позиція України - повноправне і повноцінне членство в ЄС. І ми також представляємо наше бачення, як ми можемо цього досягати", - сказав він.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тарас Качка зазначив, що лист Фрідріха Мерца містить чіткий акцент на тому, що всі запропоновані ідеї спрямовані на пришвидшення інтеграції України до ЄС і її повноцінного членства в різних форматах, що й є ключовим меседжем документа. За його словами, це знімає занепокоєння щодо можливих альтернатив повноправному вступу.
Качка також підкреслив, що якщо формат «асоційованого членства» справді сприятиме швидшому наближенню до повноправного членства в Євросоюзі, Україна готова розглядати таку можливість і погодитися на неї. Таку позицію він озвучив в інтерв’ю німецькому виданню FAZ, коментуючи ініціативу канцлера Німеччини Фрідріха Мерца.
"Все, що пришвидшує вступ, вигідно для нас. Якщо у нас є можливість брати участь в інституціях ЄС як асоційований член до повної ратифікації договору про вступ, ми це підтримуємо. Ні ЄС, ні Україна не можуть дозволити собі втрачати час. Росія поводиться дуже агресивно щодо країн Балтії, ЄС та Європи загалом", — вказав він.
Запропонований Мерцом формат "асоційованого членства" може відкрити для України нові економічні, політичні та безпекові можливості ще до завершення всіх етапів вступного процесу. Про це заявила надзвичайний і повноважний посол України, членкиня координаційного комітету Ukraine Facility Platform Лана Зеркаль
«Лист Мерца до керівництва ЄС , можна сприймати дуже по-різному. На перший погляд це – суцільна «зрада» та чергова спроба залишити нас на невизначений час у передпокої Євросоюзу. Навіть мені він передовсім нагадав анекдоти ще часів Кучми. Але… це саме той випадок, коли варто вийти із звиклої парадигми мислення та трохи зануритися у деталі пропозиції, яка звичайно не таке вже й «дорогезне хутро», але точно краще ніж попередній варіант французько-німецької пропозиції, яку цитувало FT два тижні тому», - радить вона.
Зеркаль зазначила, що поява формату «асоційованого членства» зумовлена тим, що процес вступу до ЄС є тривалим і складним через політичні процедури ратифікації в окремих країнах-членах. Вона підкреслила, що, за логікою Мерца, часу на подальші затримки фактично немає, тому потрібен хоча б проміжний крок уперед. Також вона погодилася з тим, що затягування євроінтеграції України вигідне насамперед Росії.
За її словами, запропонований Німеччиною підхід передбачає кілька ключових елементів. По-перше, формат асоційованого членства для України, а також для країн Західних Балкан і Молдови, який Мерц називає «новим імпульсом», може забезпечити доступ до внутрішнього ринку ЄС, зокрема торгівлю без тарифів і квот.
По-друге, йдеться про часткову участь у внутрішніх процесах ЄС, включно з можливістю долучатися до засідань Ради ЄС і Європейської ради, а також участю в роботі Єврокомісії та Європарламенту без права голосу.
По-третє, передбачається поступова інтеграція України до бюджету ЄС і можливе поширення на неї елементів безпекових гарантій за статтею 42.7 Договору про ЄС щодо взаємної допомоги та оборони.
«У пропозиції Мерца для нас наразі бракує ключового кроку: підписання договору про вступ до ЄС, в очікуванні ратифікації якого і може діяти запропонований ним формат “асоційованого членства”. І говорити зараз варто було б про те, як нам цього досягти. Бо, крім бажання України, для такого сценарію доведеться докласти реальні результати роботи уряду та парламенту по ухваленню законодавства та його впровадження», - підсумувала вона.
Однак, в цьому контексті також варто зазначити, що ідея «асоційованого членства» України в ЄС, за словами кандидата політичних наук Олексія Буряченка, не передбачає повноцінної участі в ухваленні рішень чи права голосу і загалом не надто відрізняється від нинішнього статусу країни-кандидата. Про це він заявив в ефірі «Еспресо».
Він наголосив, що це радше «членство без членства», яке не дає чіткого юридичного сигналу про швидке повноцінне входження України до Євросоюзу.
"Українці мають отримати від Європейського Союзу дуже чіткий юридичний сигнал, а не лише політичний сигнал, що ми разом, що ми хочемо, щоб Україна була повноцінним членом ЄС, і при цьому пропонуємо Україні такий замінник - членство без членства, просто табличку: "асоційований член". Але що дає цей запропонований формат?" - наголосив Буряченко.
Експерт зазначив, що канцлер Німеччини Фрідріх Мерц розглядає цей варіант як проміжний етап, а не кінцеву мету, і це можна сприймати як певний позитивний сигнал. Водночас це не свідчить про готовність ЄС до швидкого розширення, адже такий формат не передбачає участі в юридичних процедурах із правом голосу. У підсумку, за його оцінкою, статус «асоційованого члена» та нинішній статус кандидата суттєво не різняться з точки зору реальної участі в процесах ЄС.
"Тому я досить скептично ставлюся до цієї ініціативи. І ще є одна річ, яка мега важлива - це те, що вони планують поступово долучати Україну до різних програм та ініціатив Європейського Союзу й висувати нам постійно вимоги. І тим самим вони Україну будуть, по суті, тримати на короткому повідку», - робить висновок він.
Також він додав, що така модель передбачає, що у разі невиконання вимог Україну можуть обмежувати або виключати з окремих програм, тоді як у разі виконання умов — поступово розширювати її участь у різних європейських механізмах.
Як писав Главред, народний депутат і перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук нагадував, що після отримання Україною статусу кандидата на вступ до ЄС у 2022 році розпочалися активні дискусії щодо якнайшвидшої інтеграції країни та її економіки до європейського простору. Саме тоді виникла ідея розширення доступу до єдиного ринку ЄС та впровадження механізму поступової інтеграції.
Він зазначив, що йдеться про відхід від традиційного підходу, за якого всі переваги та можливості стають доступними лише після набуття повноправного членства. Натомість пропонується модель, за якої країна отримує окремі преференції та доступ до певних інструментів ЄС у міру виконання необхідних вимог і реформ.
За словами Галайчука, європейські партнери підтримали такий підхід, вважаючи, що він робить переговорний процес більш привабливим і мотивує швидше реалізовувати взяті на себе зобов’язання. Водночас це створює додаткові можливості й для самого Європейського Союзу.
"Але коли ми чуємо: "Про повноцінне членство поки не говорімо, давайте придумаємо щось інше – інтегроване членство, часткове членство", – ми не проти обговорювати, але хочемо почути більше конкретики. Проблема в тому, що в Договорі про Європейський Союз чітко визначене членство. Воно одне – повноцінне. Для того, щоб з’явилося щось інше, потрібно внести зміни до договорів ЄС. А це процес на роки. І знову ж таки, він потребує одноголосного голосування. Навіщо нам відволікати увагу, сили, енергію і час на те, що займатиме роки, якщо ми можемо рухатися за нинішньою методологією, просто покращити її і вийти на той самий бажаний результат? Ось у цьому і полягає наша позиція", - підсумував він.
Вам також може бути цікаво:
Reuters - британське агентство новин і постачальник даних про фінансові ринки, що надає інформаційні повідомлення газетам та іншим засобам масової інформації, пише Вікіпедія.
Reuters вважається одним із найбільших у світі міжнародних новинних агентств. Агентство існує з середини XIX століття
У Reuters працюють понад 14 000 співробітників у 91 країні світу. Серед них близько 2300 журналістів, а також фотокореспондентів і відеооператорів. Загалом агентство має 197 бюро, які працюють по всьому світу.