Про що йдеться у матеріалі:
Сполучені Штати можуть розпочати поетапне виведення військ із Європи, переглядаючи сам принцип своєї військової присутності на континенті. Йдеться не лише про скорочення чисельності контингентів, а про зміну підходу — від довгострокових безпекових гарантій до більш вибіркової й умовної участі.
Главред зібрав головне, що варто знати про початок виведення військ США з Європи.
30 квітня президент Трамп повідомив, що допускає можливість зменшення кількості американських військових у Німеччині на тлі розбіжностей із німецьким канцлером і союзниками по НАТО щодо політики стосовно Ірану.
«Сполучені Штати вивчають і аналізують можливість скорочення чисельності військ у Німеччині, і рішення з цього питання буде ухвалено найближчим часом», — написав він у Truth Social.
За даними Пентагону, станом на грудень минулого року на території Німеччини перебували понад 36 тисяч американських військових, близько 1,5 тисячі резервістів і приблизно 11,5 тисячі цивільних працівників. Більший контингент США за кордоном має лише Японія. У Німеччині також розміщені штаби Європейського та Африканського командувань США, а авіабаза Рамштайн виконує роль важливого операційного вузла.
Високопоставлений представник США зазначив у коментарі CBS News, що наразі президентові не пропонували жодних конкретних сценаріїв скорочення військ. За його словами, військове керівництво може підготувати відповідні пропозиції за запитом, однак поки таких варіантів не надходило.
Він також підкреслив, що Німеччина продовжує непублічно підтримувати американські дії на Близькому Сході, і це має значення. При цьому єдиною країною НАТО, яка повністю відмовилася від участі у підтримці нинішніх операцій США в регіоні, залишається Іспанія.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц викликав різку реакцію Дональда Трампа після того, як на початку тижня розкритикував дії США у війні, зазначивши, що Вашингтон не має чіткої стратегії щодо Ірану та дав зрозуміти, що американська сторона нібито тисне на іранських переговірників.
29 квітня Трамп у соцмережах заявив, що Мерц нібито вважає прийнятною наявність ядерної зброї в Ірану та не розуміє суті питання.
«Не дивно, що Німеччина так погано справляється як в економічному, так і в інших планах!» — сказав Трамп.
Відповідаючи на запитання про можливе виведення американських військ з Іспанії чи Італії через їхню відмову безпосередньо брати участь у війні проти Ірану, Трамп сказав: «Чому б ні?».
Варто зазначити, що його критичне ставлення до НАТО сформувалося ще до конфлікту з Іраном, коли він неодноразово дорікав союзникам за недостатні витрати на оборону та надмірну залежність від США у сфері безпеки.
Вже піл час операції США проти Ірану Трамп неодноразово називав НАТО «паперовим тигром», зазначаючи, що російський диктатор та воєнний злочинець Путін знає про слабкість Альянсу, але нібито боїться лише США.
Президент США Дональд Трамп під час брифінгу в Палм-Біч (Флорида) наголосив, що скорочення американської військової присутності в Німеччині буде більшим, ніж повідомлялося раніше, і стосуватиметься більшої кількості людей.
"Ми значно скоротимо їхню кількість, і скорочення буде набагато більшим, ніж на 5 тис.", – сказав він.
Водночас Міністерство війни США готує виведення близько 5 тисяч військовослужбовців із Німеччини на тлі напруження між Трампом і канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом через війну з Іраном.
Представник Пентагону Шон Парнелл заявив, що відповідний наказ надійшов від міністра війни США Піта Гегсета.
Таке рішення ухвалили після детального перегляду розміщення американських сил у Європі з урахуванням потреб операційного театру та поточної ситуації на місцях.
"Ми очікуємо, що виведення військ закінчиться протягом наступних шести-дванадцяти місяців", - додав Парнелл.
Відповідно до останнього закону про оборону, Пентагону заборонено скорочувати чисельність американських військ у Європі нижче рівня 76 тисяч без надання законодавцям оцінки та підтвердження, що такий крок не зашкодить безпековим інтересам США і НАТО. Про це повідомляється в матеріалі Fox News.
«Ця норма не забороняє адміністрації зменшувати чисельність до рівня нижче 76 000, але встановлює перешкоди, які доведеться подолати», — заявив президент Американо-німецького інституту при Університеті Джонса Гопкінса та колишній чиновник Державного департаменту Джефф Ратке.
Як пояснив Ратке, Конгрес не має прямого механізму блокування виведення військ, однак може встановлювати певні вимоги та обмежувати фінансування, що фактично здатне уповільнити або зупинити значне скорочення, якщо ці умови не виконані.
Це положення з’явилося на тлі занепокоєнь Конгресу щодо можливого зменшення контингенту і не є давньою нормою оборонного законодавства. Воно стосується загальної кількості американських військ у Європі, а не їх розміщення в окремих державах.
Водночас НАТО не має повноважень блокувати рішення щодо дислокації американських сил, оскільки це належить до компетенції національних урядів, хоча розміщення баз залежить від співпраці з країнами, які їх приймають.
Американські законодавці вже раніше втручалися, щоб не допустити скорочення військової присутності США в Європі.
Подібна ситуація виникла під час першої каденції Трампа, коли у 2020 році він розпорядився вивести приблизно 12 тисяч військових із Німеччини, аргументуючи це недостатнім внеском Берліна у фінансування оборони НАТО.
Тоді Конгрес через щорічний оборонний бюджет встановив вимоги, зобов’язавши Пентагон довести, що такі дії не зашкодять операціям США та Альянсу. У підсумку ця ініціатива була заблокована і повністю не реалізована.
Як повідомляє Fox News, наразі в Німеччині дислоковано близько 36 тисяч американських військових, в Італії — приблизно 13 тисяч, а в Іспанії — близько 4 тисяч; саме ці країни є основними центрами розміщення сил США в Європі.
Бази в Німеччині та Італії виконують важливу логістичну роль для операцій на Близькому Сході, тому будь-яке суттєве скорочення контингенту може ускладнити реалізацію завдань, пов’язаних із конфліктом довкола Ірану.
Голови комітетів із питань збройних сил Сенату та Палати представників від Республіканської партії Роджер Вікер і Майк Роджерс висловили незгоду з наміром адміністрації США скоротити американський військовий контингент у Німеччині. Про це йдеться у їхній спільній заяві, оприлюдненій пресслужбою профільного комітету Палати представників.
«Ми дуже стурбовані рішенням вивести американську бригаду з Німеччини», - йдеться у заяві.
Законодавці зазначили, що Німеччина посилила свої зусилля у відповідь на заклики Дональда Трампа щодо більш справедливого розподілу оборонного навантаження, суттєво збільшивши оборонні витрати та забезпечивши повний доступ, базування і можливості для перельотів американських військових у межах підтримки операції «Епічна лють».
Вони також наголосили, що навіть за умов зростання витрат союзників до рівня 5% ВВП, перетворення цих ресурсів на реальні військові спроможності, здатні забезпечити стримування звичайними силами, потребує часу.
«Передчасне скорочення передової присутності Америки в Європі до того, як ці можливості будуть повністю реалізовані, ризикує підірвати стримування та надіслати неправильний сигнал Володимиру Путіну. Замість повного виведення військ з континенту, в інтересах Америки зберегти сильний стримуючий фактор у Європі шляхом переміщення цих 5 000 американських військовослужбовців на схід. Союзники там зробили значні інвестиції для розміщення американських військ, зменшивши витрати для американських платників податків і водночас зміцнивши передову лінію НАТО, щоб запобігти початку набагато дорожчого конфлікту», - наголошують вони.
Крім того, у заяві підкреслюється, що будь-які значні зміни у розміщенні американських військ у Європі мають проходити ретельну перевірку та узгоджуватися з Конгресом і союзниками США.
«Ми очікуємо, що у найближчі дні та тижні Міністерство проведе переговори зі своїми наглядовими комітетами щодо цього рішення та його наслідків для стримування США та трансатлантичної безпеки», - резюмували вони.
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск закликав до активних дій, щоб зупинити процес ослаблення трансатлантичної єдності. Про це він повідомив у своїй сторінці в соцмережі X не вказуючи контексту своєї заяви.
"Найбільшою загрозою для трансатлантичного співтовариства є не зовнішні вороги, а триваючий процес розпаду нашого альянсу. Ми всі маємо зробити все необхідне, щоб зупинити цю згубну тенденцію", - наголосив Туск.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, своєю чергою, зменшив значущість рішення про виведення понад 5 тисяч американських військових, зазначивши, що це не нова ініціатива, а питання, яке обговорюється ще з часів адміністрації Джо Байдена. Він наголосив, що йдеться про тимчасово розміщений контингент, і відкинув зв’язок цього кроку з напруженням довкола Ірану.
В інтерв’ю ARD Мерц пояснив, що розмови про повернення цих сил тривали давно.
"Можливо, це трохи загострилося, але нового тут нічого немає", - вказав Мерц.
Також він заперечив, що це рішення пов’язане із його суперечками з Дональдом Трампом щодо війни з Іраном, і підкреслив, що система ядерного стримування США в межах НАТО залишається незмінною.
Крім того, канцлер повідомив, що поставки ракет Tomahawk, які були погоджені ще за Байдена, найближчим часом не відбудуться через їхню нестачу у США, спричинену війною з Іраном. Водночас він дав зрозуміти, що це питання не закрите і може бути переглянуте.
Мерц визнав розбіжності з американським президентом, але підкреслив ключову роль США як головного союзника в НАТО. Він також не відмовився від критики американської політики щодо Ірану та зазначив, що дав зрозуміти Трампу про готовність до попередніх консультацій у разі потреби підтримки в подібних ситуаціях.
Водночас висока представниця ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кая Каллас здивована рішенням Білого дому вивести частину американських військ із Німеччини. Про це вона повідомила журналістам перед початком зустрічі Європейської політичної спільноти в Єревані, передає Укрінформ.
«Про виведення американських військ говорять вже давно, але час цього оголошення став несподіванкою», - сказала вона.
На її думку, така ситуація свідчить про необхідність посилення європейської складової в НАТО та активніших дій з боку європейських країн. Вона також підкреслила, що присутність американських військових у Європі пов’язана не лише із захистом європейських, а й американських інтересів.
Відповідаючи на запитання про можливі мотиви Дональда Трампа, зокрема чи може це бути реакцією на позицію канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, Каллас зазначила, що пояснення цього рішення слід очікувати від самого президента США.
Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, коментуючи намір США вивести 5 тисяч військових із країни, наголосив, що європейські держави мають активніше брати на себе відповідальність за власну безпеку. Про це повідомляє Reuters.
Він зазначив, що Німеччина вже рухається у цьому напрямку, зокрема через розширення Бундесверу, прискорення закупівель озброєння та розвиток військової інфраструктури.
За його оцінкою, наразі на території Німеччини перебуває майже 40 тисяч американських військовослужбовців.
На тлі критики з боку США щодо недостатніх оборонних витрат європейські країни НАТО, включно з Німеччиною, заявили про намір посилити власну роль у забезпеченні безпеки. Водночас Пісторіус підкреслив, що через обмежені фінансові ресурси та наявні прогалини у військових спроможностях Європі знадобляться роки, щоб повністю задовольнити свої потреби в обороні.
"Присутність американських солдатів у Європі, і особливо в Німеччині, відповідає нашим інтересам і інтересам Сполучених Штатів", – заявив він.
Він також додав, що скорочення американської військової присутності в Європі, зокрема в Німеччині, було очікуваним розвитком подій.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте заявив, що європейські країни фактично врахували сигнали президента США Дональда Трампа і нині приділяють більше уваги виконанню домовленостей щодо використання військових баз. Про це повідомляє Reuters.
«Так, з боку США було певне розчарування, але європейці прислухалися. Зараз вони переконуються, що всі двосторонні угоди про розміщення військ виконуються», — сказав Рютте.
Він зазначив, що Іспанія як член Альянсу заявила про обмеження щодо використання її баз для можливих операцій проти Ірану. Водночас інші союзники, зокрема Чорногорія, Хорватія, Румунія, Португалія, Греція, Італія, Велика Британія, Франція та Німеччина, продовжують виконувати запити щодо надання доступу до баз і логістичної підтримки.
Рютте також повідомив, що дедалі більше європейських держав розміщують у районі Перської затоки, зокрема тральщики та судна для виявлення мін, готуючись до можливого наступного етапу розвитку ситуації. Крім того, низка країн Європи заявила про готовність долучитися до місії із забезпечення свободи судноплавства в Ормузькій протоці після завершення бойових дій.
НАТО, за словами речниці Альянсу Елісон Гарт, зберігає впевненість у своїх оборонних і стримувальних можливостях. Вона підкреслила, що в межах Альянсу триває процес зміцнення європейського компонента на фоні посилення НАТО в цілому.
"Ми працюємо з США, щоб зрозуміти деталі їхнього рішення. Це коригування підкреслює необхідність для Європи продовжувати вкладати більше коштів в оборону і брати на себе більшу частку відповідальності за нашу спільну безпеку – і тут ми вже бачимо прогрес, оскільки союзники погодилися інвестувати 5% ВВП", – написала Гарт на своїй сторінці в соцмережі X.
Військовий аналітик Шон Белл вважає, що Європі не слід надмірно занепокоюватися через рішення Дональда Трампа про можливе виведення 5 тисяч американських військових із Німеччини. Він пояснив, що це становить приблизно 15% від загального контингенту США в країні, при цьому Німеччина й надалі залишається місцем розташування європейського штабу американських сил.
Белл також нагадав, що це не перша подібна заява Трампа. Він нагадав, що під час його першої президентської каденції вже озвучувалися плани щодо виведення близько 10 тисяч військових із Німеччини, однак тоді вони так і не були реалізовані.
За його словами, американська військова присутність у Європі є спадщиною періоду Холодної війни, але нинішні кроки зі скорочення контингенту можуть створити додаткові прогалини в системі оборони НАТО.
"Росія відчує себе більш сміливою у своїх амбіціях на європейському континенті", - сказав Белл.
Інший експерт з оборони з Центру стратегічних і міжнародних досліджень Сет Джонс звернув увагу на значення ключових баз у Європі. Зокрема, база Рота в Іспанії забезпечує підтримку операцій швидкого реагування в Північній Африці, а Німеччина залишається важливим центром для розгортання сил як у Європі, так і в Африці.
«Російська загроза для Східної Європи залишається серйозною», — додав Джонс.
Він також зазначив, що частина американських об’єктів у Німеччині знаходиться поза досяжністю окремих російських ракет і безпілотників.
Джонс попередив, що будь-яке переміщення військ потребуватиме значних фінансових витрат і складної логістики, що може ускладнити реалізацію планів щодо скорочення американської присутності в Європі.
На думку частини військових аналітиків, рішення США про скорочення військової присутності в Європі не повинно суттєво вплинути на загальний рівень безпеки регіону, оскільки більшість країн НАТО паралельно збільшують оборонні бюджети та нарощують власні збройні сили.
Водночас серед республіканців немає повної підтримки такого кроку. Колишній радник із питань національної безпеки сенаторів-республіканців Бред Боуман вважає, що виведення американських військ із Німеччини може насамперед завдати шкоди самим Сполученим Штатам і водночас посилити позиції їхніх геополітичних опонентів, зокрема Росії.
«Військова присутність США в Європі, включаючи Німеччину, не тільки посилює стримування подальшої агресії Кремля, але й спрощує проєкцію американської військової сили в Середземноморський регіон», — сказав Боуман.
Виведення американських військ, зокрема з Німеччини, на думку політтехнолога Руслана Рохова, послаблює для Європи важливий фактор стримування — ймовірність прямого залучення США у випадку атаки на їхні військові об’єкти. Це особливо значуще для країн, які мають значні ресурси, але не володіють сучасними арміями, адаптованими до нових умов ведення війни.
В ефірі «Апостроф ТВ» він також зазначає, що Німеччина усвідомлює обмеженість власних оборонних можливостей у разі потенційного конфлікту. За його словами, навіть дорогі зразки озброєння, включно з танками та кораблями, можуть бути відносно легко виведені з ладу дешевшими безпілотниками, що ставить під сумнів ефективність традиційних підходів до оборони.
Рохов вважає, що Європі доведеться формувати нові оборонні союзи, які не залежатимуть від політичної кон’юнктури у США. У такій майбутній системі безпеки Україна може відігравати важливу роль завдяки своєму бойовому досвіду та розвитку військових технологій.
"Єдиним джерелом безпеки і технологій для її забезпечення сьогодні є Україна. Якщо Україна не інкорпорована в європейську систему колективного захисту, то фактично колективний захист в Європі відсутній. Європейський континент має розуміти, що якщо він сьогодні не сформує нові альтернативні способи, які не залежать від політичних циклів Сполучених Штатів, то може вийти ситуація, як в Афганістані чи у В'єтнамі, коли просто не буде кого захистити", — підкреслив він.
Він також припускає, що у разі відсутності згоди в межах НАТО або ЄС можуть з’явитися нові безпекові формати, створені країнами, які безпосередньо відчувають загрозу з боку Росії, і Україна може стати одним із ключових учасників таких ініціатив.
Вам також може бути цікаво:
Fox News Channel — американський консервативний інформаційний канал, який вперше вийшов в ефір 7 жовтня 1996 року. Він є основним інформаційним каналом США. Про це повідомляє Вікіпедія. Канал рекламує себе як той, що нейтрально висвітлює події. Однак, канал дотримується консервативної орієнтації, близький до Республіканської партії США