Ключові тези:
Президент України Володимир Зеленський заявив, що повномасштабного вторгнення Росії могло не бути, якби у 2014 році Україна дала відсіч окупантам у Криму. В інтерв’ю британському підприємцю та ведучому Стівену Бартлетту він пояснив, чому Володимир Путін прагне відновити російську імперію, як Кремль планував захопити Київ, чому російські війська зазнали поразки на початку вторгнення та які умови необхідні для завершення війни. Окремо президент відповів на заяви Дональда Трампа про українські удари по російській енергетичній інфраструктурі та пояснив, чому вважає припинення вогню найбільшим компромісом України.
Главред з'ясував, що Зеленський розповів про мету Путіна, оборону Києва та умови завершення війни - основні заяви президента України.
В інтерв’ю подкасту DOAC «The Diary Of A CEO» Володимир Зеленський повернувся до окупації Криму у 2014 році та пояснив, чому вважає її початком російсько-української війни. На його думку, відсутність рішучої військової відповіді на захоплення півострова могла вплинути на подальші рішення Кремля.
Зеленський пояснив, що тоді російські військові діяли без розпізнавальних знаків, а Москва тривалий час заперечувала свою причетність. Така тактика ускладнювала розуміння того, що відбувається, і створювала враження, що йдеться не про повноцінну воєнну операцію, а про поступове захоплення території.
«Війна справді почалася з окупації Криму. Це правда. Просто ця окупація відбувалася повільно. Вона не дуже нагадувала війну», - пояснив президент України.
За словами Зеленського, важливу роль відіграла відсутність чітких наказів щодо захисту території. Він переконаний, що рішучіша реакція української влади могла б змінити розрахунки російського керівництва та не дозволити йому повірити у можливість безперешкодного просування.
«Нашою помилкою було те, що ми не відкинули їх назад. І, звісно, якби був наказ захищати країну, я впевнений, що повномасштабної війни в тому вигляді, в якому вона є сьогодні, не сталося б. Принаймні, мені так здається», - сказав Володимир Зеленський.
Прагнення Володимира Путіна відновити імперський вплив Росії Зеленський назвав однією з передумов вторгнення. За його словами, Україна, яка після відновлення незалежності обрала власний шлях розвитку, стала перешкодою для цих амбіцій.
Розвиваючи думку про імперські амбіції Кремля, Володимир Зеленський пояснив, чому, на його переконання, інтеграція України до Європи становить загрозу для нинішньої російської системи. Президент пов’язав це не лише з геополітичним вибором Києва, а й із багатонаціональним складом Росії. Він вважає, що приклад незалежної України, яка самостійно визначає своє майбутнє, може впливати на народи, що живуть у межах Російської Федерації.
Зеленський наголосив, що Росія складається з багатьох народів із різними релігіями та національною ідентичністю. На його думку, імперська модель влади намагається втримувати їх у єдиній системі, тоді як прагнення до свободи створює для неї внутрішній виклик.
«У чому полягає проблема для Росії? Якщо Україна стане частиною Європи, то Росія розвалиться. Вона розпадеться на частини. Там живе багато різних народів, сповідуються різні релігії, існують абсолютно різні нації», - заявив президент України.
Розмірковуючи про російські претензії на українську історію, президент звернувся до періоду Київської Русі. Зеленський наголосив, що українська історична спадщина сформувалася задовго до появи Радянського Союзу, а Київська Русь була відомою європейською державою. На його думку, російська влада вибірково трактує минуле, відсуваючи на другий план історичні факти, які суперечать її політичним цілям.
Президент звинуватив Путіна в тому, що той намагається побудувати власну версію історії, зосереджену переважно на подіях після революції 1917 року. Такий підхід, за словами Зеленського, дозволяє Кремлю применшувати окремішність української державності та подавати Україну як частину російського історичного простору.
«Україна є спадкоємицею Київської Русі - великої держави, яка була дуже добре відома в Європі. Росія тоді навіть не існувала. Росія з’явилася після того, як Україна вже існувала. Але Путін усе це викреслює і починає з Революції 1917 року», - заявив Зеленський.
Крім того президент нагадав про промисловий, науковий та інтелектуальний потенціал України, який мав велике значення для Радянського Союзу. На його переконання, втрата контролю над Україною підриває можливості Москви відновити колишню імперську конструкцію.
Зеленський також пов’язав російську агресію з намаганнями використати мовне питання для розколу українського суспільства. За його словами, Кремль представляв окупацію як захист російськомовного населення, хоча ця риторика слугувала виправданням для захоплення територій.
«Путін хотів відродити Радянський Союз. А що таке Радянський Союз? Це насамперед Україна», - заявив глава держави.
Він додав, що російське керівництво намагалося використати історичні аргументи для заперечення української державності. Зеленський відкинув таку інтерпретацію, нагадавши про історію Київської Русі та українські культурні традиції, які існували задовго до створення Радянського Союзу.
Підготовка Росії до повномасштабного нападу тривала місяцями, однак масштаб майбутньої операції було важко передбачити. Зеленський розповів, що українська влада отримувала сигнали про можливу ескалацію, але не мала повного уявлення про намір російської армії атакувати з кількох напрямків.
Президент згадав переговори між Джо Байденом і Володимиром Путіним у 2021 році та повідомив, що українська сторона зверталася до американських партнерів із проханнями надати зброю для самооборони. Він також виступав за запровадження превентивних санкцій проти Росії, сподіваючись, що це може відвернути Кремль від остаточного рішення про напад.
«Я попросив президента Байдена: “Введіть санкції проти Росії зараз, превентивно. Якщо ви знаєте, що може статися вторгнення, введіть санкції. І тоді він не вторгнеться, навіть якщо справді вирішив це зробити”», - розповів Зеленський.
За його словами, американська адміністрація обрала інший підхід і погодилася запровадити обмеження у разі фактичного нападу. Президент вважає, що така послідовність дій була помилкою, хоча й наголосив, що не береться остаточно оцінювати рішення американського лідера.
Зеленський також згадав про дипломатичні контакти європейських держав із Москвою напередодні вторгнення. За його словами, російський президент запевняв співрозмовників, що не планує нападу, хоча, як переконаний Зеленський, уже знав про майбутню операцію.
«Але президент Байден сказав: “Ми введемо санкції, якщо відбудеться вторгнення”. Постфактум, не превентивні санкції, а постфактум. Я не Бог, щоб судити президента, але, на мою думку, це була помилка», - зазначив глава держави.
На початку повномасштабного вторгнення російське командування розраховувало швидко захопити Київ, але недооцінило готовність українців чинити опір. За словами Зеленського, план Москви передбачав не лише наступ, а й усунення українського керівництва та створення умов для капітуляції.
Президент звернув увагу на те, що Росія не врахувала відмінності між окупацією Криму у 2014 році та наступом на Київ у 2022-му. Тоді захоплення півострова відбувалося за умов обмеженого збройного опору, але під час повномасштабного вторгнення російські війська зіткнулися з організованою обороною та масовою мобілізацією населення.
«Саме те, з чого ви сьогодні почали, - що Україна не є Росією. У цьому його проблема: він відмовляється визнавати окрему націю, відмовляється визнавати окрему країну. Саме це його й згубило», - сказав Зеленський.
За словами президента, у російських військових машинах була парадна форма, що, на його думку, свідчило про розрахунок на швидку перемогу. Однак українські захисники знищували техніку противника, а цивільні долучалися до спротиву.
Зеленський пояснив, що для захоплення столиці російській армії знадобилося б значно більше сил, ніж було залучено до операції. Адже просування до великого міста не означає автоматичного контролю над ним: окупантам довелося б залишати війська в населених пунктах на шляху, забезпечувати постачання та протидіяти місцевому опору.
«Вони навіть не усвідомлювали, що зустрінуть опір. Ось і все», - наголосив президент.
Він також розповів, що після початку вторгнення чисельність української армії зросла завдяки мобілізації та добровольцям. Це допомогло втримати оборону, а згодом відновити контроль над Київською та Чернігівською областями.
Аеропорт у Гостомелі російські війська намагалися використати для перекидання значних десантних сил і подальшого наступу на столицю. Українські військові прагнули зірвати цей задум, адже контроль над летовищем міг спростити Росії перекидання підкріплень.
Президент пояснив, що російський план передбачав блокування Києва, захоплення важливих об’єктів інфраструктури та порушення логістики. Встановлення контролю над аеропортом мало спростити перекидання підкріплень, тоді як захоплення телевеж та інших комунікаційних об’єктів могло посилити хаос у державному управлінні.
«Гостомель - один із тих аеропортів, де могли б висадитися великі десантні сили тощо. Ось як відбувається захоплення. По суті, блокувати Київ, захоплювати аеропорти, телевежі тощо», - пояснив Володимир Зеленський.
За його словами, бої за летовище були надзвичайно запеклими, а контроль над ним переходив від однієї сторони до іншої. Українські підрозділи не дозволили росіянам повноцінно використати аеропорт для масштабного десантування. Зеленський наголосив, що оборона Гостомеля стала одним із ключових епізодів боротьби за столицю.
На запитання про можливі наслідки захоплення аеропорту президент відповів, що російські війська могли б просунутися далі в місто. Водночас він підкреслив, що результат визначався не одним епізодом, а загальним опором українських військових і цивільних.
«Ймовірно, вони змогли б захопити більшу частину столиці. Вони могли б прорватися і захопити її. Це правда. Це правда. Це була справді героїчна битва», - зазначив Зеленський.
У перші години повномасштабного вторгнення Володимир Зеленський перебував із родиною, а після повідомлень про ракетні удари вирушив до Офісу президента. Там він організовував роботу державного керівництва в умовах наступу російських військ на столицю.
Президент підтвердив, що Джо Байден запропонував допомогу з евакуацією. Однак Зеленський вирішив залишитися в Україні та зосередитися на обороні держави. Він пояснив, що в перші дні вторгнення його фізична присутність у Києві мала значення не лише для міжнародних партнерів, а й для українського суспільства та військових.
«Ми готові допомогти вам евакуюватися, бо, звісно, через вторгнення Київ оточений, і ми готові допомогти вам та вашій родині», - так Зеленський переказав пропозицію американського президента.
За словами українського лідера, він працював із бункера під Офісом президента та звідти спілкувався з міжнародними партнерами. Він закликав їх об’єднатися, підтримати Україну та не залишати її наодинці з російською агресією.
Водночас Кремль поширював повідомлення про нібито втечу Зеленського зі столиці. Президент вважає, що ця інформаційна кампанія мала деморалізувати українців і створити враження, ніби державне керівництво втратило контроль над ситуацією.
«Я не міг покинути Київ, кабінет, людей - це просто неможливо. Це було б зрадою. Зрада моєї людської гідності та Конституції України. Тож я не міг цього зробити», - заявив Володимир Зеленський.
Він додав, що регулярно з’являвся на публіці, аби спростовувати російські повідомлення. За словами президента, українські військові згодом говорили йому, що його присутність у столиці була для них важливим сигналом: держава продовжує працювати, а керівництво не відмовилося від боротьби.
Дональд Трамп стверджував, що повномасштабного вторгнення не сталося б, якби він був президентом США у 2022 році. В інтерв’ю Стівену Бартлетту Зеленський визнав, що війна почалася за президентства Джо Байдена, але наголосив: це саме по собі не доводить, що інший президент міг би усунути російську загрозу.
Водночас український лідер наголосив, що сам факт відсутності вторгнення за одного американського президента не доводить, що інший міг би назавжди усунути загрозу. На його думку, головною причиною російської агресії є не особистість господаря Білого дому, а стратегічні наміри Путіна щодо України.
«Чесно кажучи, думаю, що ніхто не знає відповіді. Фактом залишається те, що це сталося під час президентства Байдена. Це факт. Факт, що цього не сталося за Трампа. Факт. Але також факт, що Путін обрав момент для повної окупації», - сказав Зеленський.
Президент також припустив, що особливі відносини Трампа з Путіним могли б вплинути на рішення російського керівництва. Однак він застеріг від припущення, що зміна президента США сама по собі усуне небезпеку для України.
«Ані я, ані Трамп не будемо вічно сидіти на цих президентських кріслах. Тож у будь-якому разі президентство Трампа закінчилося б, а Путін все одно не зміг би змінити свою головну мету - окупацію України. Тож, чесно кажучи, я вважаю, що не має значення, хто є президентом, доки Путін залишається при владі», - наголосив глава держави.
Росія контролює приблизно 18–19% території України - таку оцінку озвучив Зеленський під час інтерв’ю. Він заявив, що Москва прагне розширити контроль над сходом країни та зберігає інтерес до важливих міст півдня, зокрема Запоріжжя, Херсона й Миколаєва.
За оцінкою президента, на момент інтерв’ю Росія контролювала приблизно 18–19% української території. Він наголосив, що Москва прагне розширити контроль над сходом України, а також зберігає інтерес до великих міст півдня, зокрема Запоріжжя, Херсона та Миколаєва.
«Отже, по суті, люди можуть бачити, що все це становить приблизно 18–19% нашої території», - сказав Зеленський, пояснюючи масштаби окупації.
Президент також звернув увагу на стратегічне значення Слов’янська, Краматорська та Дружківки. На його думку, подальше просування російських військ у цьому напрямку створило б додаткові загрози для інших важливих українських міст і промислових центрів.
«Вони хочуть захопити практично весь ваш схід. Вони хочуть, так, схід. Це означає, що вони хочуть Слов’янськ. Ну, це ключові міста: Слов’янськ, Краматорськ, Дружківка», - зазначив глава держави.
Зеленський пояснив, що передача цих територій Росії не означала б автоматичного припинення її агресії. Навпаки, за його оцінкою, втрата укріплених позицій могла б відкрити противнику шлях до подальшого просування, зокрема до Павлограда. Саме тому президент пов’язує питання територій із майбутніми гарантіями безпеки.
Припинення вогню не означає для України відмови від справедливості чи гарантій безпеки. Зеленський наголосив, що суспільство зазнало величезних втрат, а багато родин пережили окупацію, катування та загибель близьких.
Президент наголосив, що не можна вимагати від українців забути пережите або погодитися на мир без механізмів відповідальності. На його думку, майбутня угода має передбачати шлях до справедливості, навіть якщо покарання винних не відбудеться відразу.
«Моя єдина мрія - покласти край цій війні. Я відчайдушно прагну справедливості. Я просто дуже хочу… Я знаю, що у багатьох людей вирвали серця, і нового серця не буде. Треба дати їм хоча б щось. Тож якийсь суд, якась справедливість, знаєте, хоча б якась моральна розрада - це абсолютна необхідність», - сказав Зеленський.
Він також пов’язав майбутню стабільність із гарантіями безпеки. Україна, за словами президента, відкрита до обговорення таких механізмів, зокрема членства в НАТО. Однак Зеленський наголосив, що не бачить сенсу в поступках, які залишили б країну без надійного захисту від нового російського наступу.
Президент окремо підкреслив, що Росія прагне змусити Україну відступити ще далі, тоді як українська сторона вважає припинення бойових дій на нинішніх позиціях значним компромісом. На його думку, подальші територіальні поступки могли б поставити під загрозу безпеку інших міст.
«Але вони хочуть, щоб ми відступили ще далі. А якщо ми відступимо, де тоді гарантії безпеки? Не кажучи вже про те, що це несправедливо», - зазначив глава держави.
Українські удари по російській енергетичній інфраструктурі стали предметом суперечки між Києвом і Вашингтоном. Дональд Трамп закликав Україну припинити атаки на російські нафтопереробні підприємства, пов’язуючи їх із ситуацією на енергетичному ринку та цінами на дизельне пальне у США.
Зеленський відкинув таке пояснення. Він заявив, що українські удари є відповіддю на російські атаки по енергосистемі України, через які громадяни залишаються без електроенергії. Президент також поставив під сумнів твердження про вирішальний вплив російського експорту дизельного пального на ціни у США.
«Обсяги експорту дизельного палива з Росії настільки незначні, що це не впливає на ціни у Сполучених Штатах Америки. Це абсолютно неправдива інформація», - заявив Зеленський.
За його словами, Україна неодноразово пропонувала домовитися про енергетичне перемир’я, яке передбачало б взаємне припинення ударів по відповідній інфраструктурі. Президент стверджує, що готовий зупинити українські атаки в межах такої домовленості, якщо Росія також припинить бити по українських енергетичних об’єктах.
«Але президент Трамп не може домовитися з Путіним. Путін відмовляє йому в енергетичному перемир’ї. І тоді президент вирішив звинуватити в цій проблемі не Путіна, а мене, пояснюючи своїм людям, що через це в Америці дорожчає дизель. Це абсолютна неправда», - заявив Зеленський.
Зеленський наголосив, що неодноразово звертався до Трампа з пропозицією домовитися про припинення атак на енергетику. Однак, за його словами, Москва не погоджується на такий формат, а відповідальність за проблему американський президент перекладає на Київ.
«Моя пропозиція, вибачте, але мені це не потрібно. Я завжди казав президенту Трампу: доможіться енергетичного перемир’я, принаймні в енергетичній сфері. Принаймні давайте надамо людям світло», - пояснив глава держави.
Він також заявив, що просив США надати Україні ракети протиповітряної оборони для захисту енергетичних об’єктів. За словами Зеленського, це дозволило б Україні зосередитися на обороні власної інфраструктури, якщо домовитися про припинення взаємних атак не вдасться.
«Дайте мені ракети протиповітряної оборони. Я ні в кого не стрілятиму. Я захищатиму наш енергетичний сектор», - сказав президент.
Зеленський вважає, що Дональд Трамп має інструменти впливу на Володимира Путіна, зокрема можливість посилити санкційний тиск. На думку президента України, Вашингтон міг би активніше залучити Москву до переговорів, якби жорсткіше реагував на дії російського керівництва.
Зеленський зауважив, що американський президент має можливість використати санкційні механізми, підтримані Конгресом США. Водночас він не став стверджувати, що знає причини, через які Трамп не застосовує їх у повному обсязі. Серед можливих пояснень український лідер назвав особливі відносини між політиками та економічні домовленості, однак підкреслив, що це лише припущення.
«Трамп може дуже легко привести Путіна за стіл переговорів, бо йому це потрібно: зважаючи на те, як він говорить про мене, про президента Трампа, йому слід застосовувати таку саму риторику щодо Путіна», - заявив Зеленський.
На уточнення ведучого про причини такого підходу президент відповів, що не може достеменно пояснити мотиви американської сторони. Він також повторив, що Україна готова до переговорів, але не вважає справедливими вимоги, які передбачають подальший відступ українських військ без надійних гарантій безпеки.
«Не знаю. Чесно кажучи, не знаю. У нього на столі лежать санкції. Це не він голосував. Конгрес проголосував за жорсткі санкції. Він може це зробити», - сказав президент.
Зеленський наголосив, що для припинення війни потрібні конкретні рішення, які зупинять російську агресію та створять умови для тривалого миру. Він також зауважив, що час покаже, які домовленості можливі між сторонами та чи готова Росія перейти від заяв до реальних кроків.
«Життя, час, знаєте, всі, всі, всі таємниці, всі загадки завжди виходять на світло. Просто потрібен час. Час, безперечно, на боці тих, хто відкритий і готовий до чесного діалогу та боротьби. Так, а це означає, що час буде на нашому боці», - сказав Володимир Зеленський.
Диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін, найімовірніше, продовжить війну проти України попри проблеми в економіці РФ, ситуацію на фронті та українські удари по території Росії. Про це розповів політолог, експерт з питань Центральної та Східної Європи Іван Преображенський в інтерв’ю Главреду.
За словами експерта, припинення бойових дій може створити для Путіна проблеми, яких він не зможе вирішити.
"Інтерес Путіна полягає в тому, щоб продовжувати війну незалежно від того, наскільки Росія її виграє чи програє. Бо припинення війни ставить перед Путіним такі проблеми, які він, можливо, не вирішить", - пояснив Преображенський.
Найближчим часом Кремль продовжуватиме агресію проти України та приховану мобілізацію. Водночас Путін, імовірно, уникатиме різких внутрішніх рішень, які можуть посилити невдоволення населення та спровокувати масштабні протести.
"Його особистий вибір - продовжувати війну незалежно від того, як це позначається на російській економіці та наскільки реально великі шанси на перемогу. Йому хочеться в це вірити. І він, очевидно, цілком у це вірить і готовий сприймати лише ту інформацію, яка підтверджує його ідеї", - зазначив політолог.
Читайте також: