Про що йдеться у матеріалі:
За даними керівництва України та оцінками експертів, Кремль може перейти до системних ударів по об’єктах водної інфраструктури, намагаючись створити ефект гуманітарної кризи. Цілями можуть стати не окремі об’єкти, а вся логіка життєзабезпечення міст — водозабори, насосні станції, водогони та каналізаційні вузли.
Главред зібрав головне, що варто знати про загрозу ударів РФ по водній інфраструктурі міст та регіонів.
Росія вже неодноразово погрожувала бити по системах водопостачання України. Про це повідомив 30 квітня віцепрем’єр-міністр з відновлення України Олексій Кулеба.
За його словами, держава вже готує комплексний захист по всій території країни, а не лише в окремих регіонах, і відповідні плани стійкості вже затверджені. Уряд працює над укріпленням об’єктів критичної інфраструктури, забезпечує водоканали та насосні станції резервним живленням, а також розвиває розподілену генерацію та альтернативні системи водопостачання.
«Важливо розуміти: вода – це питання базової безпеки. Якщо зі світлом ми можемо жити в режимі обмежень, то з водою ситуація значно складніша. Тому ми готуємо систему так, щоб вона витримувала удари й швидко відновлювалася», – заявив Кулеба в коментарі 24 каналу.
Кулеба наголосив, що й громадянам варто бути готовими до можливих атак, зокрема мати базовий запас води, уважно перевіряти інформацію та не піддаватися на пропаганду, яку поширює Росія.
Українська розвідка застерігає про ризик російських ударів по об’єктах критичної інфраструктури, зокрема мостах, дамбах, гідроелектростанціях, насосних станціях і системах водопостачання. Про це президент України Володимир Зеленський повідомляв під час спілкування з журналістами 3 квітня.
"Судячи з документів, які ми отримали від розвідки, росіяни битимуть по логістиці – по залізниці та іншому. Також будуть бити по водопостачанню. Все це Збройні Сили України разом із місцевими владами повинні пропрацювати і вже пропрацьовують. Йдеться і про серйозні інфраструктурні речі – мости, дамби, гідроелектростанції, а також про насосні станції, постачання питної води тощо", - сказав глава держави.
Він зазначав, що Повітряні сили вже працюють над посиленням протиповітряної оборони та інтеграцією систем, однак у деяких випадках необхідний і додатковий фізичний захист. Президент також підкреслив, що місцева влада має активно долучатися до цієї роботи.
Зеленський наголошував, що керівники громад повинні чітко розуміти, які об’єкти є критично важливими для забезпечення водопостачання та каналізації, і забезпечити для них максимальний рівень захисту.
Росія влітку може здійснити атаки на об’єкти водозабору, що здатне призвести до відключення водопостачання в цілих містах, особливо у прифронтових і південно-східних регіонах України. Про це повідомляє «РБК-Україна» з посиланням на неназване джерело в держструктурах.
Зазначається, що саме системи водозабору можуть стати головною ціллю, при цьому їхня структура відрізняється залежно від населеного пункту. Джерелами води виступають річки або підземні свердловини, однак у більшості міст функціонує лише один водозабір, і лише великі міста мають кілька таких вузлів.
"Це означає, що виведення з ладу одного об'єкта може призвести до припинення водопостачання цілого населеного пункту", - попередив співрозмовник видання.
Основною проблемою є відсутність резервних систем, які могли б забезпечити альтернативне постачання води у разі пошкодження основної інфраструктури.
Наразі, за даними видання, розглядається можливість створення альтернативних водозаборів у населених пунктах, однак реалізувати такі проєкти до літа практично неможливо, адже їхнє будівництво та запуск потребують від 9 до 12 місяців.
"Взимку ми використовували мобільні генератори. За такою ж логікою ми хочемо зробити і з водою. Зрозуміло, що ми возитимемо не воду, а обладнання, яке переміщатиметься річками і працюватиме як альтернативний водозабір", - зазначило джерело видання у держструктурах.
Як один із варіантів пропонують використання мобільних станцій водозабору, які фактично є пересувними насосними установками. Вони зможуть переміщатися по водоймах і забезпечувати подачу води в ті райони, де стаціонарні об’єкти будуть пошкоджені або виведені з ладу.
Зазначається, що частину обладнання для таких систем уже замовляють, іншу — виробляють в Україні. Наразі йдеться щонайменше про шість станцій із потужністю від 100 до 300 тисяч кубометрів води на добу, чого достатньо для забезпечення середніх обласних центрів, таких як Запоріжжя, Кривий Ріг, Миколаїв, Вінниця чи Полтава. Водночас для великих міст, як-от Київ, Одеса чи Львів, однієї такої установки буде недостатньо. Перевагою мобільних рішень є можливість їх значно швидшого запуску порівняно з будівництвом нових стаціонарних водозаборів.
"Ці станції будуть використовуватися у важких обставинах протягом короткого часу. Це буде тимчасове водопостачання. Безумовно, у таких випадках можуть бути деякі незручності", - підсумував співрозмовник видання на умовах анонімності.
Як зазначається у матеріалі ЗМІ, у разі пошкодження об’єктів водозабору навіть наявність альтернативних джерел не дозволить уникнути запровадження графіків подачі води. Джерело видання у держструктурах називає це «тимчасовими незручностями».
За його словами, система водопостачання в Україні є децентралізованою, тобто не має єдиного оператора, подібного до того, що функціонує в енергетичній сфері, тому регулювання подачі води належить до повноважень місцевої влади, яка й визначатиме відповідні режими.
Найбільший ризик стосується десяти областей — Луганської, Донецької, Чернігівської, Сумської, Харківської, Запорізької, Дніпропетровської, Одеської, Миколаївської та Херсонської, при цьому до потенційно вразливих територій також віднесено Київ.
"Усі 2000 кілометрів нашого кордону з ворогом, безумовно, найбільш уразливі", – резюмує він.
Росія почала завдавати ударів по гідротехнічних об’єктах, про що раніше попереджав президент України Володимир Зеленський. Про це повідомив військовий оглядач Денис Попович в ефірі Radio NV, коментуючи спробу атаки на Печенізьке водосховище.
"Він (Зеленський, - ред.) попереджав, що росіяни будуть бити по обʼєктах, які забезпечують водопостачання. От воно й почалося. Це може бути прямою загрозою для такого міста як Харків. Великого міста. І росіяни починають кампанію ударів по гідротехнічних спорудах, щоб великі міста позбавити води перед початком літньої спеки", – сказав Попович.
Віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира пояснив, що існують два основні типи атак — із застосуванням ракет і дронів. За його словами, мережі водопостачання зазвичай розташовані під землею, тому дронами їх знищити складно, однак ракети, здатні проникати в підземні об’єкти, можуть становити серйозну загрозу.
У деяких містах система має лише одну точку входу, тоді як у великих містах, зокрема в Києві, водопостачання організоване через кілька вузлів і розгалужені мережі, що знижує ризики. У такому випадку ймовірним наслідком можуть стати лише обмеження подачі води за графіками, що хоч і створює незручності, але не є критичною ситуацією.
«А деякі міста мають один вхід — наприклад, Одеса: просто одна труба в одному місці. Якщо туди прилетить ракета в потрібне місце, проблеми можуть виникнути такі, що їх не вдасться вирішити місяцями», - наголосив він в інтерв’ю Телеграфу.
Шира також зазначив, що сценарій із погодинним водопостачанням є радше оптимістичним і не становить серйозної загрози. Подібний режим уже існував раніше, і хоча це створює незручності, жити в таких умовах цілком можливо.
«Найгірший сценарій — велике місто, яке повністю залишається без води на кілька днів або тижнів. Якщо нема навіть чим змити у туалеті — люди виїжджають. Варіантів немає», - резюмує він.
Віцепрезидент Української водної асоціації Артем Шира наголосив, що через ризик ударів РФ по об’єктах водної інфраструктури варто завчасно підготувати запас води щонайменше на кілька днів, щоб мати час адаптуватися до ситуації. Рекомендовано розраховувати приблизно 2 літри питної води на людину на добу, а для санітарних потреб — не менше 10–15 літрів. Мінімальним запасом вважаються кілька 20-літрових бутлів.
«Також варто заздалегідь з'ясувати, чи є поблизу — у межах кілометра пішки — місце, де можна набрати хоча б технічну воду: свердловина, криниця, бювет, що не підключений до водопроводу. Якщо таке місце є — жити можна, нехай і з відром. Якщо ні — через кілька днів після вичерпання запасів залишається тільки виїжджати», - радить експерт.
Голова Спілки споживачів комунальних послуг України Олег Попенко зазначив, що у випадку ударів по водоканалах ситуація є значно складнішою, адже йдеться не про енергогенерацію, а про каналізаційно-насосні станції, пошкодження яких може мати серйозніші наслідки, ніж звичайні відключення електроенергії.
У разі таких атак у деяких містах може фактично зупинитися робота каналізації та водопостачання не через відсутність електрики, а через руйнування каналізаційно-насосних станцій.
«Тоді наслідки будуть глобальними, наприклад, зупинка роботи об'єктів житло-діяльності міста. Адже ми розуміємо, що потрібно забезпечити роботу каналізацій у лікарнях, житлових будинках», - заявив він в коментарі 24 каналу.
Він підкреслив, що в такій ситуації система може повністю вийти з ладу, а створення резервних або обхідних рішень для водоканалів і каналізаційних мереж практично неможливе, оскільки для цього потрібні десятиліття інвестицій. Попри наявність певних напрацювань, швидко реалізувати такі рішення нереально, тим більше з огляду на те, що більшість мереж, приблизно 70–80%, уже потребують термінового капітального ремонту.
Президент асоціації «Укрводоканалекологія» Дмитро Новицький у свою чергу зазначив, що найбільш уразливим елементом водної інфраструктури українських міст є каналізаційна система. У разі зупинки насосних станцій через відсутність електроживлення стоки можуть одразу виходити на поверхню, що створює ризик санітарної катастрофи.
Окрему загрозу становлять кібератаки, адже системи диспетчерського управління та збору даних потребують додаткового захисту. Втручання в їхню роботу може призвести до серйозних аварій, зокрема гідроударів, навіть без фізичних обстрілів.
"Це не гіпотетична, а цілком реальна загроза", - резюмує він.
Найбільш вразливими до тривалих відключень залишаються великі міста з централізованим водозабором, прифронтові регіони та населені пункти, що залежать від одного джерела води. За словами містобудівного експерта Віктора Глеби, ключовими ризиковими елементами є насосні станції, вузли електропостачання, очисні споруди та магістральні трубопроводи. Про це повідомляє Громадське.
Фахівці загалом вважають, що системи водопостачання стійкіші до атак, ніж енергетична інфраструктура, оскільки більшість їхніх елементів розташована під землею, однак це переважно стосується лише процесу транспортування води.
Вам також може бути цікаво:
Кулеба Олексій Володимирович (8 серпня 1983, Київ) — український державний діяч, публічний діяч, громадський діяч. Віцепрем'єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад та територій (з 5 вересня 2024 року). Заступник Керівника Офісу президента України (з 24 січня 2023 по 4 вересня 2024). Колишній голова Київської обласної державної адміністрації з 8 лютого по 15 березня 2022 року та з 21 травня 2022 року по 24 січня 2023 року. Був першим заступником голови Київської міської державної адміністрації з питань здійснення самоврядних повноважень із 1 січня 2021 року по лютий 2022.