Про що йдеться у матеріалі:
Україна та США обговорюють можливість взаємної зупинки повітряних ударів із РФ. За даними Reuters, ця ініціатива може стати основою для майбутніх дипломатичних контактів. Водночас українські військові та політичні експерти по-різному оцінюють перспективи такого сценарію: одні вважають його вигідним для захисту вітчизняної інфраструктури, інші застерігають, що пауза гратиме на користь Москві.
Главред з’ясував головне, що варто знати про можливість прийняття повітряного перемир’я у війні РФ проти України
За інформацією Reuters, у центрі переговорів між Києвом і Вашингтоном опинилася ідея припинення взаємних повітряних ударів. Обговорення відбуваються напередодні зустрічі президента США Дональда Трампа та президента України Володимира Зеленського у Вашингтоні. Саме ця пропозиція може бути винесена на розгляд російської сторони як частина нового пакета мирних ініціатив.
"Українські та американські посадовці обговорили пропозицію щодо припинення повітряних атак, яку планується представити російській стороні в рамках нового раунду мирних переговорів", - повідомило Reuters.
Агентство нагадало, що Київ уже неодноразово пропонував Москві різні варіанти припинення вогню, однак Кремль їх відхиляв. Водночас українські співрозмовники Reuters зазначають, що нинішня ситуація відрізняється від попередніх етапів війни. Постійні удари українських далекобійних безпілотників і ракет по військових та економічних об'єктах Росії дедалі сильніше впливають на її економіку та логістику. Саме тому частина посадовців припускає, що Кремль може виявитися більш схильним до переговорів, ніж раніше.
"Деякі чиновники вважають, що тиск на російську економіку внаслідок українських ударів може пом'якшити позицію Володимира Путіна", - йдеться у матеріалі Reuters.
У Москві заявили, що повідомлення про можливе повітряне перемир'я наразі не є підставою для офіційної реакції. У Кремлі підкреслюють, що мають справу лише з публікаціями у ЗМІ, а не з конкретними дипломатичними документами.
"Ми не знаємо, наскільки ці повідомлення є достовірними та звідки вони походять. Це лише газетні повідомлення і нічого більше. Тому на цьому етапі коментувати їх передчасно", - заявив Дмитро Пєсков.
Речник Кремля пояснив, що Москва оцінюватиме будь-які нові мирні ініціативи виключно після їх офіційного надходження. За його словами, головним критерієм залишатиметься відповідність пропозицій російським інтересам. Крім того, Пєсков підтвердив, що канали зв'язку між Москвою та американськими переговірниками продовжують працювати. Російська сторона очікує майбутніх контактів із представниками США, зокрема зі Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером.
"Ми чули заяви про те, що можливі якісь нові формули. Нам ще потрібно дізнатися про них більше. Що буде далі, залежатиме від того, наскільки вони відповідатимуть нашим інтересам", - акцентував Пєсков.
Колишній співробітник СБУ та військовий експерт Іван Ступак вважає, що потенційне припинення взаємних повітряних ударів насамперед відповідало б інтересам України. Він пояснює це тим, що попри успішні удари по російських нафтобазах, складах та інших важливих об'єктах, вони поки не призвели до стратегічного перелому у війні.
"Попри те, що ми ефектно влучаємо по важливих об'єктах на території РФ, станом на сьогодні цими атаками не можемо переламати ситуацію. Ми навіть близько не підійшли до перелому", - зазначив Ступак в коментарі УНІАН.
Експерт звернув увагу, що минулорічні атаки України по нафтовій інфраструктурі РФ, а також цьогорічні удари, які спричинили дефіцит пального у низці російських регіонів, не змусили Кремль переглянути свою політику.
За його словами, Москва традиційно концентрується на забезпеченні столиці та найбільших міст, тоді як проблеми регіонів практично не впливають на політичні рішення російського керівництва. Водночас українська інфраструктура працює на межі можливостей. Постійні удари по енергетиці, логістиці, паливних базах та великих торговельних мережах створюють ризики напередодні опалювального сезону.
"Для нас було б вигідно зупинити такі атаки. Україна має значно меншу територію, ніж Росія, і практично вся вона прострілюється", - підкреслив експерт.
Ступак застеріг, що навіть у разі домовленостей не існуватиме реального механізму контролю за їх виконанням.
"Я впевнений, що Росія не подарує нам цього перемир'я щонайменше до кінця лютого. Потрібно готуватися до можливих провокацій", - підсумував Ступак.
Командир 429-ї бригади безпілотних систем "Ахіллес" Юрій Федоренко переконаний, що українські далекобійні удари вже створюють серйозні проблеми для військової машини Росії. За його словами, атаки на паливну інфраструктуру безпосередньо впливають на забезпечення армії, виробництво озброєння та функціонування підприємств оборонної промисловості.
"Удари безпосередньо в глибину Російської Федерації напряму впливають на можливості Росії завдавати масовані удари по території України", - заявив Федоренко в ефірі Апостроф TV.
Він пояснив, що українські атаки поступово скорочують можливості російської логістики, погіршують забезпечення паливом та створюють додаткові труднощі для підприємств, які виробляють безпілотники, ракети та інше озброєння. Крім військового ефекту, удари по стратегічних об'єктах негативно впливають на міжнародний імідж Росії як експортера зброї. Потенційні покупці дедалі більше сумніваються у здатності російських систем ППО захищати навіть власні військові підприємства та великі міста.
"Росія не спроможна закрити свої ключові міста, свої стратегічні об'єкти. Відповідно, покупці починають переглядати свої рішення щодо російського озброєння", - пояснив він.
Командир звернув увагу на психологічний ефект ударів по території РФ. За його словами, жителі регіонів, які регулярно зазнають атак, дедалі частіше усвідомлюють, що війна безпосередньо зачепила і їх. Це поступово знижує підтримку війни, створює труднощі для мобілізації та посилює внутрішній тиск на Кремль.
"Підтримка бойових дій проти України починає падати, починають говорити: давайте закінчувати. Автоматично падає і підтримка Путіна", - додав Федоренко.
Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що сама ідея повітряного перемир'я могла б стати важливим фактором захисту української енергосистеми перед зимою. Проте, на його переконання, нинішня політика Кремля практично не залишає простору для оптимістичних прогнозів.
"З огляду на те, що Путін говорив на дні ВМФ, я не вірю в можливості якогось перемир'я. Він говорить про ресурси на "СВО", "перемогу" і так далі", - зазначив Магда в ефірі Київ24.
Експерт проаналізував позицію президента США Дональда Трампа. Він вважає, що за час перебування на посаді американський лідер не продемонстрував готовності до системного нарощування тиску на Росію. Саме тому, на думку Магди, очікувати швидкої зміни підходів Вашингтона наразі не варто. У сукупності із небажанням Кремля переглядати свої стратегічні цілі це робить перспективи будь-яких домовленостей надзвичайно примарними.
"Політичної волі для реального тиску на Путіна у президента США поки немає", - підкреслив директор Інституту світової політики.
Генеральний директор військової компанії KORT Вадим Кодачигов переконаний, що активізація розмов про повітряне перемир'я стала наслідком успішних українських ударів по російських військових та енергетичних об'єктах. На його думку, саме Кремль найбільше зацікавлений у припиненні атак, оскільки вони дедалі сильніше впливають на економіку та внутрішню ситуацію в Росії.
"Всі ініціативи, які зараз виходять із США, вони йдуть з самої Росії. Трампу все одно, бомбимо ми Росію чи ні", - сказав Кодачигов в ефірі Апостроф TV.
Експерт акцентував, що навіть короткострокове повітряне перемир'я несе для України серйозні ризики. За його словами, Росія може використати паузу для накопичення ракет, відновлення логістики та підготовки нових масованих ударів. Водночас Україна мала б змогу використати цей час для посилення власної протиракетної оборони, однак загроза залишиться високою.
"Ми можемо зараз виносити логістичні ланцюги постачання комплектуючих для цих ракет. Ми знаходимо пускові установки і будемо їх ліквідовувати й надалі", - заявив Кодачигов.
За словами експерта, український оборонно-промисловий комплекс за останній рік значно наростив можливості у сфері далекобійних ударів. Йдеться про появу нових безпілотних платформ, розвиток систем оптичної навігації та збільшення точності ураження цілей на великій відстані. Саме можливість систематично бити по стратегічних об'єктах у глибокому тилу Росії, на його думку, сьогодні є одним із найсерйозніших факторів тиску на Кремль.
"У нас з'явилося багато нових можливостей для deep strike. Засоби оптичної навігації дозволяють вражати цілі з точністю до кількох метрів", - підсумував Кодачигов.
Читайте також:
Reuters - британське агентство новин і постачальник даних про фінансові ринки, що надає інформаційні повідомлення газетам та іншим засобам масової інформації, пише Вікіпедія.
Reuters вважається одним із найбільших у світі міжнародних новинних агентств. Агентство існує з середини XIX століття
У Reuters працюють понад 14 000 співробітників у 91 країні світу. Серед них близько 2300 журналістів, а також фотокореспондентів і відеооператорів. Загалом агентство має 197 бюро, які працюють по всьому світу.