Про що йдеться у матеріалі:
Сили оборони України нарощують удари по військовій, паливно-енергетичній та логістичній інфраструктурі країни-агресора Росії. Наразі росіяни почали відчувати перші негативні наслідки таких операцій. Однак мета України значно масштабніша.
Главред дізнався, чи може Україна зупинити воєнну машину Кремля та який ефект мають далекобійні удари вже сьогодні.
Виконувач обов'язків міністра оборони України Євген Хмара окреслив підхід до подальших ударів по території Росії. За його словами, ключова мета Сил оборони - позбавити ворога здатності живити війну ресурсами, а нещодавня операція в Новоросійську стала прикладом того, як координована атака різними засобами ураження здатна ламати оборону противника.
"Ми вимкнемо російську військову машину - знищимо інфраструктуру, флот, логістику, об'єкти паливно-енергетичного комплексу та підприємства, які працюють на війну проти України. Наша операція по Новоросійську стала унікальною. Комбінований удар завдавався ракетами, реактивними дронами, морськими безпілотниками. Росія виявилася безсилою проти синхронної роботи українських засобів ураження", - розповів Хмара.
Очільник оборонного відомства також додав, що посилення дальніх ударів по території Росії залишається одним із головних напрямів роботи разом із Головнокомандувачем та іншими структурами сектору безпеки.
"Посилення deep strike по Росії - один із ключових пріоритетів. Разом із Головнокомандувачем Драпатим, Генеральним штабом, СБС, СБУ, іншими складовими Сил оборони та виробниками будемо нарощувати цей тиск. Українські операції ставатимуть дедалі складнішими для протидії. Українська зброя буде ставати тільки масовішою. Удари - точнішими. Росія буде палати", - підсумував Хмара.
Військовий експерт Іван Ступак у коментарі "Главкому" пояснив, що українські далекобійні операції, як от "40-денна операція впливу на РФ" мають не одноразовий ефект. Вона включають поетапний процес нарощування тиску на економіку та армію агресора.
"40 днів не могли одразу ні на що вплинути. Це буде два-три рази по 40 днів, перш ніж можна буде побачити результат... Ефект має з'явитися на певному горизонті, але точно не зараз", - сказав Ступак.
Ступак окремо зупинився на системних ударах по нафтовій інфраструктурі Росії, порівнявши стан галузі зі спортсменом, який постійно повертається до травми, не встигнувши відновитися.
"Це як спортсмен, який отримав травму: йому зашили рану, а він одразу починає тренуватися, і вона знову розходиться. Її знову зашивають, і все повторюється. Настане момент, коли це вже буде неможливо робити", - пояснив Ступак.
Військовий експерт Іван Тимочко в етері телеканалу "Апостроф" звернув увагу на розрив між офіційними заявами про перехоплення української зброї та фактичними наслідками атак Сил оборони.
За його оцінкою, західні аналітики часто применшують реальний масштаб збитків, завданих російській промисловості.
Експерт додав, що частина уражених військових та стратегічних об'єктів взагалі не потрапляє в публічний простір, а дізнатися про такі атаки можна лише опосередковано - наприклад, через повідомлення про загибель російських фахівців.
Тимочко також зазначив, що ефективність українських ударів може зрости, якщо Сили оборони будуть паралельно виснажувати системи протиповітряної оборони противника.
"У росіян є ще одна проблема - це боєкомплект. І у них теж, вони не випускають в достатній кількості зараз ракет до систем протиповітряної оборони. Це пов'язано з тим, що доволі багато знищено російських військових об'єктів. Мається на увазі військово-промислового комплексу. Випускати дороговартісні мільйонні, мільйоннодоларні ракети за дроном така собі штука", - наголосив він.
Тимочко вказав на важливий нюанс далекобійних ударів України. Раніше в Кремлі вважали власний тил недосяжним для атак на відстані до двох тисяч кілометрів від кордону.
"Росіяни дійсно уявляли, що і думали, і так вважалося, що глибина 2 тисячі кілометрів їхніх територій - це та глибина, на яку вже нічого не прилетить, навіть гіпотетично. Вони вважали, що це дуже глибокий тил. Крім того, дрони зараз долають наші відстані 3,5 тисячі кілометрів, не дві", - зауважив експерт.
Політолог та офіцер ЗСУ Михайло Басараб у Facebook звернув увагу на ще один важливий аспект українських ударів вглиб Росії. Офіцер підкреслив, що видима частина ударів у телеграм-каналах - лише короткий звіт, тоді як накопичувальний соціально-економічний ефект помітний передусім тим, хто перебуває безпосередньо в Росії.
За його спостереженнями, пересічні мешканці країни-агресора дедалі більше втрачають віру у власну недоторканність.
"З кожним ударом десь далеко від кордону України пересічний росіянин втрачає віру у всесильність та непереможність режиму, а одночасно і Росії загалом. Вони раптом виявили, що "матушка" може бути вразливою, і мачо з Кремля не здатен цьому зарадити", - зауважив Басараб.
Більше новин:
Євген Хмара - український воєначальник, генерал-майор, який з 20 липня 2026 року офіційно обіймає посаду тимчасово виконуючого обов’язки міністра оборони України.
До призначення в Міністерство оборони він здобув широку популярність як бойовий офіцер спецслужб і керівник СБУ.
З 2011 року проходив службу в елітному Центрі спеціальних операцій «А» СБУ. У 2023 році очолив цей підрозділ, а в червні 2024 року отримав звання генерал-майора.
З 5 січня по 17 липня 2026 року тимчасово виконував обов’язки голови Служби безпеки України (після відставки Василя Малюка).
З початку повномасштабного вторгнення брав особисту участь у ключових спецопераціях. Керував звільненням острова Зміїний, воював у Київській та Донецькій областях. Під його керівництвом здійснювалися глибокі удари дронами по тилових військових об’єктах та НПЗ на території Росії.