Коротко:
Президент США Дональд Трамп посилює тиск на Володимира Зеленського, прагнучи домогтися політичного врегулювання війни в Україні до грудня, коли в Маямі має відбутися саміт лідерів G20 за участю диктатора Володимира Путіна. На тлі зближення Вашингтона з Москвою відносини США та України опинилися на одному з найскладніших етапів, а рішення Білого дому викликали занепокоєння навіть у частини республіканців.
«Главред» з’ясував, як американські законодавці намагаються знайти способи зберегти підтримку Києва та не допустити поступок Росії.
У Кремлі позитивно оцінюють останні зміни в політиці Трампа і вважають їх дипломатичним успіхом Москви. Як зазначає The Washington Post, посилення тиску американського президента на Зеленського може свідчити про намір домогтися угоди, яка відповідатиме інтересам Росії. За оцінками експертів, відповідна домовленість може бути досягнута вже до кінця 2026 року.
Ендрю Вайсс, фахівець з питань Росії з вашингтонського Фонду Карнегі за міжнародний мир, пов’язує можливу поспішність Трампа з підготовкою до грудневого саміту G20 у Маямі. Американський президент запросив Путіна взяти участь у зустрічі лідерів найбільших економік світу.
«Єдине пояснення, яке спадає на думку, - це зв’язок з етапами підготовки до грудневого саміту G20», - зазначив Вайсс.
На його думку, обговорення поставок дизельного палива та ударів по російських нафтопереробних заводах може бути лише частиною більш масштабної політичної гри. Головна мета Трампа, як вважає експерт, полягає в тому, щоб підштовхнути Україну до певного врегулювання конфлікту.
При цьому Москва може використовувати контакти з американською адміністрацією, щоб домогтися від Києва згоди на виведення військ з Донбасу. Однак територіальні поступки, попереджає Вайсс, навряд чи стануть єдиною вимогою Росії.
«За цим неминуче послідувала б розмова про обмеження військового потенціалу України або про інші приховані вимоги Росії», - заявив експерт.
Таким чином, можлива угода може стосуватися не лише територіального питання, а й здатності України захищатися в майбутньому.
Аналітики та колишні американські чиновники вважають, що Путін знову продемонстрував уміння вибудовувати відносини з іноземними лідерами та домагатися від них вигідних для Москви рішень.
На думку експертів, російський президент міг скористатися внутрішньополітичними проблемами Трампа. Йдеться про зниження рейтингу схвалення американського лідера та зростання цін на енергоносії напередодні проміжних виборів до Конгресу США.
Один з експертів, коментуючи ситуацію, заявив, що після телефонної розмови двох президентів Росія здобула своєрідну політичну перемогу. За його оцінкою, Путін міг переконати Трампа зайняти більш вигідну для Москви позицію.
Колишній помічник держсекретаря США у справах Європи Деніел Фрід також припустив, що поведінка американського президента пов’язана з його внутрішніми політичними труднощами.
«Гадаю, Трамп просто втрачає самоконтроль, відчуваючи, що його загнали в кут і він незадоволений перебігом проміжних виборів, а Зеленський опинився у нього на шляху», - сказав Фрід.
Колишній високопоставлений співробітник американської розвідки, у свою чергу, зазначив, що прихильність Трампа до Путіна не стала несподіванкою. За його словами, навіть у періоди поліпшення відносин із Зеленським американський президент продовжував демонструвати більш прихильне ставлення до російського диктатора.
Експерт вважає, що Трамп переконаний у нездатності України перемогти у війні через перевагу Росії в розмірах і військовій потужності.
На тлі останніх рішень Білого дому відносини між Вашингтоном і Києвом продовжують погіршуватися. Як повідомляє ABC News, відмова від нових санкційних заходів проти Росії, обговорення закупівель російського дизельного палива та проблеми з роботою супутникового зв’язку, який використовують українські військові, посилили побоювання щодо подальшої американської підтримки.
Колишній посол США в Україні Джон Хербст, який працював за адміністрації Джорджа Буша-молодшого, вважає нинішню ситуацію особливо тривожною.
«Зараз ситуація щодо політики цієї адміністрації стосовно Росії та України виглядає похмурішою, ніж будь-коли раніше», - заявив він.
Протягом понад тижня Трамп публічно критикував Зеленського та вживав заходів, які, на думку спостерігачів, можуть виявитися вигідними для Москви. Український президент, у свою чергу, говорив про почуття зради та висловлював занепокоєння щодо майбутнього своєї країни.
Додаткову тривогу викликали заяви Трампа про можливість обговорювати долю України без участі її керівництва. Після повідомлень про пропозицію Путіна провести саміт за участю американського та китайського лідерів президент США заявив, що відкритий до такої ідеї, хоча й очікує, що зустріч буде присвячена питанням ядерного роззброєння.
Відповідаючи на запитання про можливість переговорів щодо припинення війни без Зеленського, Трамп дав зрозуміти, що допускає такий сценарій.
«Я вважаю, що настав час, щоб хтось інший вів переговори від імені України», - заявив американський президент.
Така позиція посилила побоювання, що ключові рішення щодо майбутнього України можуть ухвалюватися без повноцінної участі Києва.
При цьому нинішнє загострення не стало першою серйозною кризою у відносинах двох лідерів. Минулого року Трамп влаштував Зеленському публічну догану в Овальному кабінеті й попередив, що Вашингтон може припинити участь у підтримці України, якщо угода не буде досягнута. Тоді США на короткий час призупинили обмін розвідувальною інформацією з Києвом.
Однак згодом риторика американського президента змінилася: у липні він знову позитивно відгукувався про Зеленського і заявляв, що між ними склалися добрі стосунки.
На думку Хербста, така непослідовність характерна для Трампа, який може в будь-який момент переглянути свою позицію.
Окремим джерелом занепокоєння стала ситуація з супутниковим зв’язком Starlink компанії SpaceX та системою Starshield, що використовується в оборонних цілях. Багатоденні перебої та обмеження зв’язку викликали питання щодо того, наскільки надійною залишається технологічна підтримка України з боку США.
У Києві також висловили занепокоєння тим, що під час однієї з останніх російських атак Україна, за словами Зеленського, не отримала від американської сторони попередження про загрозу. При цьому Трамп і держсекретар Марко Рубіо стверджували, що Вашингтон продовжує передавати Києву розвідувальну інформацію.
Незважаючи на нинішнє загострення, деякі експерти вважають, що американський президент ще може переглянути свою риторику. Одним із факторів, здатних вплинути на його рішення, стає зростаюче невдоволення в Конгресі, зокрема серед республіканців.
Колишній посол США в Польщі та екс-помічник держсекретаря у справах Європи Деніел Фрід заявив, що останні дії адміністрації виглядають як спроба чинити тиск на Зеленського й водночас домогтися прихильності Путіна.
За його словами, спочатку він розглядав заяви щодо російського дизельного палива як крок, пов’язаний із майбутніми виборами в США. Однак подальші рішення адміністрації змусили його інакше оцінити те, що відбувається.
Колишня радниця Трампа з питань Росії в Раді національної безпеки Фіона Хілл припустила, що американський президент може намагатися задобрити Путіна, побоюючись посилення російської підтримки Ірану.
Раніше Трамп заявляв, що хотів би зберегти нинішній рівень участі Росії в близькосхідних процесах, оскільки, на його думку, Москва могла б надавати Тегерану більш значну допомогу.
Тим часом частина республіканців виступає за збереження підтримки України. Сенатор Роджер Вікер, який очолює Комітет Сенату з питань збройних сил, закликав Трампа прийняти пропозицію Зеленського щодо призупинення ударів по російській енергетичній інфраструктурі в обмін на американську допомогу.
Конгресмен від Пенсильванії Брайан Фіцпатрік також зажадав розібратися в ситуації з перебоями в роботі Starshield і попередив про необхідність жорстких заходів щодо відомств і посадових осіб, якщо з’ясується, що вони несуть відповідальність за ці обмеження.
Невдоволення діями президента стає дедалі помітнішим і серед представників його власної партії. Як повідомляє Politico, республіканці в Конгресі намагаються знайти способи вплинути на зовнішньополітичний курс Білого дому, однак поки що не мають достатніх важелів, щоб змусити Трампа змінити підхід до України та Росії.
Чергове загострення відбулося 19 жовтня. Законодавців стурбували повідомлення про можливе пом’якшення санкцій проти Москви, обговорення закупівель російського дизельного палива та ймовірне припинення обміну розвідувальною інформацією з Києвом. Питання також виникли через перебої в роботі супутникової системи, яку використовують українські військові.
У відповідь американські законодавці почали діяти в кількох напрямках. Частина сенаторів закликала президента підтримати домовленість з Україною щодо обмеження ударів по російських нафтопереробних заводах. Інші представники Конгресу провели термінову телефонну розмову із Зеленським, щоб підтвердити підтримку Києва. Ще одна група законодавців розглядає можливість блокування окремих ініціатив адміністрації.
Сенатор-республіканець Том Тілліс і сенатор-демократ Річард Блюменталь після розмови з українським президентом заявили, що представники обох партій розуміють наслідки відсутності покарання для Росії за вторгнення.
При цьому ситуація оголила розбіжності між Конгресом і Білим домом. За даними Politico, адміністрація Трампа значною мірою самостійно визначає зовнішньополітичний курс, залишаючи законодавцям обмежені можливості для втручання.
Особливе обурення викликали рішення, пов’язані з санкціями проти Росії. Конгрес понад рік домагався їхнього введення, незважаючи на опір Білого дому, і у вересні ухвалив відповідний закон. Однак документ надавав президенту повноваження скасовувати обмеження, якими Трамп, як повідомляється, скористався незабаром після його ухвалення.
Деякі республіканці визнають, що швидко вплинути на ситуацію буде складно. Сенаторка від Західної Вірджинії Шеллі Мур Капіто заявила, що найближчі два тижні законодавцям, ймовірно, буде важко вжити будь-яких заходів, які дійсно змінять політику щодо України.
Проте Роджер Вікер публічно звернувся до Трампа із закликом домовитися з Києвом про обмеження ударів по російських НПЗ в обмін на розвідувальні дані про місця запуску російських ракет і безпілотників.
«Президент Трамп може вже сьогодні знизити ціни на бензин, просто погодившись на цю угоду! Пане президенте, будь ласка, скористайтеся цією перемогою!» - написав сенатор у соціальній мережі.
Таким чином, Вікер спробував представити можливу домовленість не лише як спосіб підтримки України, а й як рішення, здатне принести політичну вигоду самому Трампу.
Деякі представники Республіканської партії готові використовувати більш жорсткі методи тиску на адміністрацію. Конгресмен від Техасу Крейг Голдман, якого Трамп підтримував під час кампанії за переобрання, виступив за продовження санкцій проти Росії.
Конгресмен від Огайо Макс Міллер, якого також вважають близьким до президента, заявив, що припинення війни відповідає національним інтересам США. Однак, на його думку, Вашингтон повинен посилювати тиск на Москву, а не закуповувати російську нафту та обмежувати можливості українських союзників.
Частина законодавців допускає блокування пріоритетних для адміністрації рішень. Одним із можливих інструментів тиску може стати протидія запропонованому Трампом оборонному бюджету обсягом 1,5 трлн доларів. Для його ухвалення президенту необхідно зберегти єдність республіканців, тоді як демократи виступають проти цього документа.
Республіканець Дон Бейкон, який залишає Конгрес, заявив, що не готовий підтримувати ініціативи адміністрації на тлі її політики щодо Росії та України.
«Порядку денного більше немає. Багато хто з нас не фінансуватиме ці речі, знаючи, що він підтримує вторгнення диктатора і кидає союзника напризволяще», - зазначив він.
Водночас Фіцпатрік попередив, що будь-які спроби обмежити використання Україною Starshield можуть стати предметом розслідувань та наглядових слухань у Конгресі. Він також припустив істотне скорочення фінансування відомств або їхніх керівників, якщо буде встановлено відповідальність за відповідні рішення.
Однак такі заходи не здатні дати негайний результат. Наглядові процедури можуть тривати кілька місяців, а адміністрація Трампа вже демонструвала здатність обходити опір законодавців, зокрема призначаючи чиновників виконувачами обов’язків, коли вони не могли отримати достатньої підтримки Сенату.
Демократи також заявили про готовність координувати дії з республіканцями, щоб протидіяти зближенню Вашингтона з Москвою. При цьому конкретний перелік можливих кроків поки що не оприлюднено.
Дії президента США викликають запитання не лише у республіканців, а й у демократів. Конгресменка з Пенсильванії Мадлен Дін, яка працює в Комітеті Палати представників з питань закордонних справ, розповіла про розмову із Зеленським, під час якої законодавці намагалися з’ясувати причини ослаблення військової підтримки України.
За словами Дін, український президент не зміг пояснити, чому адміністрація США вирішила обмежити можливості Києва.
Конгресменка різко розкритикувала зміну позиції американського лідера та його ставлення до російського президента.
«Я вважаю історично ганебним те, що президент змінив позицію й відкрив свої карти. Те, що він підтримує в цій справі пана Путіна - людину, яка жадає крові й через яку загинули десятки тисяч людей», - заявила вона.
Колишній американський дипломат Деніел Фрід також підкреслив, що у Вашингтона є серйозні інструменти впливу на Москву, однак адміністрація, на його думку, не використовує їх повною мірою.
На думку експертів, подальший розвиток ситуації залежатиме як від рішень самого Трампа, так і від здатності Конгресу обмежити найбільш суперечливі ініціативи Білого дому.
При цьому проміжні вибори в США, заплановані на початок листопада, можуть посилити тиск на президента. Незадоволення частини республіканців і зростання підтримки демократів здатні вплинути на політичні розрахунки адміністрації.
Однак поки що залишається відкритим питання, чи зможуть американські законодавці перешкодити можливій угоді з Росією, якщо Трамп вирішить прискорити переговорний процес. На тлі підготовки до грудневого саміту G20 побоювання викликає насамперед ймовірність того, що умови врегулювання обговорюватимуться без повноцінної участі України і можуть передбачати нові поступки з боку Києва.
Інші новини:
Джон Гербст - колишній американський дипломат; посол США в Узбекистані (2000–2003) та посол США в Україні (2003–2006). У 2006 році держсекретар США Кондоліза Райс призначила Джона Гербста координатором Управління реконструкції та стабілізації. Він обійняв нову посаду влітку того ж року. Нині - директор Євразійського центру Атлантичної ради. Старший радник Канадсько-української торгової палати (CUCC).