Росія застрягла в стратегічному тупику: що насправді відбувається на фронті

Українські війська поступово змінюють баланс сил на свою користь / Колаж: Главред, фото: facebook.com/GeneralStaff.ua, Вікіпедія

Українські підрозділи адаптують бойові дії до нових умов фронту та підвищують ефективність взаємодії.

Коротко:

Війна в Україні переходить у принципово нову фазу. Вперше за тривалий час абстрактна перевага матеріалізується в реальну динаміку на лінії зіткнення. Попри традиційне літнє загострення, тиск на українські позиції слабшає, а наступальний імпульс армії РФ, який вона утримувала з 2023 року, помітно вичерпується.

Київ отримав реальні передумови для того, щоб змусити Москву погодитися на припинення вогню, повідомляє Foreign Affairs.

Реформи ЗСУ: нові корпуси та логістичний терор

Причиною змін на полі бою стало подолання внутрішньої кризи в ЗСУ. Створення нових армійських корпусів у 2025 році дозволило покращити координацію бригад, підвищити якість підготовки та відійти від шаблонів у навчанні командирів. Це забезпечило проведення ротацій без втрати боєздатності та дозволило провести успішні локальні контрнаступи під Куп’янськом і Гуляйполем.

Гуляйполе / Інфографіка: Главред

Сили оборони України продемонстрували якісно нову взаємодію піхоти, артилерії, бронетехніки та БПЛА. Важливим інструментом стали дрони середньої дальності (кампанія middle-strike), які системно нищать логістику ворога на глибині до 100 км. Як наслідок, на початку 2026 року в українських частинах вперше зафіксовано чистий позитивний приплив особового складу.

Ефективність ударів по тилах підтверджують і в Інституті вивчення війни (ISW). Аналітики посилаються на дані українських військових із Третього армійського корпусу, які заявили, що:

«Сили оборони досягли вогневого контролю за допомогою дронів над Луганськом, Старобільськом, Алчевськом, Брянкою та Кадіївкою».

В ISW додають:

"Українські війська значно активізувати свою ударну кампанію середньої дальності по російських НЛК [наземних лініях зв'язку] на всьому театрі військових дій протягом останніх кількох місяців, що призводить до каскадних наслідків на полі бою та перешкоджає просуванню росіян.

Ці удари створювали проблеми з логістикою для російських військ по всьому півдню України протягом останніх тижнів, а тепер також впливають на російську логістику в окупованій Луганській області".

Ба більше, географія залучення українських безпілотників розширилася — нещодавно під ударом опинився прикордонний контрольно-пропускний пункт «Ізварине», розташований у понад 205 км від позицій ЗСУ.

Рекордний провал окупантів: втрати та штурми «в соло»

Стратегія РФ, яка базувалася на чисельності та масованих артобстрілах у 2024–2025 роках, зайшла в глухий кут. За даними аналітичної групи DeepState, у травні російська армія змогла захопити лише 14 кв. км українських територій.

Це найнижчий показник за останні три роки, через що приріст окупованих земель для РФ вперше після українського контрнаступу 2023 року став від’ємним.

DeepState / Інфографіка: Главред

Аналітики DeepState зазначають:

"[Росіяни] повністю провалили травень - найгірший приріст окупованої території починаючи з жовтня 2023-го, коли ворог розпочав стратегічную наступальну операцію на більшості ділянок фронту".

При цьому інтенсивність ворожих штурмів у травні зросла на 37,5% (понад 7 тисяч атак), проте вони завершувалися розгромом через зміну тактики окупантів.

"Нам постійно надають відео, де (вороги- ред.) проводять в кращому випадку штурмові дії двійками, а дуже часто 1 [російський окупант] штурмує в соло. Але поки він дійде, то по ньому прилетить все", — констатують у DeepState.

Динаміка окупації / Фото: DeepState

Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний опір» Олександр Коваленко в інтерв'ю Главреду пояснив, що катастрофічні втрати РФ пов'язані з дефіцитом важкої техніки та ставкою суто на живу силу:

"Втрати росіян у битві за Бахмут порівняно з нинішніми були просто "дитячим садком". Хоча тоді дійсно була величезна "м'ясорубка", і російські окупанти самі були шоковані рівнем своїх втрат. Але все одно це був "дитячий сад". Зараз щодня вони стабільно втрачають близько тисячі своїх людей, але просування при цьому мінімальне".

Експерт додав, що через відсутність евакуації малих тактичних груп співвідношення ліквідованих до поранених в армії РФ наразі становить 3:1. За його словами:

"Концепція застосування малих тактичних груп дозволяє інфільтруватися, але рівень втрат – величезний. Якщо малу тактичну групу викривають, і вона опиняється під обстрілом, то ймовірність евакуації близька до нуля, тобто це неможливо. Тому "трисоті" перетворюються на "двосоті". І тому – мінімальне просування та величезні втрати".

"Бронетехніка у Росії ще є, але вона настільки дефіцитна, що росіяни не можуть собі дозволити використовувати її так, як у 2023-2025 роках. Тому Росія воює виключно людським ресурсом, а це не той ресурс, який без адаптації до нових умов дозволяє ефективно воювати", — підсумував Коваленко.

Ситуація на напрямках

Попри колосальне виснаження, Росія утримує на фронті понад 600 тисяч військових. На Олександрівському напрямку окупанти активізувалися та намагаються діяти максимально приховано.

Український військовослужбовець із позивним «Аякс» розповів у коментарі для "Суспільного", що ворог адаптується до умов домінування безпілотників:

"Вже є навіть випадки, коли вони йдуть по одному… долають по 500 метрів… Тобто зараз вони знову активізувалися, накопичили у себе особовий склад. Таке враження, що він у них не закінчується".

Військовий зауважив, що росіяни стали краще орієнтуватися в бою та намагаються активно збивати українські FPV-дрони, оскільки рівень страху перед загибеллю у них знизився.

За інформацією джерел видання РБК-Україна, плани Кремля на літо залишаються незмінними — окупація всієї Донецької області. Проте терміни виконання наказів Путіна знову зсуваються:

"Цілі росіян на літо залишаються незмінними — це повне захоплення Донецької області, зокрема Костянтинівки, Дружківки, Слов'янська та Краматорська. Спочатку Путіну обіцяли це до кінця літа, але останні обіцянки у них знову ніби переносяться — вже до кінця року", — повідомляє джерело.

Слов'янськ / Інфографіка: Главред

Наразі найскладніша ситуація фіксується під Костянтинівкою, де ЗСУ змушені покроково відходити, а перспективи для міста аналітики оцінюють як несприятливі. Крім того, зберігається загроза для Запоріжжя, Харкова та Сумщини.

Через гострий брак живої сили Кремль готує нову хвилю мобілізації щонайменше на 100 тисяч осіб і розглядає сценарії залучення білоруських військових або відкриття нового фронту на Чернігівщині (на підготовку якого РФ знадобиться щонайменше 3 місяці).

Чи є загроза наступу на Київ - думка експерта

Військовий експерт, колишній співробітник СБУ Іван Ступак вважає, що потенційний новий наступ російських військ на Київ із території Білорусі теоретично не виключається, однак його формат суттєво відрізнятиметься від подій 2022 року.

На його думку, швидкого просування до столиці, як це було на початку повномасштабного вторгнення, вже не буде через брак у РФ достатніх ресурсів. Він зазначає, що значна частина російських сил — понад 700 тисяч військових — нині задіяна на інших ділянках фронту, і їхнє перекидання на північ ослабило б інші напрямки.

Також експерт ставить під сумнів військові можливості Білорусі, наголошуючи, що частина її ресурсів уже використовувалася Росією раніше, а сама армія не має бойового досвіду. На його переконання, білоруські сили навряд чи можуть суттєво вплинути на перебіг можливого наступу.

Читайте також:

Про джерело: РБК-Україна

РБК-Україна — українське інформаційне агентство. Засноване 2006 року як підрозділ російського медіахолдингу РБК (скорочення від «РосБізнесКонсалтинг»), але 2010 року агенція «РБК-Україна» вийшла зі складу російського холдингу, а 2015-го повністю перейшла під контроль українського медіабізнесмена Йосипа Пінтуса. 29 січня 2016 року російський холдинг «РБК» намагався оскаржити в суді використання бренду «РБК», проте програв справу. З квітня 2014 року ІА «РБК-Україна» позиціонується як незалежна компанія, яка не має стосунку до російської структури, пише Вікіпедія.

Новини заразКонтакти