Про що йдеться у матеріалі:
Російський диктатор Володимир Путін запропонував провести п’ятиденну гуманітарну місію в Костянтинівці Донецької області за прикладом нещодавньої операції в окупованих Олешках на Херсонщині. Українська сторона побоюється, що Москва може використати припинення вогню не стільки для евакуації цивільних, скільки для ротації військових, перекидання техніки та підготовки нового наступу.
Главред з’ясував, навіщо Росії гуманітарна місія в Костянтинівці, як вона може вплинути на ситуацію на фронті та чому українські військові й аналітики застерігають від такого перемир’я.
Під час зустрічі зі спеціальними представниками президента США Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером воєнний злочинець Володимир Путін порушив питання проведення гуманітарної операції в Костянтинівці. За його задумом, вона має відбуватися за аналогією з місією в окупованих Олешках Херсонської області, яка тривала з 27 жовтня до 1 листопада.
Москва наполягає на п’ятиденному періоді, який нібито необхідний для розмінування території. Водночас російська сторона фактично запропонувала Україні самостійно забезпечити безпеку зі свого боку, якщо Київ вважає Костянтинівку територією під своїм контролем.
Ця пропозиція супроводжується твердженнями Кремля про нібито захоплення міста російською армією, хоча бойові дії там тривають.
«Якщо Київ вважає місто під своїм контролем, то нехай забезпечить безпеку зі свого боку», - заявив Путін, якого цитують російські пропагандистські ЗМІ.
Українська сторона сумнівається в тому, що запропонована Москвою операція матиме виключно гуманітарну мету. В Офісі президента звернули увагу на попередній досвід проведення подібної місії на Херсонщині та закликали з’ясувати, як Росія дотримувалася домовленостей під час попередньої паузи в бойових діях.
Радник президента України з комунікацій Дмитро Литвин повідомив журналістам, що російські військові могли скористатися гуманітарним прикриттям для переміщення підрозділів і введення додаткової техніки. За його словами, перед розглядом нової ініціативи необхідно встановити всі обставини попередньої операції та оцінити можливі наміри російської сторони.
В Офісі президента вважають, що евакуаційні заходи можуть створити умови для військових маневрів противника. Тому пропозицію Кремля не можна розглядати винятково як гуманітарне питання.
«Враховуючи, що в Олешки вони завели техніку і ротували військових під прикриттям гуманітарної операції, то ясно, що вони хочуть в Костянтинівці, але треба з’ясувати всі деталі», - сказав Дмитро Литвин.
Костянтинівка залишається важливою ділянкою фронту, де тривають бойові дії та спроби російських військ просунутися в міську забудову. Аналітики OSINT-проєкту DeepState наголошують, що місто перебуває під контролем Збройних сил України, попри заяви Росії про його захоплення.
За інформацією аналітиків, російські військові намагаються проникати в населений пункт невеликими групами та накопичувати сили для подальшої окупації. Одночасно противник намагається охопити місто з флангів, створюючи загрозу оточення українського угруповання.
Активні бойові дії та постійний тиск на українські позиції ускладнюють ситуацію. У DeepState вважають, що пропозицію про гуманітарну операцію потрібно оцінювати з урахуванням обстановки на фронті, а не лише задекларованого прагнення допомогти цивільному населенню.
«Найкраща гуманітарна місія в Костянтинівці буде здійснена у вигляді припинення штурмових дій росіянами та зупинки повної руйнації міста через обстріли, які вони здійснюють через неможливість захопити населений пункт. Всі інші спроби - це лицемірство, яким прикривається Путін, щоб скористатися ситуацією для своєї вигоди на полі бою. На таке ні в якому разі погоджуватися не можна», - наголосили в DeepState.
Російська пропозиція про гуманітарну місію може мати не лише військову, а й інформаційну мету. Таку оцінку навели аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW), які звернули увагу на спроби Кремля просувати власну версію ситуації на фронті.
За оцінкою ISW, під час переговорів із представниками адміністрації США Путін повторив твердження про нібито повний контроль російської армії над Костянтинівкою. Водночас дослідники зафіксували докази присутності щонайменше 41 української позиції в місті та його околицях із 1 вересня 2026 року. Це суперечить російській версії про остаточне захоплення населеного пункту.
Аналітики також звернули увагу на запрошення міжнародних журналістів і представників правозахисних організацій для спостереження за евакуацією цивільних. На їхню думку, Москва може використати таку ініціативу, щоб продемонструвати власну версію контролю над територією та просувати перебільшені повідомлення про свої військові успіхи.
Ще один ризик полягає в можливому використанні тимчасового припинення вогню для підготовки наступальних дій на північ від Костянтинівки - у напрямку Дружківки, одного з важливих населених пунктів української оборонної лінії «Фортечний пояс».
«Путін, ймовірно, намагатиметься використати тимчасове локальне перемир’я в Костянтинівці для накопичення російських сил і ресурсів, необхідних для наступу на північ до Дружківки - одного з найбільш укріплених міст України на лінії оборони "Фортечний пояс"», - вважають аналітики ISW.
Додатковим аргументом на користь такого сценарію дослідники називають досвід Олешок. Українські та міжнародні джерела припускали, що попередню паузу російські війська використали для накопичення особового складу та ресурсів уздовж Дніпра.
Організація гуманітарної операції в Костянтинівці потребуватиме окремого планування через активні бойові дії та складну безпекову ситуацію. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець пояснив, що ситуація в місті суттєво відрізняється від тієї, що склалася в Олешках, тому механічно перенести попередній досвід на Донеччину не вийде.
За словами омбудсмана, до заяви Путіна українська сторона не розглядала Костянтинівку як один із потенційних населених пунктів для гуманітарної місії. Основну увагу попередньої роботи зосередили на Херсонській області, де в окремих окупованих населених пунктах склалися особливо важкі умови для життя цивільних.
Лубінець також повідомив, що встановити точну кількість людей, які залишаються в Костянтинівці, складно через відсутність фізичного доступу співробітників його відомства до міста. Інформацію отримують від обласної військової адміністрації, однак українські оцінки кількості цивільних відрізняються від цифр, озвучених російською стороною.
Важливою перешкодою є й географічні особливості району. На відміну від Олешок, де річка слугувала природною межею між сторонами, у Костянтинівці немає аналогічної перешкоди, яка могла б полегшити встановлення безпечного режиму тиші.
«Максимально важко, скажу відверто, чому. Між Олешками і Костянтинівкою є принципова різниця, а саме - наявність природної перешкоди у вигляді річки на території Херсонської області. Саме це, зокрема, дало можливість провести гуманітарну місію. Щодо Костянтинівки, то там такої природної перешкоди немає. На мій погляд, потрібно буде окремо розмірковувати, якщо взагалі розглядати таку можливість, як забезпечити реальний режим тиші», - пояснив Дмитро Лубінець.
Омбудсман наголосив, що підготовка будь-якої подібної операції має починатися з консультацій із військовим командуванням. Саме Сили оборони повинні оцінити потенційні загрози для українських підрозділів і цивільного населення.
Окремою проблемою залишається пропозиція Росії розмінувати територію за п’ять днів. Лубінець зазначив, що райони активних бойових дій постійно зазнають мінування, зокрема з боку російських військових. Тому запропонований Москвою термін може не відповідати реальній складності завдання.
«Як і територія в будь-якому районі активних бойових дій, ця територія активно замінована. За нашою інформацією, активне мінування відбувається чи не щодня, і в цьому активно беруть участь військові Збройних сил Російської Федерації. Тому будь-яка гуманітарна місія може розпочатися лише тоді, коли буде забезпечено режим тиші та виділено час для проведення розмінування», - зазначив омбудсман.
За оцінкою Лубінця, підготовка може тривати значно довше, ніж пропонує Кремль. Орієнтовний термін - від кількох тижнів до кількох місяців. Тривалість залежатиме від безпекових умов і можливостей забезпечити припинення вогню.
Тимчасова пауза в бойових діях може змінити співвідношення сил навколо Костянтинівки на користь російської армії. Воєнний оглядач Денис Попович в ефірі Суспільне Студія пояснив, що противник може використати цей час для переміщення військ і підготовки нових штурмів.
За його словами, місто перебуває під тиском із трьох напрямків - південного, західного та східного. Російські підрозділи закріплюються на околицях і намагаються проникати всередину невеликими піхотними групами. Частина території залишається під контролем українських військових, тоді як окремі райони перебувають у так званій сірій зоні.
Попович звернув увагу на схожість російської тактики з діями противника під час боїв за Покровськ. Ідеться про поступове охоплення населеного пункту, посилення тиску з кількох напрямків і проникнення малих груп усередину міста.
«Добрими намірами вимощена дорога до пекла. Ворог може скористатися таким перемир’ям, щоб пересунути війська на більш вигідні позиції для посилення штурмових дій довкола Костянтинівки і спробувати захопити місто», - попередив Денис Попович.
Додаткові труднощі для українських підрозділів створюють російські безпілотники, які ускладнюють логістику та постачання з північного напрямку. Водночас, за оцінкою оглядача, можливості для забезпечення українського угруповання поки залишаються.
Попович пояснив, що повністю припинити ротацію та постачання російські війська зможуть лише після фізичного оточення населеного пункту. Поки такого кільця немає, українські підрозділи можуть отримувати необхідні ресурси, хоча це відбувається у складних умовах.
«Ротації проводити складно, але є можливість. Повністю закрити можливість ротації, повністю зробити так, що в принципі не може бути, це створити фізичне оточення Костянтинівки. Взяти в "кільце" її. Допоки місто знаходиться в "кишені", завжди буде можливість, так чи інакше, здійснювати якесь постачання для потреб цього міста. Хоча це буде вкрай складно», - пояснив оглядач.
Він також зауважив, що евакуація цивільного населення залишається важливим завданням. Однак масштабна операція в умовах активних бойових дій потребує реальних безпекових гарантій і погодженого припинення вогню.
Досвід попередньої гуманітарної операції на Херсонщині посилює побоювання, що Росія спробує використати нову паузу для перегрупування військ. Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко вважає, що Москва вже перевірила подібний механізм в Олешках і тепер може застосувати його на Донеччині.
В ефірі проєкту «Український фокус. Ранок» на Slawa.TV та Еспресо Андрющенко наголосив, що говорити про повний контроль Росії над Костянтинівкою немає підстав. Частина населеного пункту залишається в сірій зоні, а бойові зіткнення тривають безпосередньо в міській забудові.
За словами керівника Центру вивчення окупації, кількість цивільних у місті також не відповідає масштабам, які можуть створюватися російськими повідомленнями. Значна частина населення вже виїхала, зокрема в межах заходів із примусової евакуації дітей.
«Не можна сказати, що Костянтинівка перебуває під контролем Російської Федерації. Вона частково в сірій зоні, але назвати її такою, яку контролює Росія, точно неможливо. Так само не можна сказати, що там узагалі перебуває багато людей. Тих, хто залишився, можна сказати, залишилися на свій страх і ризик», - зазначив Петро Андрющенко.
Основну небезпеку він пов’язує з перебігом попередньої гуманітарної операції. За його словами, під час паузи в Олешках українські підрозділи дотримувалися встановлених обмежень, тоді як російська армія використовувала час для зміни розташування особового складу та посилення позицій.
Андрющенко стверджує, що американська сторона не забезпечила належної реакції на українські повідомлення про порушення домовленостей російськими військовими. Через це Кремль міг переконатися, що такий механізм дозволяє отримувати односторонні військові переваги.
«Росіяни обкатали цю ситуацію. Вони побачили, що за американського контролю українська сторона дотримується всіх вимог, зокрема не проводить ротацій і не посилює свої підрозділи під час перемир’я. Водночас росіяни проводять ротації, перегруповуються, посилюють свої підрозділи, а потім активізують атаки», - пояснив керівник Центру вивчення окупації.
На думку Андрющенка, потенційна домовленість щодо Костянтинівки може створити додаткові труднощі для української оборони. Гуманітарна місія може передбачати обмеження пересування військових, припинення вогню та розмінування окремих ділянок.
Тим часом на півночі Донецької області, за його словами, спостерігаються посилення російського угруповання, підтягування резервів та активізація штурмових дій. Тому навіть короткочасна пауза може вплинути на подальший перебіг боїв.
«Будь-яка зупинка на сьогодні дасть росіянам можливість не просто посилитися, перегрупуватися, а й забезпечити наступальні дії. У підсумку це може призвести до того, що Костянтинівка буде окупована фактично під прикриттям гуманітарної місії - щойно вона завершиться», - застеріг Петро Андрющенко.
Навіть короткочасне припинення вогню може дати російським підрозділам можливість змінити розташування в міській забудові та облаштувати додаткові позиції. Офіцер командування Об’єднаних сил швидкого реагування Збройних сил України Денис Ярославський в ефірі телеканалу Апостроф пояснив, які ризики виникають навіть за умови паузи на одну-дві доби.
За його оцінкою, Костянтинівка перебуває в умовах постійних зіткнень, а повного контролю над нею не має жодна зі сторін. Населений пункт фактично наблизився до стану великої сірої зони, тому російські заяви про його остаточне захоплення не відповідають реальній ситуації.
Ярославський наголошує, що евакуація людей, які досі залишаються в місті, необхідна. Водночас російське командування може розглядати гуманітарну паузу як можливість облаштувати додаткові позиції в будівлях.
«Костянтинівка дуже велика, постійно йде протікання боїв. Костянтинівка зараз непридатна для цивільного життя взагалі. Якщо там залишився якийсь маленький відсоток людей, звісно, треба його евакуювати. Костянтинівка найближче зараз до сірої зони контролю, але це не означає, що її повністю контролюють військові Росії. Зараз взагалі контролювати повністю Костянтинівку не може жодна сторона», - зазначив Денис Ярославський.
Офіцер пояснив, що російські підрозділи можуть використати припинення бойових дій для переміщення особового складу та боєприпасів, а також облаштування укриттів. Особливу увагу він звернув на підвали будівель, які під час міських боїв можуть стати місцями розміщення військових і підготовленими оборонними позиціями.
За його оцінкою, навіть коротка перерва дозволить противнику змінити тактичне розташування без постійної загрози українських ударів. П’ятиденний термін, запропонований Путіним, потенційно дає змогу виконати значно більший обсяг таких робіт.
«Якщо зараз у Костянтинівці будуть припинені бойові дії для виводу залишків цивільних, які залишились, Росія перекине свої війська для розквартирування по підвалах, для укріплення. Вона 100% це використає. Вона розуміє, що зараз Костянтинівку вони контролювати не можуть, тобто там знищується весь периметр з будь-якої сторони. Будь-яке навіть там на одну добу, на дві доби перемир’я - вони зайдуть і укріпляться по підвалах. Ну, це однозначно. Тобто Путіну це важливо. Я не кажу, що не важливо провести гуманітарну місію, по виводу цивільних - їх там не повинно бути. Але для Путіна Костянтинівка... хоча б на дві доби це дасть можливість укритися. Тут 100%, це військова логіка», - пояснив офіцер.
Ярославський також наголосив на необхідності узгоджених дій української сторони в разі реалізації гуманітарної ініціативи. На його думку, Генеральний штаб має оцінити можливі наслідки та передбачити заходи, які не дозволять російським військам отримати перевагу.
Зокрема, українським підрозділам необхідно буде подбати про власне забезпечення, поповнення боєкомплекту та посилення оборонних рубежів. Гуманітарні заходи не повинні створювати ситуацію, за якої одна сторона отримує додаткові можливості для військового просування.
«З точки зору військових ми розуміємо на 100%, як буде використовуватися цей час російськими окупаційними військами. Я вважаю, що тут треба провести серйозні консультації на рівні Генерального штабу, розуміючи всі наслідки. І так само, якщо буде прийнято рішення проводити цю гуманітарну місію, підтягнути наші війська, підтягнути БК, укріпитися на тих позиціях, де ми зараз перебуваємо і, можливо, зайняти більше позицій. Тобто зробити синхронні дії», - пояснив Денис Ярославський.
Окремо офіцер наголосив на стратегічному значенні Костянтинівки для оборони Донеччини. Місто має промислові об’єкти та укріплення, які можуть використовуватися для організації оборони, а також є частиною великої міської агломерації області.
Він також звернув увагу на географічне розташування населеного пункту відносно інших важливих міст регіону. Відстань між Донецьком і Краматорськом становить близько 40 кілометрів, а далі розташовані Дружківка, Слов’янськ та інші міста, які мають значення для оборонної системи Донеччини.
Читайте також: