Про що йдеться у матеріалі:
У середу, 3 червня, генеральний секретар НАТО Марк Рютте здійснив неоголошений візит до Києва. Разом із ним прибули представники всіх 32 країн-членів Альянсу. Під час переговорів із президентом України Володимиром Зеленським основну увагу було зосереджено на посиленні української протиповітряної оборони та продовженні військової допомоги від союзників.
Главред зібрав основні заяви генсека НАТО Марка Рютте та президента України Володимира Зеленського з пресконференції за підсумками переговорів.
Під час пресконференції, яку транслювало Суспільне, Володимир Зеленський зазначив, що формат Північноатлантичної ради НАТО дозволяє зосереджувати увагу партнерів на ключових питаннях безпеки, насамперед на протиповітряній обороні.
Президент підкреслив, що найбільш необхідним для України є захист від російських ракет. За його словами, можливості протидії крилатим ракетам зросли, оскільки такі засоби стали більш доступними на міжнародному ринку.
«Дуже допомогло б, щоб партнери зосередилися, особливо, на захисті від балістичних ракет. Про це ми сьогодні багато говорили. Балістичних ракет, які Росія почала використовувати частіше та які, об'єктивно, збивати складніше», - сказав президент.
Зеленський наголосив, що балістичні ракети залишаються найскладнішим викликом і, як зазначив Зеленський, фактично є останнім значним аргументом Росії у війні. Для їхнього перехоплення Україна використовує системи Patriot, які наразі є єдиним ефективним інструментом такого рівня.
Окремо він повідомив, що Україна разом із європейськими партнерами та іншими союзниками шукає фінансування для закупівлі ракет до цих систем у межах програми PURL, яка вже працює і продовжує поповнюватися внесками у травні та червні.
Водночас Зеленський визнав, що темпи постачання через цю програму поки що є недостатніми, тому потрібні додаткові рішення для їх прискорення.
«Сьогодні ми про це говорили з генеральним секретарем і фактично є 5 ключових напрямків подальшої роботи. Перше – продовжувати PURL і говорити з усіма країнами, які здатні інвестувати в цю нашу програму більше. Зокрема, сьогодні є рішення кількох країн, 6 країн підтвердили, що вони зроблять внески у PURL», - заявив він.
Володимир Зеленський наголосив, що Європі необхідно швидше розвивати власні антибалістичні спроможності, адже це спільна потреба безпеки. Він повідомив, що Україна вже співпрацює з низкою країн, зокрема Францією, Норвегією, Німеччиною, Швецією, Данією, Італією та іншими партнерами над створенням відповідної європейської системи протидії балістиці.
«Це дуже важкий проєкт, але він дуже потрібен. Ми говорили у свій час з попередньою адміністрацією Сполучених Штатів. Також ми говоримо з чинною адміністрацією щодо ліцензій на ракети для Patriot, щоб можна було їх виробляти в Україні або разом з партнерами по НАТО. Це абсолютно здоровий шлях збільшити нашу спільну силу. Це співпадає з наявним курсом президента Сполучених Штатів на те, щоб Європа більше могла робити сама для свого захисту. Ми будемо і надалі на цьому зосередженні», - додав він.
Президент також розповів, що нині Україна спрямовує приблизно 45–50 мільярдів доларів на рік на виробництво озброєнь. Він підкреслив, що цей рівень фінансування має бути стабільним і довгостроковим як для армії, так і для оборонного виробництва.
«Достатнє фінансування оборони - це амбітне завдання, це реальна справжня діюча гарантія безпеки для України, для нашого народу, для нашої незалежності», - сказав він.
Окремо Зеленський зауважив, що це не є легким процесом і не може сприйматися як щось автоматичне чи без зусиль, адже йдеться про постійну роботу з партнерами, пошук рішень і переконання щодо необхідних обсягів підтримки. Він відзначив важливість особистих контактів і взаєморозуміння, а також подякував усім, хто допомагає Україні та спільно з нею працює над донесенням потреб до міжнародних партнерів.
Володимир Зеленський також висловив вдячність представникам країн НАТО за їхню присутність в Україні. Він наголосив, що особливо важливим є високий рівень представництва іноземних держав, зважаючи на заклики Росії до дипломатів залишити Україну через загрози безпеці та можливі удари.
Президент підкреслив, що в заході взяла участь велика кількість послів і були представлені практично всі країни, що стало демонстрацією підтримки України з боку міжнародних партнерів.
«Це чіткий сигнал, що Європа, США, Канада, всі наші партнери об'єднані, щоб підтримувати Україну і надалі, та примусити Росію закінчити їх агресію. Примус має спрацювати. Все це – сигнал Росії, що ця війна для Росії буде безрезультатною. Все це – поштовх Росії до дипломатії. Ми дуже розраховуємо, що за літо та осінь ми зможемо реально наблизити чесний і достойний для всіх українців мир», - сказав він.
Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що Україна продовжує активно тримати оборону та розвивати інноваційні підходи для протидії Росії, тоді як дії російської сторони дедалі більше виглядають відчайдушними. Він зазначив, що щомісячні втрати Росії становлять близько 30 тисяч військових, що перевищує втрати Радянського Союзу за десять років війни в Афганістані.
Рютте також звернувся до молодих росіян і їхніх родин, підкресливши, що російська економіка зазнає серйозного навантаження і не здатна повністю покривати витрати на війну.
«Вам влаштували родео. Вам дають амуніцію, обладнання, які невідповідні, вас посилають з великим шансом, що ви будете поранені або вбиті. І хочу сказати, що навіть якщо вас поранять, вас лишать страждати у багнюці, доки ви не вмрете. Враховуйте, десятки тисяч жертв з боку Росії – це не абстракція. Імовірно, ви будете одним з того числа», - вказав він.
Він наголосив на необхідності змусити Росію повернутися до переговорів і припинити війну, яку вона розпочала.
Водночас він констатував, що ознак готовності Росії до завершення бойових дій немає, а цивільні продовжують гинути, міста руйнуються. Агресію Росії та її небажання до миру він різко засудив.
Окремо генсек підкреслив, що Україна демонструє прагнення до миру, а союзники по НАТО підтверджують продовження підтримки Києва. За його словами, цю позицію від імені всіх 32 країн Альянсу було підтверджено під час візиту до Києва.
Марк Рютте повідомив, що постачання зі Сполучених Штатів до України триває щодня та щотижня, зокрема йдеться про ключові перехоплювачі, які допомагають протидіяти російським ударам по цивільній інфраструктурі та мирному населенню. Він визнав, що російські атаки інколи досягають цілей, однак у багатьох випадках українські сили здатні їх перехоплювати.
«Хороші новини – це те, що потік ракет продовжується, кошти є. Сьогодні багато союзників висловили готовність далі платити, робити внески в цю програму, але, звичайно, завжди є ризики, що інтенсивні військові операції впливатимуть на наявні запаси», - розповів він.
Також генсек зазначив, що ці поставки наразі не впливають на програму PURL і що ситуація може змінитися лише в майбутньому, але не зараз. Він підкреслив, що Україна та союзники працюють над нарощуванням виробництва і поповненням запасів у Європі та США, щоб забезпечити подальші поставки і розширювати можливості захисту.
Водночас Володимир Зеленський зазначив, що дефіцит ракет PAC-3 не є новою проблемою. Він пояснив, що Україна раніше отримувала їх у визначених обсягах, однак згодом постачання було суттєво скорочене.
Він вказав, що це не було пов’язано з браком коштів — фінансування забезпечували як Україна, так і європейські партнери, а за можливості закупівлі організовувалися напряму. У певні періоди виникала ситуація, коли партнери не могли надати те, що було критично необхідним для протидії балістичній загрозі Росії.
«Але все одно кількість була обмежена ще починаючи з першої початку війни на Близькому Сході. Це відображалось не тільки на PAC-3 або PAC-2, на різних видах зброї. Слава Богу, війна технологічно змінювалася, і інші види зброї, які зменшувалися, ми заміняли своїм вітчизняним виробництвом. Що не змогли замінити поки що – це PAC-3. Тоді було відповідне рішення шукати всюди. Ми заключили і Drone Deal з різними країнами, безумовно були відкриті домовленості і закриті, що стосується балістики», - розповів глава держави.
За словами президента, у 2025 році з’явилася можливість домовитися зі США щодо нових систем Patriot. Він не розкрив деталей щодо кількості, але зазначив, що попит на ракети PAC-2, PAC-3 та самі комплекси Patriot значно перевищує пропозицію і розтягнутий на роки. У разі очікування в загальній черзі Україна могла б отримати такі системи лише приблизно після 2030 року, що є неприйнятним для української сторони.
«Ми проговорювали, що ми можемо знайти, які альтернативи можуть бути. Це домовленість з тими чи іншими країнами про зміну черги, коли та чи інша держава могла би нам дати цю чергу. І ми могли б забрати цю чергу і отримати системи раніше. Безумовно, ви можете взяти цю чергу, якщо ви проплатили контракт. І ми повинні проплатити. І якщо ми розраховували тільки на партнерські гроші, а їх до цього моменту не було на цей пакет окремий. Ми розраховували на кредитні, на європейські гроші від заморожених активів, а вони ще не прийшли, то ми повинні що завгодно зробити, але проплатити цей контракт. Інакше ці системи і ракети прийдуть у 2030 році. Ось моя достатньо конкретна відповідь. Я не говорю вам про чергу, які країни, з ким ми домовилися, але ми маємо цю можливість», - наголосив він.
Президент повідомив, що Україна перебуває у постійному контакті з американською стороною щодо переговорного процесу та очікує на прибуття делегації перемовників, однак, на його думку, це вже відбувається надто довго
«На жаль, ми знаходимося сьогодні не в фокусі. На мій погляд, Іран – це номер один питання для Сполучених Штатів Америки, а потім йде питання України. На жаль, ми знаходимося в черзі цих воїн. Я дійсно вважаю, що Сполучені Штати Америки найсильніші, хто може спонукати Путіна до закінчення війни. І тому я завжди казав, що найкращий варіант для нас – Сполучені Штати Америки залучені в переговори, а також Європа. Тому що ми без місця для Європи за перемовним столом ми просто не можемо не бути впевненими, що Європа буде почута і що від Європи вони не будуть відчувати, що від них щось залежить. А для нас важливо, ми – майбутні члени ЄС. Для нас важливо, щоб Європа була. І це справедливо абсолютно. Війна тут, на європейському континенті», - заявив він.
Зеленський вважає, що найефективнішим форматом переговорів могли б бути Сполучені Штати разом із ширшим європейським представництвом, а не лише країнами ЄС, щоб Європа була представлена максимально широко.
Президент наголосив, що головним пріоритетом для України залишається завершення війни без альтернатив, і держава готова підтримувати будь-які формати діалогу. Він також заявив про готовність до прямих переговорів із Путіним, якщо це наблизить завершення війни, замість очікування в черзі серед інших міжнародних конфліктів.
Зеленський зазначив, що Україна суттєво просунулася у розвитку далекобійних ударних можливостей: зафіксовано ураження цілей на відстані до 1100 кілометрів, і це не поодинокі випадки, а результат системної роботи.
Він також наголосив, що наявні гарантії безпеки та оборонні спроможності дають Україні можливість вести переговори з Росією на більш рівних умовах і рухатися до завершення війни в дипломатичних форматах.
Марк Рютте зазначив, що в контексті вступу України до НАТО існують як політичні, так і практичні аспекти. Країни Альянсу неодноразово підкреслювали, зокрема під час саміту з нагоди річниці НАТО, що шлях України до членства є незворотним, хоча наразі немає повної одностайності щодо конкретних рішень.
Водночас він наголосив, що на практичному рівні Збройні сили України дедалі більше відповідають стандартам НАТО та стають сумісними з ними. Посилюється також інтеграція оборонної промисловості та використання спільних підходів, особливо у сфері дронів і сучасних безпілотних технологій.
«Це про війну у повітрі, і НАТО допомагає зі свого боку теж Україні. Ми бачимо, що Україна дедалі більше інтегрується з точки зору стандартів взаємосумісності з НАТО. А щодо членства, чесно кажу, зараз одностайності у цьому немає. Якийсь час буде так», - заявив він.
Зі свого боку Володимир Зеленський уточнив, що багато країн під час обговорень висловлювали підтримку бачення України як майбутнього члена НАТО.
За його словами, значна частина держав, фактично більшість, поділяє цю позицію, хоча не всі говорять про це публічно — про таку різницю у підходах згадував і генеральний секретар НАТО. Він також зазначив, що в контексті ЄС уже існує необхідна єдність позицій, тоді як щодо членства України в НАТО її поки що немає.
«Ну, я думаю, що більшість країн дійсно розуміє, що Україна в НАТО, це потрібно НАТО не менше, ніж потрібно Україні», - підсумував він.
Водночас глава держави висловив переконання, що вступ України до НАТО був би також вигідним і для Росії.
"Я вважаю, що і росіянам потрібно, щоб Україна була в НАТО. Бо у майбутньому росіянам може бути боляче, якщо Україна буде не в НАТО", - заявив президент.
Рютте зазначив, що Україна досягла суттєвих успіхів у знищенні російського військового потенціалу, через що навіть проведення військових заходів у Росії залежить від дозволу з боку української сторони.
Він підкреслив, що українські військові ефективно діють як на фронті, так і щодо послаблення можливостей Росії вести війну.
"Ви дозволили йому (Путіну, - ред.) провести парад на дві години, а він закінчив за 1 годину 55 хвилин", - резюмував він.
Як писав Главред, військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко попередив, що у 2026 році балістичні ракети можуть стати одним із головних інструментів російського терору проти України. За його оцінкою, найбільша небезпека загрожуватиме регіонам у межах приблизно 500-кілометрової зони ураження, яка охоплює майже всю лівобережну частину країни, південні області та частково північ.
Він зазначив, що Росія вже активно використовує балістичне озброєння для ударів по логістичних та складських об’єктах. Серед цілей — склади великих торговельних мереж, логістичні центри, залізнична інфраструктура, а також складські приміщення сервісних компаній, зокрема відділення «Нової пошти».
Експерт також припустив, що надалі противник може розширити перелік таких цілей і почати завдавати ударів по нових типах об’єктів неенергетичної інфраструктури.
"У будь-якому випадку вони не зупиняться. І вони не скоротять застосування балістичної зброї. Навпаки, є побоювання, що в 2026 році російська балістика стане одним з основних викликів для України, тому що потрібно буде знайти способи протидії цьому засобу терору", — підсумував аналітик.
Вам також може бути цікаво:
Коваленко Олександр народився 15 грудня 1981 року в Одесі. Закінчив Одеську Академію зв'язку ім. Попова. З 2014 року бере активну участь у протидії агресії Росії проти України. Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний опір". Провідний експерт Українського Центру дослідження проблем безпеки. Український політичний і економічний блогер під ніком "Злий одесит".