7 жовтня російські пропагандисти вирішили потішити самолюбство російського диктатора Володимира Путіна та опублікували відео з виведенням на бойове чергування стратегічний ракетний комплекс «Ярс», який може нести балістичні ракети з ядерним зарядом. "Главред" розбирався, що РФ робитиме з ядерними носіями.
Як повідомили у міністерстві оборони країни-окупанта, мобільні установки вийшли на маршрути під час навчань Новосибірського зʼєднання ракетних військ. Судячи із заяв пропагандистів, "Ярс" нібито здатен уражати цілі на відстані до 11 тисяч кілометрів, а його вибухова міць еквівалентна мільйону тонн. І, звісно ж, стверджують, що "жодна ППО світу не здатна перехопити" ракети цього комплексу, а заряду нібито вистачить на знищення цілого міста.
Відомо, що «Ярс» – це модернізація комплексу «Тополь-М», російського ракетного комплексу стратегічного призначення, розробленого наприкінці 1980-х - на початку 1990-х років.
Варто зауважити, що Росія ледь не від початку повномасштабного вторгнення в Україну намагається залякати світ ядерним ударом – різноманітні погрози про застосування ядерної зброї не лише по країнах Заходу звучать не лише від російського диктатора Путіна, а й від його оточення.
Більше того, РФ у спробах ядерного шантажу навіть вдалася до зміни ядерної доктрини – зокрема, Кремлем пропонується потенційна ядерна атака на неядерні держави, яких нібито підтримують ядерні країни.
Однак міць «Ярсів», як і російських стратегічних сил загалом, зазначають експерти, під питанням. Нагадаємо, що раніше ГУР МО повідомляли, як 1 листопада минулого року росіяни вже проводили випробування ракетного комплексу «Ярс», однак вони виявилися невдалими. Тоді був здійснений пуск з полігону "Плесецк" по цілі на полігоні "Кура" на Камчатці, але ракета збилась з курсу. Крім того, під час відпрацювання ядерного удару напередодні, у жовтні 2023 року, задіяний у навчаннях "Ярс" теж не зміг виконати поставлену задачу через аналогічну причину.
Військовий аналітик, співголова громадської ініціативи "Права справа" Дмитро Снєгирьов зауважує, що російська гра мʼязами не нова – 29 лютого 2024 року Путін виступав з відповідними заявами і після цього, 2 березня в РФ провели начебто успішне випробування Ярсу, яке так само було елементом військово-політичного тиску напередодні чергового Рамштайну.
"Ситуація з "Ярсом" має таку ж мотивацію, оскільки під час зустрічі у Рамштайні мають прозвучати чіткі відповіді щодо ключового питання – участі України в НАТО", - вважає Снєгирьов.
За словами експерта з озброєнь, головного редактора Defenсe Express Олега Каткова, інциденту з виведенням «Ярсу» на бойове чергування, принаймні з технічної точки зору, не варто надавати великого значення.
«Виведення такої ракети на бойове чергування повʼязане з тим, що «Ярси» і так стоять на чергуванні як компонент російських військ стратегічного призначення. Суть ядерного стримування полягає саме в готовності використати ядерне озброєння за командою. І те, що РФ показала, як ставить черговий комплекс Ярс у Новосибірську на бойове чергування (а їх у Росії досить багато), жодним чином не пов'язано ані зі зміною ядерної доктрини РФ, ані з її ядерним шантажем. Принаймні, якщо говорити про це з технічної точки зору, адже Путін і без того декларує можливість знищити людство у будь-який момент», - вважає Катков.
Олег Катков - експерт з озброєнь, головний редактор програм інформаційно-консалтингового агентства Defense Express. Працює в агентстві з 2019 року.
Сфера інтересів: огляд і аналіз озброєнь, а також військово-промислових аспектів, пов'язаних із повномасштабною війною Росії проти України.
Раніше був керівником пресслужби найбільшого оборонного конгломерату України і працював як журналіст у провідних ЗМІ, в яких висвітлював теми війни та оборонно-промислового комплексу.
Що ж стосується політичної складової, то ядерний блеф РФ вже навряд чи матиме суттєвий вплив на рішення Заходу щодо України, на що сподівається російська влада.
«Росії дали чітко зрозуміти, що період, коли вона лякала ядерною зброєю – це перегорнута сторінка. І наразі питання обговорення можливої участі України в НАТО перейшло в практичну площину. Єдине, що наразі обговорюються варіанти цієї участі, і, відповідно, відпрацьовуються механізми обходу можливого вето з боку відверто проросійських країн-членів НАТО, в першу чергу Угорщини», - додав Дмитро Снєгирьов.
Дмитро Снєгирьов (11 жовтня 1971, Луганськ) – експерт з військових питань, блогер. Історик та юрист. Співголова громадської ініціативи "Права справа".
Водночас експерт додав, що і питання вступу України до НАТО, і розширеного характеру військово-технічної допомоги, і дозволу бити по території РФ далекобійною зброєю тісно пов'язані з передвиборчими перегонами у Сполучених Штатах. Тому, на його думку, в рамках Рамштайну 12 жовтня можуть бути відпрацьовані певні механізми вступу України до північноатлантичного Альянсу, а вже після результатів виборів у США будуть конкретні дії.