Читайте у матеріалі:
Президент України Володимир Зеленський розкрив деталі американських пропозицій щодо територій, Запорізької атомної електростанції та можливих компромісів у межах переговорів про завершення війни. США розглядали створення демілітаризованої зони на Донбасі, обмін територіями та окремий статус частини Кінбурнської коси. Водночас Україна наполягає, що територіальні питання мають обговорювати безпосередньо лідери держав, які воюють, а майбутні домовленості про безпеку не можуть ігнорувати роль Європи.
Главред з'ясував, які пропозиції США розглядали щодо Донбасу та ЗАЕС, від чого залежить новий раунд переговорів України, Росії та Сполучених Штатів.
Проведення запланованої на початок листопада тристоронньої зустрічі технічних переговорних груп України, Росії та США залежить від американської сторони. Про це президент Володимир Зеленський заявив під час спілкування з журналістами 27 жовтня, передає Укрінформ.
За його словами, українська та російська сторони позитивно поставилися до такого формату, однак Сполучені Штати зосереджені на ситуації на Близькому Сході, що може вплинути на графік дипломатичних контактів.
Зеленський пояснив, що перспективи зустрічі в Абу-Дабі залежать від того, чи зможе американська команда взяти участь у запланованих консультаціях. Він також припустив подальше загострення на Близькому Сході, яке може вплинути на міжнародний порядок денний.
«На мій погляд, ця зустріч в Абу-Дабі залежить від американської сторони: приблизно так, як це було із зустріччю в Брюсселі. Росіяни підтвердили, ми підтвердили. На мій погляд, сьогодні Абу-Дабі залежить від американської сторони. Тому що всі сказали, що позитивно розглядають такий формат зустрічі. А для Сполучених Штатів Америки основний фокус уваги - Близький Схід», - зазначив президент.
За словами глави держави, американські партнери просили змінити дату попередньої зустрічі, щоб їхні представники могли залишатися у Вашингтоні. Україна очікує на нові пропозиції щодо узгодження формату та часу консультацій.
«Там може бути ескалація, і багато хто про це говорить. Я думаю, що буде», - сказав Зеленський.
Попри невизначеність із датою, українська сторона визначила коло питань, які хотіла б винести на переговори. Перед розмовою з російським керівництвом прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере та президент Фінляндії Александр Стубб обговорили із Зеленським можливий порядок денний. Після контакту з Володимиром Путіним вони передали українському президенту його позицію та повідомили про враження, що російська сторона налаштована на зустріч.
Зеленський наголосив, що Україна очікує від технічних переговорних груп не лише обговорення загальних принципів завершення війни, а й конкретних кроків зі зниження напруженості. Серед пріоритетів - енергетична безпека, ситуація на морі, повернення полонених та визначення можливого формату зустрічі на рівні лідерів держав.
«У ніч на вівторок у мене була розмова з прем'єр-міністром Норвегії та президентом Фінляндії у продовження нашої зустрічі в Осло і перед їхнім сьогоднішнім контактом з російською стороною. Ми проговорили тематику майбутньої запланованої тристоронньої зустрічі переговорних груп у листопаді в Абу-Дабі. І вони хотіли проговорити це зі мною і потім - з лідером Росії», - розповів президент.
Глава держави уточнив, що Київ розглядає майбутні консультації як можливість просунутися в питаннях, які безпосередньо стосуються безпеки громадян та припинення бойових дій. Водночас остаточний результат залежатиме від готовності сторін перейти від обговорення до практичних домовленостей.
«Деескалаційні кроки щодо енергетики, а також на морі, обмін полонених та їх повернення додому і обговорення того, в якому форматі може відбутися тристороння зустріч на рівні лідерів. Це адженда з нашої сторони, яку ми обговорювали з нашими американськими партнерами», - пояснив Зеленський.
Президент також повідомив, що Норвегія та Фінляндія планують контактувати з радниками з національної безпеки інших європейських держав. Це потрібно, щоб ознайомити партнерів із результатами розмови з російським керівництвом та узгодити подальші дії.
Окремим напрямом переговорів залишається територіальне питання, яке Україна вважає одним із найскладніших у процесі завершення війни. За словами президента Володимира Зеленського, під час попередніх консультацій розглядали різні варіанти врегулювання, зокрема в межах так званого 28-пунктного плану. Американська сторона порушувала питання Запорізької атомної електростанції, можливого обміну територіями та створення демілітаризованих зон.
Зеленський пояснив, що територіальні пропозиції обговорювали в різних документах, однак це не означає досягнення домовленостей. Київ готовий розглядати можливі варіанти, але наполягає на відповідному рівні переговорів, оскільки такі рішення стосуються суверенітету та майбутньої безпеки України.
«Що буде з ЗАЕС? Що буде з деякими територіями, які американці пропонували вирішувати у форматі land swaps? Потім було питання щодо Донбасу, була пропозиція зробити буферну зону або демілітаризовану зону в обидва боки від лінії зіткнення. Як компроміс, ми були готові це проговорювати», - сказав президент.
Ще одним пунктом американських пропозицій була Кінбурнська коса. За словами Зеленського, партнери пропонували демілітаризувати одну її частину, залишивши її під українським контролем. Однак президент не повідомив про досягнення остаточної домовленості щодо цього варіанта.
«Також Кінбурнська коса: вони пропонували зробити одну частину демілітаризованою, яка може бути під контролем України. Всі ці питання - це питання територій. Їх можуть виписувати в різних форматах, і це відбувалося», - зазначив глава держави.
Зеленський підкреслив, що територіальні пропозиції не можна вважати погодженими лише тому, що їх включили до проєктів документів або обговорили під час попередніх консультацій. Він також зауважив, що Росія постійно намагається зробити питання територій частиною порядку денного переговорів.
«Ми готові обговорювати питання територій, тому що росіяни постійно хочуть його обговорювати і роблять це частиною адженди. Але для цього потрібні зустрічі на відповідному рівні - це не якесь таке питання, яке начебто можна вирішити на рівні драфтів, якихось попередніх розмов чи чогось подібного», - наголосив президент.
Пояснюючи позицію Києва щодо можливих компромісів, Володимир Зеленський наголосив, що остаточні рішення про території не можуть ухвалювати представники переговорних груп або посередники. За його словами, партнери розуміють чутливість цієї теми для України, тому під час попередніх контактів не могли детально обговорювати її без участі керівників держав.
Президент також пояснив, що територіальне питання пов'язане з майбутнім завершенням війни та системою гарантій безпеки. Оскільки такі гарантії мають враховувати фактичний контроль над територіями, сторони повинні розглядати ці питання комплексно.
«Наші партнери не могли глибоко йти в питання територій, тому що знають, що це для нас червона лінія. Це питання можуть обговорювати тільки лідери держав, які воюють, і тільки на своєму рівні. Ні в кого іншого повноважень немає», - заявив Зеленський.
Глава держави зазначив, що Росія пов'язує територіальні вимоги із завершенням війни та майбутніми безпековими домовленостями. Водночас Україна не відмовляється від переговорів щодо цієї теми, але вважає неприйнятним розв'язувати її без належного представництва сторін.
«Ми готові обговорювати питання територій, тому що Росія постійно хоче його обговорювати і робить це частиною адженди. Але для цього потрібні зустрічі на відповідному рівні», - пояснив президент.
Питання територій безпосередньо пов'язане з майбутньою системою захисту України після завершення війни. Володимир Зеленський повідомив, що Київ розглядає кілька варіантів гарантій безпеки, серед яких двосторонні зобов'язання Сполучених Штатів, участь Коаліції охочих за американської підтримки та членство в НАТО. При цьому роль Європи залежатиме від конкретної моделі, яку обговорюватимуть партнери.
За словами президента, двосторонній формат зі США може передбачати механізм, подібний до статті 5 Північноатлантичного договору про колективну оборону. Натомість варіанти за участю Коаліції охочих або НАТО неможливо предметно обговорювати без європейських держав.
«Існує кілька форматів гарантій безпеки, які ми обговорюємо: у якомусь Європа є, і в якомусь Європи немає. Перший формат - це двосторонні гарантії безпеки США для України. Тут ідеться про систему гарантій Article 5-like. Другий формат - це Коаліція охочих з бекстопом від Америки. Цей формат не може бути обговорений без Європи. Третій варіант - це НАТО. І це також не може обговорюватися без Європи - без тієї Європи, яка є частиною Альянсу», - заявив Зеленський.
Президент додав, що європейські партнери потрібні не лише для обговорення оборонних зобов'язань, а й для планування відновлення України. Європейські країни фінансують військову допомогу та український бюджет, тому їхня участь важлива і для повоєнної економічної підтримки.
«Тому що зараз Європа фінансує зброю для України і наш бюджет. І так само ми розраховуємо і на бюджет, і на ЄС, і на лідерів, на їхній бізнес, який буде приїжджати в Україну і допомагати відновленню України. Такий, умовно, "План Маршалла" без Європи ми не бачимо», - наголосив глава держави.
За словами Зеленського, Україна може обговорювати з Росією загальні принципи за посередництва США. Однак коли йтиметься про конкретні гарантії, які передбачають участь європейських держав, їх необхідно залучати безпосередньо до переговорів.
Участь європейських держав у дипломатичному процесі стала окремою темою після контактів керівників Норвегії та Фінляндії з російським президентом. Володимир Зеленський повідомив, що ініціатива належала Александру Стуббу та Йонасу Гару Стере. Вони прагнуть не лише отримувати інформацію про переговори через Сполучені Штати, а й безпосередньо брати участь в обговоренні питань, які впливають на європейську безпеку.
Президент позитивно оцінив таку позицію та пояснив, що обидві країни мають власні безпекові інтереси як сусіди Росії. На його думку, їхнє залучення може допомогти забезпечити ширше інформування європейських партнерів і створити додатковий канал дипломатичної комунікації.
«Це була ініціатива лідерів Норвегії і Фінляндії. У своєму офіційному повідомленні вони так і зазначили, що Норвегія і Фінляндія представляють Норвегію і Фінляндію. І говорять не просто як країни європейські, а як країни-сусіди Росії. І це справедливо, що вони діляться цією інформацією з усіма європейцями та проговорюють адженду з Україною, Європою, Сполученими Штатами. Вони хочуть мати більшу роль», - пояснив Зеленський.
Глава держави також прокоментував наслідки попередніх контактів між Росією та західними країнами. На його думку, зустріч Володимира Путіна з президентом США на Алясці сприяла відновленню дипломатичних зв'язків Росії, після чого відбувалися й інші контакти, зокрема на рівні радників із національної безпеки та розвідувальних служб.
«На мій погляд, зустріч на Алясці свого часу зняла дипломатичну ізоляцію з Росії. Це факт: росіяни були дипломатично ізольовані значною частиною світу, і Аляска зняла цю ізоляцію. Після Аляски вже були комунікації європейців. Просто не так відкрито, як це зробили лідери Норвегії і Фінляндії», - зазначив президент.
Зеленський підкреслив, що формат відкритих консультацій дає змогу партнерам заздалегідь узгоджувати теми обговорення та обмінюватися інформацією. Він вважає, що Європа має бути повноцінним учасником переговорів, якщо їхні результати стосуватимуться її безпеки.
Окрім українських безпекових потреб, на переговорах порушується питання гарантій для Росії після завершення війни. Володимир Зеленський заявив, що Москва розглядає цю тему значно ширше, ніж можливі зобов'язання України не завдавати ударів по російській території. За словами президента, Росія хоче обговорювати домовленості зі США або НАТО, які могли б змінити загальну систему безпеки в Європі.
Зеленський наголосив, що Україна не має повної інформації про конкретні вимоги Москви до Альянсу. Водночас він вважає, що обговорення масштабних безпекових домовленостей із Росією не повинно випереджати вирішення питання війни проти України та визначення гарантій для української держави.
«Для них це набагато ширше і більш специфічне питання. Вони хочуть свій договір з НАТО чи зі Сполученими Штатами як таким фундаментальним учасником НАТО. Я не знаю всіх цих деталей повністю, але не можна обговорювати з Росією будь-які глобальні гарантії безпеки для них до того, поки ще не зрозуміло, як і на якій основі закінчиться їхня війна проти України, і поки ми не знаємо, які гарантії безпеки будуть у нас», - сказав президент.
Глава держави також нагадав, що Москва порушувала питання зміни безпекового порядку в Європі ще до повномасштабного вторгнення. На його думку, російські вимоги пов'язані з прагненням переглянути розподіл впливу та правила присутності військової інфраструктури в регіоні.
«Це не нове питання - обговорення такого їхнього бажання перерозподілити вплив, а значить, і гарантій безпеки для Російської Федерації. Я не знаю, скільки разів Росія піднімала це питання, але я думаю, що це саме те питання, яке вони піднімали зі США до початку повномасштабної війни», - зазначив Зеленський.
Президент також висловився проти можливого відступу НАТО від наявних безпекових позицій. Він вважає, що скорочення військової присутності або інфраструктури Альянсу може бути сприйняте як прояв слабкості, хоча визнав, що питання американської військової присутності в Європі також обговорюється.
Окрему увагу президент приділив так званій «дизельній угоді» між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним. Володимир Зеленський вважає, що домовленості у сфері енергетики можуть створити основу для подальшого зближення Вашингтона та Москви в економічних питаннях. За його словами, потенційними темами наступних угод можуть стати добрива, газ, заморожені активи та можливе послаблення санкцій щодо окремих російських осіб і структур.
Зеленський зауважив, що Росія може використовувати власні природні ресурси як аргумент для укладання домовленостей зі Сполученими Штатами. Водночас він висловив сумнів, що така співпраця забезпечить Америці довгострокові переваги, оскільки за економічними пропозиціями Москви можуть стояти додаткові політичні умови.
«Я вважаю, що "дизельна угода" відкриває для росіян можливості наступних подібних кроків. Це, зокрема, добрива, газ, заморожені активи, інші прізвища та структури, з яких можуть бути зняті санкції. Це вже частково було - зняття санкцій з російських олігархів, наближених до лідера Росії», - заявив президент.
Він додав, що російська сторона має значні запаси природних ресурсів і централізовану систему управління ними, що дає змогу Москві формувати пропозиції для американського ринку. Однак, на думку Зеленського, короткострокова економічна вигода не обов'язково відповідатиме довгостроковим інтересам США.
«Росія розуміє, що вони, на відміну від інших країн світу, мають такі природні ресурси, можливості, запаси і таке вертикальне управління всім цим, що можуть дійсно запропонувати Америці своєрідний "економічний шлюб" - як би прикро це не звучало. Навряд такий "шлюб" може бути вигідний Америці в довгостроковій перспективі, бо в Росії в кожній угоді є якась неприємна частина, яку одразу не видно, але десь на короткому шляху може здаватися, що можуть бути вигоди», - сказав Зеленський.
Президент України Володимир Зеленський припустив, що можлива зустріч США, Китаю та Росії може стосуватися війни на Близькому Сході й ситуації в Україні. Водночас глава держави застеріг від сценарію, за якого три держави намагатимуться домовлятися про перерозподіл міжнародного впливу без урахування інтересів інших країн.
Про це Зеленський повідомив під час спілкування з журналістами, передає кореспондент «Укрінформу». Президент наголосив, що найбільшу дипломатичну вигоду від такого формату може отримати Москва, тоді як зацікавленість Пекіна він вважає сумнівною.
«Про що можуть говорити Китай, Росія, Америка – на сьогодні точно не визначено. Безумовно, будуть говорити про Близький Схід. Безумовно, будуть говорити про Україну. Дуже не хочеться, щоб це була “Ялта – 2, 3, 4”, коли йде перерозподіл впливу. Я б навіть сказав не впливу, а думок – що можна так перерозподілити», - сказав він.
Зеленський також пояснив, що сучасний світ суттєво відрізняється від міжнародного порядку до та після Другої світової війни. На його думку, технологічні зміни й фрагментація світу не дозволяють трьом державам просто домовитися про поділ сфер впливу.
«Я просто не бачу вигоди для Китаю і точно бачу вигідність цього формату для Росії. Подивимося, що це буде за зустріч», - сказав президент.
Водночас Україна зацікавлена в тому, щоб тристороння зустріч представників України, США та Росії в Абу-Дабі відбулася раніше за можливі переговори в Китаї.
Окремо Володимир Зеленський висловився про можливість проведення виборів в Україні під час війни. Президент вважає, що голосування за нинішніх обставин може посилити внутрішні суперечності та поставити під загрозу стабільність держави. За його словами, для підготовки безпечного виборчого процесу потрібно щонайменше шість місяців, однак конкретні строки залежатимуть від обставин завершення війни та гарантій безпеки.
«Люди, які піднімають цю тему про вибори, певно, мають якісь свої цілі, але точно не думають про Україну, безпеку, державу. Як можна провести вибори під час війни? Це точно розділить і зламає нашу державу», - наголосив Зеленський.
Президент також звернув увагу на правові обмеження, пов’язані з виборами під час воєнного стану. Він зазначив, що організація голосування потребує не лише часу, а й належних умов для участі всіх громадян, зокрема військовослужбовців, українців за кордоном і жителів тимчасово окупованих територій.
«Я не можу сказати, скільки потрібно часу. Це залежить від того, в який момент і як ми закінчимо війну, які будуть гарантії безпеки для України тощо», - пояснив президент.
Серед ключових перешкод для проведення виборів Зеленський назвав постійні ракетні та дронові атаки Росії. За його словами, за нинішніх умов забезпечити безпеку виборців і повноцінне волевиявлення неможливо.
«На мій погляд, закон, Конституція і логіка відповідають. На сьогодні голосувати під час усіх цих викликів неможливо», - наголосив глава держави.
Водночас Зеленський допустив, що припинення вогню на визначений період могло б створити умови для підготовки виборчого процесу. Він пов’язав можливість голосування з вирішенням ключових питань безпеки та закликав враховувати реальні умови, а не лише політичні вимоги.
«Якщо Америка і Росія будуть продовжувати цю тематику, ховаючись за словосполученням „демократичні вибори“, пробувати просто мене замінити, то я відповів: дайте ceasefire на визначений час - щоб вирішити основні безпекові питання», - заявив Зеленський.
Під час спілкування з журналістами Володимир Зеленський також розповів про проблеми із забезпеченням української протиповітряної оборони ракетами-перехоплювачами. За його словами, у 2026 році Україна отримує в середньому лише 12 ракет до систем Patriot на місяць. Таких обсягів недостатньо для покриття всіх потреб, особливо з огляду на російські балістичні атаки.
Президент пояснив, що Україна закуповує різні види озброєння у США в межах програми PURL, а європейські партнери фінансують відповідні поставки. Проте забезпечення систем Patriot залишається особливо складним завданням, оскільки кількість доступних ракет обмежена, а українські потреби є постійними.
«Програма PURL передбачає багато різних речей: 20-міліметрові снаряди для F-16, HIMARS, а також "Петріоти" та AIM. Ми багато чого купуємо у США. Європа заплатила, все надійшло, і все було добре. Але в деяких випадках, особливо з "Петріотами", це великий виклик. 12 ракет на місяць, у середньому, - ось що ми отримуємо в 2026 році», - повідомив Зеленський.
Глава держави наголосив, що пошук додаткових ракет став постійною частиною його роботи з міжнародними партнерами. За його словами, навіть після ухвалення рішень про постачання необхідно продовжувати пошук нових ресурсів, оскільки потреби української ППО перевищують доступні обсяги.
«І коли є позитивне рішення з тією чи іншою країною, мені дають 5, 10, 20 або 2 ракети - я дуже вдячний. Я сьогодні живу в таких обставинах, коли постійно, кожен тиждень, треба збирати нові пакети, нові ракети, новий захист. Нам це потрібно щодня - рятувати життя наших людей від російських балістичних ракет», - зазначив президент.
Зеленський також розповів про розмову з Дональдом Трампом у Нью-Йорку, під час якої просив затвердити додатковий пакет ракет на зимовий період. За його словами, Україна потребує конкретної кількості перехоплювачів, а американська сторона пояснила, що їхні запаси також обмежені.
«Я використав цього місяця 35. І питання стосується 23, які я знайшов на інших напрямках. Коли ми розмовляли з президентом Трампом у Нью-Йорку, я попросив його: "Дайте мені зимовий пакет". Я сказав йому: "Мені потрібен цей пакет. Будь ласка, затвердьте цей пакет зараз". Я назвав кількість ракет і сказав, що якщо ви мені дасте, то ніяких НПЗ ми не будемо бити. А він запитав мене, де їх узяти. І я сказав йому, в яких країн це є. А він сказав, що вони докладуть усіх зусиль, але їм потрібні ракети, бо їх у них не дуже багато», - розповів Зеленський.
На тлі обговорення американської військової допомоги президент повідомив про відновлення обміну розвідувальними даними між Україною та Сполученими Штатами.
Відновлення обміну розвідданими є важливим для військової співпраці двох держав, однак президент у наведеній заяві не розкрив подробиць щодо обсягів інформації, механізмів її передавання чи конкретних напрямків співпраці.
«Обмін розвідданими відновився. Ми вдячні американським партнерам - усім, хто це зробив: і президенту Дональду Трампу, і військовим, і кожному, хто допомагав», - заявив Зеленський.
Володимир Зеленський також розповів про консультації щодо кандидатури майбутнього посла України у Сполучених Штатах. За його словами, серед імен, які розглядали, були прем'єр-міністерка Юлія Свириденко, колишній міністр закордонних справ Дмитро Кулеба та заступник керівника Офісу президента Павло Паліса.
Президент пояснив, що для цієї посади важливі знання англійської мови, розуміння американської системи та здатність працювати над військовими питаннями. Він позитивно оцінив потенційні можливості Паліси, але зазначив, що той не хоче залишати Україну та прагне повернутися до служби у бригаді.
«Ми обговорювали кандидатури Юлії Свириденко, Дмитра Кулеби, Павла Паліси, бо в нього є американська освіта, знання мови, там треба багато працювати саме щодо військових питань і його знає Трамп. Паліса був би хорошим послом, але не хоче. Сказав: "На фронт мене, поверніть мене в бригаду. Я нікуди з України не поїду"», - розповів Зеленський.
Глава держави додав, що консультації щодо призначення дипломатичного представника в США триватимуть. Остаточного рішення щодо кандидатури в наведеній заяві він не оголосив.
Окремо президент прокоментував підготовку столиці до зимового періоду та можливе залучення додаткових управлінців до роботи над її стійкістю. Володимир Зеленський заявив, що спроби знайти фахівців для посилення Києва викликають у міського голови Віталія Кличка побоювання щодо можливої заміни. Водночас президент запевнив, що його мета полягає в захисті критичної інфраструктури, а не в політичному протистоянні з мером.
За словами Зеленського, в умовах війни міська влада має забезпечити готовність ключових об'єктів до можливих російських атак і зимових викликів. Він навів приклад Харкова, де міська влада та обласна адміністрація, за його оцінкою, спільно працюють над вирішенням проблем міста.
«Як тільки ми проговорюємо з якимись менеджерами про те, як посилити Київ, у мера складається враження, що хтось хоче його замінити», - сказав президент.
Зеленський наголосив, що не має особистих претензій до Кличка, однак вважає спільну роботу органів влади необхідною для підготовки столиці до складної зими. Він підкреслив, що питання захисту інфраструктури не повинно ставати приводом для політичних суперечок.
«Дуже класно, коли в кожному місті працює група менеджерів, яка може вирішувати проблеми і утримувати ситуацію в місті. Там голова ОДА і мер працюють разом», - зазначив Зеленський.
Президент закликав усі відповідальні інституції зосередитися на спільній роботі заради безпеки столиці та її жителів.
«У нас один спільний ворог, одна зима і одна країна. І з цим треба щось робити», - підсумував глава держави.
Повноцінні переговори про завершення війни в Україні можливі за умови участі Європи, яка має надати Києву фінансові гарантії та домогтися від Росії запевнень щодо ненападу на європейські країни. Переговорний процес може тривати до кінця зими 2027 року. Про це повідомив керівник Центру громадської аналітики «Вежа», голова благодійного фонду «Нова дорога» Валерій Клочок в інтерв'ю Главреду.
Аналітик пов'язує перспективу припинення бойових дій із залученням європейських партнерів до переговорів і виконанням конкретних умов. За його словами, президент Володимир Зеленський уже говорить про необхідність замороження війни.
«Я зараз дуже обережно висловлююся щодо тимчасових прогнозів. Можу говорити лише про умови, які можуть допомогти заморозити війну. Зеленський сам каже, що Україні потрібне замороження. Це може статися лише в тому випадку, якщо до переговорного процесу повноцінно долучиться Європа», - зазначив Клочок.
Участь європейських країн, на думку аналітика, не повинна обмежуватися присутністю їхніх представників за столом переговорів. Він назвав дві умови, які мають супроводжувати дипломатичний процес.
«По-перше, Європа має пообіцяти Україні фінансування після замороження конфлікту. По-друге, вона має отримати запевнення від Росії (хоча це й звучить дивно), що та не нападатиме на європейські країни», - пояснив аналітик.
Серед можливих сценаріїв Клочок назвав відступ російських військ до адміністративних кордонів Донецької області або домовленість про відведення українських і російських сил із передачею певної території під міжнародний контроль.
«Можливо, тоді, коли Путін відступить до адміністративних кордонів Донецької області. Або якщо будуть досягнуті домовленості про відведення українських і російських військ, а певну територію передадуть, умовно, під контроль сил ООН. Але цьому мають передувати домовленості між Україною, Європою, Росією та США», - наголосив Клочок.
За оцінкою аналітика, формат міжнародних перемовин уже змінюється, однак остаточна конфігурація учасників процесу поки не визначена. Він допускає, що пошук домовленостей триватиме ще кілька місяців.
«Ми вже бачимо, що формат переговорів змінюється. За термінами це дійсно може затягнутися до кінця зими 2027 року», - підсумував він.
Читайте також: