Про що йдеться у матеріалі:
Президент України Володимир Зеленський заявив, що завершення війни залежить від реального тиску на Росію та готовності Москви припинити атаки на українську інфраструктуру. Україна підтримала пропозицію енергетичного перемир’я, однак, за словами глави держави, російські удари тривали й після відповідної заяви президента США Дональда Трампа. Зеленський також пояснив, за яких умов Україна може провести вибори, попередив про ризик продовольчої кризи та розповів про повернення незаконно вивезених українських дітей.
Главред з'ясував, за яких умов Зеленський готовий завершити війну та чого очікує від Трампа.
Під час виступу на Варшавському безпековому форумі, який транслювало The Sun, президент України Володимир Зеленський заявив, що пропозиція енергетичного перемир’я може стати важливим кроком до завершення війни. Водночас він наголосив, що для досягнення результату потрібна не лише політична заява Дональда Трампа, а й реальні дії американської сторони, які забезпечать виконання домовленостей Росією.
За словами глави держави, Україна підтримала американську ініціативу, оскільки російські атаки на електростанції, мережі та інші об’єкти критичної інфраструктури створюють загрозу для мільйонів людей напередодні зими. Зеленський нагадав, що значна частина Києва залишалася без водопостачання та електроенергії після російських ударів, а ремонтні бригади продовжували відновлювати пошкоджені об’єкти.
«Цієї зими, якщо Росія не погодиться на енергетичне перемир’я, ми дамо відповідь», - заявив президент України.
Зеленський підкреслив, що українська сторона неодноразово пропонувала припинити взаємні удари по енергетичній інфраструктурі. Він також пояснив, що Україна залежить від імпорту значних обсягів нафтопродуктів, тоді як Росія має власні потужності з переробки нафти та експорту енергоресурсів.
Президент наголосив, що українська пропозиція передбачає взаємні зобов’язання. Якщо Москва хоче домогтися припинення українських далекобійних ударів по своїх нафтопереробних заводах та об’єктах експорту нафти, вона повинна відмовитися від атак на українську енергетику.
«Якщо Росія хоче, щоб ми припинили наші удари на великі відстані по її нафтопереробних заводах та об’єктах експорту нафти, то Росія повинна припинити свої удари по нашій енергетичній системі та критичній інфраструктурі, а також припинити вбивати наших людей. Це єдине, що потрібно», - наголосив Володимир Зеленський.
Окремо президент повідомив про атаки, які, за його словами, відбулися після оголошення американської ініціативи.
Він наголосив, що учора ввечері російські нафтопереробні заводи залишалися неушкодженими.
Однак опівночі російський безпілотник із реактивним двигуном атакував український об’єкт газовидобувної галузі. Крім того, кілька російських дронів завдали удару по звичайній автозаправній станції.
"Одразу після цього заклику (оголошення Трампа про енергетичне перемир'я, - ред.) Росія завдала цілеспрямованого удару по електростанції в Харкові, завдавши подальшої шкоди нашій енергетичній системі. Було очевидно, що Путін не стежить за Truth Social, а його дрони «Шахед» діють за іншими інструкціями", - вказав він.
Таким чином, Росія порушила енергетичне перемир’я, про яке оголосив президент США Дональд Трамп. Упродовж сьогоднішнього ранку дедалі більше російських літаків продовжували заходити в повітряний простір над Києвом та іншими українськими містами. Значну частину цих цілей довелося б знищити, адже в іншому разі українська енергетична інфраструктура зазнала б ще серйозніших руйнувань.
"Тож наразі це відповідь Путіна Трампу. Російські атаки", - наголосив він.
Глава держави очікує від Вашингтона конкретних кроків, які дадуть змогу перевірити готовність Москви дотримуватися домовленостей. На його думку, енергетичне перемир’я може стати початком ширшого процесу деескалації, якщо США забезпечать його виконання.
«Це енергетичне перемир’я може спрацювати. І воно може стати важливим кроком до закінчення війни, якщо американці справді втрутяться зараз і забезпечать дотримання росіянами енергетичного перемир’я», - заявив президент України.
Питання можливих виборів стало окремою темою виступу Володимира Зеленського на Варшавському безпековому форумі. Журналістка Касія Медейра запитала президента, як можна організувати голосування в державі, яка продовжує перебувати у стані війни та зазнає регулярних російських атак.
Зеленський пояснив, що головною перешкодою є безпекова ситуація. За його словами, російські війська атакують українські міста й громади цілодобово, тому організувати повноцінний виборчий процес за нинішніх умов надзвичайно складно. Крім того, необхідно забезпечити можливість голосування для українських військовослужбовців, значна частина яких перебуває на передовій.
Президент визнав, що для організації виборів за умови припинення вогню доведеться шукати складні правові рішення. Він згадав можливі зміни до законодавства та Конституції, які потребуватимуть співпраці з українським парламентом.
«Тож за таких обставин провести вибори неможливо. Тому, звісно, потрібне перемир’я, повне перемир’я. І тоді, незважаючи на те, що це неможливо на рівні нашого законодавства, але якщо буде перемир’я і якщо американці досягнуть такої угоди з росіянами, я готовий співпрацювати з нашим парламентом і шукати складні рішення», - сказав Володимир Зеленський.
Глава держави окремо звернув увагу на проблему участі військових у голосуванні. Йдеться про понад мільйон людей, які служать у Силах оборони України та мають отримати можливість реалізувати своє виборче право. Організація голосування для них потребуватиме окремого механізму.
Зеленський також пов’язав можливість проведення виборів із позицією Дональда Трампа щодо припинення бойових дій. Він закликав американського президента використати свій вплив на російського лідера Володимира Путіна, щоб домогтися повного припинення вогню.
«І якщо ми матимемо хоча б 60-денне повне припинення вогню, я буду готовий працювати над проведенням виборів», - заявив президент України.
Таким чином, Зеленський назвав 60-денне повне припинення вогню умовою, за якої готовий розпочати роботу над організацією виборів. Водночас він наголосив, що безпекові та правові питання залишаються серйозними перешкодами для проведення голосування.
Після заяви про можливість енергетичного перемир’я Володимир Зеленський пояснив, що українська сторона не отримувала попереднього повідомлення про відповідні домовленості між США та Росією. За його словами, інформацію про ініціативу Дональда Трампа українська влада дізналася із засобів масової інформації.
Президент припустив, що американська команда могла контактувати з російською стороною в межах певного формату переговорів. Однак для України визначальним є не спосіб досягнення домовленостей, а їхній практичний результат - стабільне електропостачання та безперебійна робота критичної інфраструктури.
«Для нас важливо, щоб люди мали електропостачання, щоб була електроенергія, щоб працювало водопостачання», - пояснив Володимир Зеленський.
Він зазначив, що не чув заяв російської сторони про згоду на запропоноване перемир’я. На думку президента, відсутність відповідних підтверджень викликає питання щодо реальних намірів Кремля. Додатковим аргументом для сумнівів залишаються удари по українських енергетичних об’єктах.
Зеленський наголосив, що Київ підтримує ініціативу американського президента, але очікує від Росії чіткої відповіді. Україна, за його словами, готова виконувати взаємні домовленості, якщо Москва також погодиться на обмеження ударів.
«Тож ми це підтримуємо. Але я не чув, щоб російська сторона схвалила цю пропозицію», - сказав глава держави.
Він також висловив сподівання, що Дональд Трамп зможе переконати Володимира Путіна прийняти пропозицію. Водночас Зеленський дав зрозуміти, що сам факт оголошення перемир’я не означає його автоматичного виконання.
Під час спілкування з журналістами Володимир Зеленський прокоментував домовленості Сполучених Штатів із Росією щодо постачання дизельного палива. Президент поставив під сумнів економічну доцільність такої угоди та припустив, що її мотиви можуть виходити за межі безпосередніх потреб енергетичного ринку.
За словами Зеленського, йшлося про можливі обсяги постачання від 300 до 500 тисяч тонн на місяць. Він порівняв ці показники зі світовим споживанням дизельного палива, яке, за наведеними ним даними, становить близько 120 мільйонів тонн на місяць.
На думку українського президента, такі обсяги російського палива не здатні суттєво змінити ситуацію на світовому ринку. Тому він закликав американську сторону розглянути альтернативний варіант співпраці - домовленості щодо постачання дизельного палива з Україною.
«Подумайте про це. Тоді як світове споживання становить 120 мільйонів на місяць. Я не думаю, що це матиме відчутний вплив», - заявив Володимир Зеленський.
Президент наголосив, що Україна також має можливості впливати на ситуацію на енергетичному ринку. Зокрема, він згадав українські удари по російських нафтопереробних заводах та об’єктах, які використовуються для експорту нафти. На його думку, Вашингтон міг би розглянути угоду з Києвом, яка враховувала б ці обставини.
Зеленський пов’язав питання енергетичної співпраці з необхідністю захисту української інфраструктури. Він підкреслив, що Україна не повинна ігнорувати власні потреби заради забезпечення інтересів інших держав, якщо її енергетична система продовжує зазнавати російських атак.
«Якщо вони не можуть гарантувати захист нашої енергетичної мережі, ми не будемо реагувати на їхні потреби в дизельному паливі. Для нас електропостачання означає, насамперед, допомогу людям, забезпечення їх електроенергією», - заявив президент.
Він також пояснив, що стабільна робота української енергетики важлива не лише для внутрішніх споживачів. Оскільки Україна інтегрована в європейську енергосистему, відновлення та захист її потужностей можуть мати значення для сусідніх країн, які стикаються з дефіцитом електроенергії.
«Якщо наша енергетика не зазнає атак, то ми зможемо допомогти іншим країнам, які відчувають дефіцит електроенергії, нашою дешевшою енергією. Тож давайте укладемо таку угоду з президентом Сполучених Штатів», - сказав Володимир Зеленський.
Окрім енергетичної безпеки, президент України звернув увагу на ризики для світового продовольчого ринку. Відповідаючи на запитання про підготовку Росії до нового зимового періоду, Володимир Зеленський наголосив, що наслідки війни виходять далеко за межі української території та безпосередніх проблем із постачанням енергоресурсів.
За його словами, блокування морських маршрутів створює загрози для експорту українського продовольства. Якщо ситуація не зміниться, через кілька місяців окремі держави Африки, Азії та Близького Сходу можуть зіткнутися з дефіцитом продуктів харчування.
Зеленський пояснив, що Україна постачає на ці ринки мільйони тонн продовольства, тому порушення експортних маршрутів здатне спричинити серйозні міжнародні наслідки. Він закликав партнерів оцінювати не лише вплив війни на енергетику, а й можливі наслідки для продовольчої безпеки.
«Усі говорять про дизельне паливо, але всі забувають про зерно. Повірте мені, через два-три місяці всі говоритимуть про кризу в сільському господарстві, бо виникне дефіцит продовольства в країнах Африканського континенту, у деяких країнах Азії та на Близькому Сході, адже ми експортуємо мільйони тонн продовольства на ці ринки», - заявив президент України.
Глава держави також провів паралель між обмеженням морських перевезень і кризою навколо Ормузької протоки. Він зауважив, що порушення логістики може впливати на міжнародні ринки, навіть якщо окремі держави безпосередньо не відчувають наслідків війни.
За словами Зеленського, США мають враховувати взаємозалежність енергетичних і продовольчих ринків. Він наголосив, що кризи можна попереджати, якщо міжнародні партнери спільно працюватимуть над захистом торговельних маршрутів і зниженням рівня ескалації.
«Коли заблоковані маршрути постачання продовольства, це стає викликом, і це голод, з яким можуть зіткнутися багато країн. Тож ми мусимо мати це на увазі. Ми маємо думати про всіх, адже ми всі живемо на цій планеті, і багатьох криз можна уникнути», - сказав Володимир Зеленський.
Президент також заявив, що Україна не бачить із боку Росії достатніх ознак готовності завершити війну. На його думку, Москва прагне переговорів на умовах, які передбачають поступки з українського боку, тоді як Київ наполягає на рівноправному діалозі та збереженні державної незалежності.
«Він прагне діалогу, якому бракує справедливості та рівності. Він прагне діалогу з поступками, але Україна демонструє, що є гідною незалежною державою, яка прагне досягти угоди, але Україна не буде ганьбити себе», - наголосив Зеленський.
Окрему частину розмови на Варшавському безпековому форумі присвятили українським дітям, яких Росія незаконно вивезла з окупованих територій або депортувала. Журналістка Касія Медейра запитала президента, що відбувається з дітьми, які через російські дії втратили можливість самостійно визначати власне майбутнє.
Володимир Зеленський заявив, що Україна продовжує працювати над поверненням дітей за підтримки міжнародних партнерів. За його словами, до цього процесу залучені європейські структури, країни Близького Сходу та Канада. Президент наголосив, що повернення неповнолітніх потребує тривалої координації між державами, відповідними службами та дипломатичними каналами.
Він підкреслив, що дітей не можна розглядати як предмет обміну між сторонами війни. Для їхнього повернення Україна змушена використовувати різні механізми міжнародної взаємодії та шукати способи впливу на російську владу.
«Ми робимо все, щоб повернути наших дітей. Ви знаєте, що діти не можуть бути предметом обміну. Повернути дітей можна лише за допомогою різних партнерів, служб та країн як у Європі, так і на Близькому Сході», - заявив президент України.
Зеленський подякував міжнародним партнерам, які долучилися до відповідної роботи. Він окремо згадав Європейську комісію, Об’єднані Арабські Емірати та Канаду, які, за його словами, беруть участь у зусиллях із повернення українських дітей.
Водночас президент повідомив про серйозні труднощі, з якими стикається українська сторона. За його словами, Росія не демонструє готовності добровільно повертати всіх незаконно вивезених дітей, тому процес потребує постійної дипломатичної роботи та пошуку нових важелів впливу.
«Тисячі дітей були незаконно усиновлені росіянами. Зараз вони перебувають у дитячих будинках. Їхні імена та прізвища змінено, а тих, хто вже подорослішав, зараз відправляють на війну. Звичайно, це геноцид», - заявив Володимир Зеленський.
Війна на Близькому Сході могла стати одним із чинників, які вплинули на можливі домовленості між Вашингтоном і Москвою. Про це повідомив голова Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко в інтерв’ю Главреду.
Водночас, за оцінкою Чаленка, сам факт контактів між російським та іранським керівництвом не дає підстав стверджувати, що саме Тегеран став ключовим елементом потенційної угоди.
Експерт звернув увагу на розподіл влади в Ірані. За його словами, президент країни не є головною фігурою у визначенні воєнної політики, а вирішальний вплив мають військові структури та Корпус вартових ісламської революції під керівництвом Моджтаби Хаменеї.
Одне з ключових питань потенційної угоди - кінцевий споживач пального. Наразі невідомо, чи може воно піти на поповнення американських резервів, чи його планують використати для інших цілей. При цьому енергетична ситуація у США не свідчить про нестачу дизельного пального.
«Однак ми не знаємо, куди саме піде російський дизель, якщо Росія справді його поставить, і яким буде його кінцеве призначення. Чи йдеться про державні потреби Сполучених Штатів, наприклад, поповнення резервів, які скоротилися?» - зауважив Чаленко.
Експерт нагадав, що США є одним із найбільших гравців світового ринку дизельного пального та забезпечують значну частку його експорту. На його думку, зростання цін пов’язане передусім із нестабільністю на Близькому Сході та ринковими спекуляціями, а не з нестачею ресурсу в самих Сполучених Штатах.
Чи можуть на постачанні заробити люди з оточення Трампа
За версією Чаленка, комерційна логіка потенційної угоди може полягати в закупівлі російського пального за зниженою ціною з подальшим продажем на міжнародному ринку дорожче. У такому разі йшлося б не стільки про задоволення потреб американської економіки, скільки про можливість отримати прибуток від різниці.
Окремим чинником, який може впливати на зовнішньополітичні рішення американського президента, є відсутність очевидного шляху до врегулювання конфлікту з Тегераном. Чаленко вказує на труднощі переговорного процесу та ризики подальшої ескалації.
«Втім, Трамп зараз не знає, як вийти із ситуації навколо Ірану. Ми бачимо, що переговори, які тривали, зокрема, в Пакистані за участю Джей Ді Венса, не дають результату. Більше того, навіть у Нью-Йорку стався дипломатичний скандал, коли Марко Рубіо попросив іранську сторону якнайшвидше залишити територію Сполучених Штатів», - наголосив експерт.
На думку Чаленка, перспектива повномасштабної наземної операції проти Ірану також створює для Трампа серйозні політичні ризики. Американський президент усвідомлює, що таке рішення може викликати різке невдоволення всередині країни.
Читайте також:
The Sun.co.uk - це онлайн-видання найбільшої британської газети і члена британського регулятора преси IPSO. The Sun прагне до найвищих стандартів точності у своїх репортажах і продовжує інвестувати в оригінальну журналістику в друкованих виданнях і в Інтернеті, йдеться на сайті видання.