Про що йдеться у матеріалі:
Наприкінці травня – на початку червня 2026 року Росія зіткнулася з найбільшою паливною кризою з початку повномасштабної війни. Серія масованих ударів по нафтопереробній інфраструктурі призвела до зупинки або суттєвого скорочення роботи низки ключових НПЗ, через що виробництво бензину та дизельного пального різко впало.
Водночас у низці регіонів, зокрема в тимчасово окупованому Криму, вже фіксувалися перебої з продажем пального, ліміти на відпуск бензину та черги на автозаправках.
Главред зібрав головне, що варто знати про паливну кризу в Росії.
За інформацією російських ЗМІ, у Московському регіоні на автозаправних станціях мережі ОРТК запровадили обмеження на продаж пального. Відтепер одній людині можуть відпустити не більше 60 літрів бензину або 100 літрів дизельного пального.
«У Новій Москві на автозаправних станціях (АЗС) почали з'являтися оголошення про обмеження продажу бензину 60 літрами на одну особу, а дизельного палива — 100 літрами. Такий порядок відпуску палива діятиме «до подальших розпоряджень», - йдеться у повідомленні.
У центральному офісі компанії повідомили, що такі ліміти діють на всіх АЗС мережі з 30 травня і залишатимуться чинними до стабілізації ситуації на ринку. Причиною назвали поточні ринкові умови.
Подібні обмеження запровадили й інші великі мережі. На заправках «Лукойлу» в московському регіоні встановлено ліміт до 100 літрів бензину на одну особу, тоді як на АЗС «Газпрому» дозволяється придбати до 150 літрів. У «Роснєфті» та «Татнефті» повідомили, що наразі таких заходів не вводили, однак не виключають їх появи залежно від подальшого розвитку ситуації.
З кінця минулого тижня обмеження на продаж бензину почали діяти також у Санкт-Петербурзі. Інформацію про це підтвердили в компанії «Киришіавтосервіс», яка пов’язана з найбільшим нафтопереробним заводом регіону. За даними місцевих джерел, однією з причин стали проблеми з логістикою постачання пального.
Раніше встановлені ліміти були запроваджені і в окупованому Севастополі, де спочатку дозволяли купувати не більше 20 літрів бензину на людину та ввели талонну систему на дизельне пальне. Згодом місцева окупаційна влада повідомила про тимчасову відсутність бензину марок АІ-92 та АІ-95. Аналогічні обмеження почали діяти і в окупованому Криму, де продаж АІ-95 обмежили 20 літрами на особу.
Згодом окупаційний голова Криму Аксьонов оголосив про припинення продажу бензину марки А-95.
"Продаж бензину марки АІ-95 на АЗС ATAN і ТЕС здійснюватиметься лише за талонами. Крім того, через обмежені запаси автомобільного бензину марки АІ-92 з 31 травня запроваджується обмеження на його роздрібний продаж — не більше 20 літрів на один транспортний засіб. Заправка в каністри заборонена", — вказав гауляйтер.
Ліміти на реалізацію пального також були введені на тимчасово окупованих територіях Запорізької та Донецької областей.
Крім того, як додав глава Центру протидії дезінформації при РНБОУ Андрій Коваленко, проблеми з бензином вже відчуваються ще й в Курській та Бєлгородській областях РФ.
«Продаж бензину обмежили ще в двох регіонах Росії. курська і бєлгородська області з дефіцитом. Але москвичі хіба знають, де той Бєлгород, де той Курськ. Путіну головне - Москва і Московія, в інших регіонах хоч голод, таке от ставлення», - наголосив він.
Як зазначив міністр економічного розвитку та промисловості Бєлгородської області Максим Гусєв повідомив, що обмеження запровадили з метою забезпечення безпеки під час реалізації пального. За його словами, такі заходи діють не лише в цих регіонах, а й в інших частинах країни.
«Рішення тимчасово обмежити продаж палива в каністри прийнято однією з мережевих компаній для забезпечення безпеки під час реалізації пального та зачіпає не лише наш регіон. Придбати пальне до каністр можна на АЗС інших брендів. Заправка всіх видів палива в баки авто доступна в повному обсязі. Ми стежимо за тим, щоб ці заходи не впливали на загальну доступність пального для громадян та бізнесу», - йдеться у повідомленні.
За підрахунками Bloomberg, у травні Україна здійснила рекордну кількість атак на російські нафтопереробні заводи від початку повномасштабної війни — протягом місяця було зафіксовано 16 ударів. Крім того, понад десять атак були спрямовані на нафтопроводи, нафтобази та портову інфраструктуру.
На цьому фоні середній рівень переробки нафти в Росії скоротився до 4,58 млн барелів на добу, що на 13% менше порівняно з аналогічним періодом минулого року. За даними аналітиків, це найнижчий показник із жовтня 2009 року.
«Атаки України свідчать про зміну стратегії порівняно з попередніми роками. Зараз вони спрямовані не лише на первинні установки переробки — які відновлювати було відносно легко й швидко — а й на вторинні установки, зокрема дорогі та технічно складні. Вторинні установки допомагають нафтопереробним заводам виробляти більше бензину та дизельного палива, але їх ремонт може бути набагато складнішим і дорожчим, оскільки західні санкції ускладнюють постачання запасних частин з-за кордону», - зазначив Сергій Вакуленко, досвідчений фахівець галузі та науковий співробітник Фонду Карнегі з міжнародного миру.
Як повідомляє Reuters, до другої половини травня в Росії зупинили роботу нафтопереробні підприємства із сумарною потужністю близько 238 тисяч тонн на добу, що становить приблизно чверть загального обсягу нафтопереробки країни.
Особливо відчутними наслідки стали для центральних регіонів РФ, де після ударів по великих НПЗ у Киришах, Москві, Нижньому Новгороді, Рязані та Ярославлі переробка нафти значно скоротилася. Ці підприємства забезпечували понад 30% виробництва автомобільного бензину та близько чверті дизельного пального в країні.
Додатково Росія зіткнулася з проблемами постачання пального до тимчасово окупованого Криму суходолом. Причиною стали дії українських безпілотників середньої дальності, які суттєво ускладнили використання федеральної траси Р-280 «Новоросія», що проходить від Ростова.
Подібні труднощі визнають і російські провоєнні блогери та так звані «воєнкори». За їхніми оцінками, логістика постачання на тимчасово окуповані території Херсонської та Запорізької областей, а також до Криму, фактично перебита через зростання кількості ударів українських дронів по транспортних засобах.
Керівник Центру вивчення окупації Петро Андрющенко звернув увагу, що на тлі паливної кризи російська влада розглядає підвищення вартості пального.
«Ще ніколи постріл в ногу не був настільки гучним та безглуздим», - наголосив він.
Так, віцепрем’єр РФ Олександр Новак доручив підготувати пропозиції щодо збільшення оптових і роздрібних цін на бензин, дизельне пальне та авіаційний гас на 1,5 рубля за літр.
Російські пропагандисти зазначають, що Міністерство енергетики Росії спільно з іншими відомствами отримало завдання опрацювати відповідні механізми підвищення цін. Передбачається, що додаткові доходи нафтових компаній можуть бути спрямовані на посилення захисту нафтопереробних заводів та іншої паливної інфраструктури від атак українських безпілотників. Остаточні параметри ініціативи ще не визначені, а серед варіантів розглядаються як одноразове підвищення цін, так і зміна чинних обмежень на їхнє зростання.
Заступник голови комітету Держдуми з енергетики Юрій Станкевич пояснив, що реалізація такого рішення може відбутися не напряму, а через коригування чинних механізмів регулювання ринку. Серед можливих інструментів називають підвищення акцизів на бензин і дизельне пальне, зміни в системі демпферних виплат, які підтримують постачання палива на внутрішній ринок, а також укладення спеціальних домовленостей із нафтовими компаніями. Один із варіантів передбачає дозвіл на одноразове підвищення цін на 1,5 рубля за літр в обмін на зобов’язання нафтовиків спрямувати додаткові прибутки на захист своїх об’єктів.
Водночас, замість того, щоб припинити повітряні удари по Україні та погодитись на повітряне перемир’я або вивести війська з України та вирішувати проблеми із бензином Росія суттєво наростила закупівлі бензину в Білорусі. У травні обсяги продажу білоруського бензину на Петербурзькій біржі зросли у 26 разів порівняно з аналогічним періодом минулого року й досягли 23,64 тисячі тонн. Закупівлі дизельного пального також збільшилися — утричі, до 49,86 тисячі тонн.
Економіст Кирило Родіонов зазначає, що навіть таке значне зростання поставок із Білорусі не здатне суттєво вплинути на загальний баланс російського паливного ринку. За його словами, два білоруські нафтопереробні заводи, які працюють на російській нафті, щороку виробляють близько 3,5 мільйона тонн бензину, з яких приблизно 2,3 мільйона тонн експортується. Водночас річне споживання бензину в Росії становить близько 38 мільйонів тонн.
«Таким чином, за весь рік Білорусь експортує бензину менше, ніж за місяць споживає РФ», — вказав він.
На думку експерта, навіть із додатковими поставками з Білорусі ситуація на паливному ринку Росії продовжує ускладнюватися. З початку року оптові біржові ціни на пальне зросли більш ніж на 20%, тоді як обсяги відвантаження продукції російськими нафтовими компаніями скоротилися приблизно на чверть.
«Скорочення пропозиції підвищуватиме ймовірність цінових стрибків у роздрібній торгівлі, де накопичений приріст цін на паливо вийшов за межі «інфляція мінус», — підсумував Родіонов.
Варто зазначити, що через системні удари по логістиці російських окупаційних військ по трасі Донець-Крим на багатьох автозаправних станціях у відсутній бензин уже відсутній, а там, де пальне ще можна придбати, утворилися багатокілометрові черги автомобілів, що підтверджують численні відео очевидців.
Водночас ситуація стала настільки складною, що навіть поява на дорогах кількох бензовозів, незалежно від того, завантажені вони пальним чи ні, викликає у частини місцевих жителів надзвичайно емоційну реакцію.
Ура! Ура! Жители Крыма радуются прибывшим бензовозам pic.twitter.com/6HKlPWx6Nu
— vlajcco8 (@vlajcco8) May 31, 2026
Російські пропагандисти, пояснюючи причини ситуації своїй аудиторії, визнають, що ефективного захисту від українських ударів по об’єктах у глибині території фактично немає, окрім хіба що розміщення всієї критичної інфраструктури під землею.
За їхніми словами, після атак на Кримський міст перевезення пального залізницею через нього суттєво скоротилися, а кількість залізничних паромів у розпорядженні окупаційних сил значно зменшилася внаслідок ударів українських Сил оборони.
На цьому тлі представники окупаційної влади дедалі частіше скаржаться на проблеми з туристичним сезоном.
Камни с неба таки долетели до Крыма. Все как хотели. pic.twitter.com/1gQpxaZZ3e
— Министр Министерства Восхищения и Сарказмов. (@Victor64116189) May 30, 2026
Дефіцит пального та постійна загроза атак безпілотників на транспортних маршрутах негативно впливають на туристичний потік, тому значного напливу відпочивальників цього року не очікується.
Український політтехнолог, публіцист, громадський діяч та офіцер ЗСУ Віктор Таран зазначив, що сумарна потужність нафтопереробних заводів, які в травні повністю або частково припинили роботу внаслідок ударів по російській інфраструктурі, перевищує 83 мільйони тонн на рік.
За його словами, це становить близько чверті всіх нафтопереробних потужностей Росії. Ці підприємства забезпечували понад 30% виробництва бензину та близько 25% дизельного пального в країні.
Таран наголосив, що безпілотники змогли вивести з ладу значну частину нафтопереробної галузі держави, яка має статус ядерної. Зокрема, проблеми виникли на підприємствах у Москві, Рязані, Пермі та Киришах, тоді як Туапсинський НПЗ залишається зупиненим на невизначений термін. У травні також тимчасово припиняли роботу об’єкти в Приморську та Ярославлі.
Окремо він звернув увагу на Рязанський нафтопереробний завод, який переробляв близько 13 мільйонів тонн нафти на рік, забезпечував приблизно 5% усієї російської нафтопереробки та був важливим постачальником дизельного пального для російської армії.
«Цифри по всьому року ще красномовніші. З січня по травень українські дрони вивели з ладу переробку 700 тисяч барелів на добу на 16 заводах. Це удвічі більше об’єктів, ніж за той самий період минулого року. А ще був удар по Саратовському НПЗ. А це понад тисячу кілометрів. І це рекордна глибина удару по нафтовій інфраструктурі за всю війну. Але важливіша не відстань, а що саме там горіло. Найважчих пошкоджень зазнала технологічна установка первинної переробки сирої нафти ЕЛОУ-АВТ-6. Пошкодження цього вузла фактично паралізує весь завод Бо без первинної переробки решта установок не мають чого переробляти», - розповів він.
За словами Тарана, пожежу на цьому підприємстві зафіксували супутникові системи моніторингу FIRMS від NASA, а влучання були зафіксовані одразу в п’яти різних точках заводу.
Він також зазначив, що навесні інтенсивність ударів по таких об’єктах подвоїлася, а географія атак суттєво розширилася. Зокрема, 30 травня в порту Таганрога виникла пожежа на танкері та паливних резервуарах, а також була пошкоджена причальна інфраструктура.
На думку Тарана, стратегічне значення цих подій полягає в тому, що Росія розраховувала вести свою кампанію, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі України, водночас зберігаючи власний тил у безпеці. Однак тепер, вважає він, ця перевага більше не є безумовною.
«Війна прийшла і крокує по Росії на відстань понад 1000 км. Так далеко навіть гітлерівська Німеччина не бомбила і це далеко не фінал», - підсумував він.
Енергетичний експерт Станіслав Ігнатьєв зазначив, що українські безпілотники вже завдали ударів по більшості стратегічно важливих об’єктів нафтопереробної та паливно-логістичної інфраструктури в європейській частині Росії. Йдеться не лише про нафтопереробні заводи, а й про нафтобази, термінали та об’єкти, що забезпечують транспортування пального.
Водночас, за його словами, навіть у разі дефіциту пального для цивільного сектору російська влада насамперед забезпечуватиме потреби армії та військової авіації.
"Навіть якщо буде дефіцит суттєвий для населення, для цивільної авіації, все одно паливо для військової авіації знайдеться", — розповів він в ефірі Апостроф TV.
Експерт нагадав, що після атак на російські НПЗ у 2024 році в РФ уже виникали обмеження на продаж пального населенню, однак військові структури продовжували отримувати необхідні обсяги ресурсів. Найбільше наслідки дефіциту, на його думку, можуть відчути віддалені регіони Росії — Сибір, Урал і Забайкалля, де постачання є складнішим. У Москві ситуація наразі залишається стабільною завдяки значним запасам пального на нафтобазах, яких вистачає на кілька тижнів.
Ігнатьєв підкреслив, що військові потреби є безумовним пріоритетом для російської влади. Навіть за нестачі пального для цивільної авіації чи населення ресурси для військової техніки будуть знаходити. За його словами, подібна ситуація вже спостерігалася торік, коли після ударів по НПЗ у Росії запроваджували ліміти на продаж пального, але військовий сектор не відчував суттєвих обмежень.
«Суттєво на військові задачі Російської Федерації цей дефіцит палива не вплине, бо ще є запаси на нафтопереробних заводах, є можливість перекачування палива, є можливість виробляти бензин, керосин і дизельне паливо", — зазначив Ігнатьєв.
Також експерт наголосив, що внаслідок атак Росія вже стикається з труднощами в експорті частини нафтопродуктів через порти Чорного та Балтійського морів. Це негативно позначається на бюджетних надходженнях країни та змушує скорочувати обсяги видобутку нафти.
Вам також може бути цікаво:
Bloomberg - американська компанія (партнерство з обмеженою відповідальністю), провайдер фінансової інформації. Один із двох провідних світових постачальників фінансової інформації для професійних учасників фінансових ринків, пише Вікіпедія.