Про що йдеться у матеріалі:
У відносинах між США та союзниками по НАТО виникла одна з найгостріших криз за останні десятиліття — на тлі гучних заяв президента США Дональда Трампа про можливий вихід країни з Альянсу. Американський лідер прямо заявив, що “абсолютно” розглядає такий крок, критикуючи європейських партнерів за відмову підтримати США у військовій операції проти Ірану та називаючи НАТО «неефективним» союзом та «паперовим тигром»
Главред зібрав головне, що варто знати про можливий вихід США з НАТО та можливі наслідки такого кроку.
Президент США Дональд Трамп заявив, що всерйоз розглядає можливість виходу країни з НАТО після того, як союзники не підтримали військові дії Вашингтона проти Ірану. Про це він повідомив в інтерв’ю британському виданню Telegraph.
Він охарактеризував Альянс як «паперовий тигр» і зазначив, що варіант виходу США не варто виключати, підкресливши, що сумніви щодо ефективності НАТО виникали у нього вже давно.
«О так, я б сказав, що це навіть вже не обговорюється. Я ніколи не був під впливом НАТО. Я завжди знав, що вони — паперовий тигр, і, до речі, Путін це теж знає», — зазначив президент США.
Коментуючи позицію європейських партнерів, Трамп висловив здивування їхньою відсутністю підтримки, додавши, що не здійснював серйозного тиску, але вважав, що допомога мала б надаватися автоматично. Він також зауважив, що США раніше самі діяли подібним чином, зокрема сприяли досягненню перемир’я між Україною та Росією.
«Україна не була нашою проблемою. Це було випробування, і ми були там для них, і ми завжди були б там для них. Вони не були там для нас», - сказав Трамп.
За інформацією джерел видання, близьких до президента США, він також розглядає можливість виведення американських військ із Німеччини — це питання обговорюється ще з моменту його повернення на посаду.
Як зазначає The Guardian, інтерв’ю відбулося після заяв держсекретаря США Марко Рубіо про можливий перегляд відносин із НАТО після завершення війни з Іраном. Трамп висловив підтримку таким оцінкам.
Сполучені Штати можуть переглянути своє членство в НАТО через обмеження з боку європейських країн на використання американськими силами їхніх баз для проведення операцій проти Ірану. Про це заявив державний секретар США Марко Рубіо в інтерв’ю Fox News.
За його словами, якщо Альянс не дозволяє США використовувати інфраструктуру для захисту власних інтересів, це виглядає як односторонні відносини, у яких Америка забезпечує безпеку Європи, але не отримує взаємної підтримки. Він наголосив, що за таких умов виникає питання доцільності значних фінансових витрат і розміщення американських військ у регіоні.
Рубіо зазначив, що після завершення операції проти Ірану Вашингтон, ймовірно, змушений буде переглянути відносини з НАТО.
«Зрештою, це рішення має прийняти президент. Але я вважаю, що, на жаль, нам доведеться переглянути, чи цей Альянс, який добре служив цій країні протягом певного часу, все ще виконує цю функцію, чи він тепер став вулицею з одностороннім рухом, де Америка просто перебуває у позиції захисту Європи», - додав держсекретар.
Заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв відреагував на заяви президента США Дональда Трампа про можливий вихід із НАТО, назвавши їх політичним шоу. Про це повідомляє defence-blog.com.
Він відкинув імовірність такого сценарію, зазначивши, що американська політична система не дозволить реалізувати подібне рішення. За його оцінкою, подібні висловлювання є радше «шоуменством», ніж реальним наміром.
"Звичайно, ні Трамп, ні Америка не вийдуть із НАТО. У цьому немає сенсу і Конгрес цього не дозволить", - написав він.
Водночас Медведєв допустив, що США можуть вдатися до часткових кроків, зокрема скорочення військової присутності або обмеження поставок, хоча такі дії не матимуть значного ефекту.
У Москві вважають, що навіть сама подібна риторика Вашингтона вже має вплив, оскільки може бути стратегічно вигідною незалежно від її реалізації. Така позиція вписується в ширший підхід Росії, яка акцентує на внутрішніх суперечностях у НАТО та підкреслює вразливість альянсу в умовах напружених відносин між США та європейськими партнерами.
Посол України при НАТО Альона Гетьманчук заявила, що можливий вихід США з Альянсу може парадоксально сприяти його оновленню та відкрити для України ширші перспективи інтеграції. Про це вона заявила POLITICO.
«Замість того, щоб говорити про розпад НАТО, я б воліла говорити про переосмислення альянсу», — сказала вона.
Посол України при НАТО Альона Гетьманчук заявила, що можливий вихід США з Альянсу може парадоксально сприяти його оновленню та відкрити для України ширші перспективи інтеграції.
Вона вважає, що такі потрясіння здатні зробити НАТО більш ефективним, потужним і інноваційним, а також посилити його здатність протидіяти російській загрозі. Гетьманчук не погодилася з оцінками Дональда Трампа щодо слабкості Альянсу, підкресливши, що попри тривалі спроби Кремля його підірвати, Росія не наважувалася атакувати жодну країну-члена.
За її словами, стаття 5 НАТО, яка передбачає колективний захист у разі нападу, залишається зразком гарантій безпеки, на відміну від аналогічних механізмів ЄС. Оскільки повноцінне членство України наразі політично складне, Київ прагне отримати домовленості, подібні до цієї норми, як гарантію свого суверенітету.
«Навіть не будучи членом НАТО, ми є єдиною країною, яка на практиці вже реалізує Стратегічну концепцію Альянсу», — зазначила вона.
Вона також наголосила, що Україна вже виступає важливим партнером для Альянсу, адже відіграє ключову роль у протидії Росії, яку в НАТО вважають головною загрозою.
Колишній спецпредставник президента США Кіт Келлог допустив, що в майбутньому може з’явитися потреба у формуванні нових військових союзів, які стануть альтернативою НАТО. Про це він заявив в ефірі Fox News.
Келлог розкритикував країни Альянсу за неспроможність ефективно відреагувати на ситуацію навколо Ірану та припустив, що Сполученим Штатам може бути вигідніше розвивати співпрацю з іншими партнерами у сфері безпеки. Він також висловив думку про можливість створення нової оборонної структури замість нинішнього формату НАТО.
Келлог запропонував альтернативні альянсу структури.
"Перекроїти наявні оборонні альянси, можливо, створити новий з Японією та Австралією, а також деякими європейськими країнами, які готові вступити в бій, як-от нова, знову залучена Німеччина чи Польща. Навіть Україна, яка також довела, що є хорошим союзником", – наголосив він.
Аналітики Defense Express нагадують, що ще у 2024 році Конгрес США закріпив у законі про національну оборону норму, яка забороняє президенту самостійно призупиняти або припиняти членство країни в НАТО без погодження Сенату. Перед офіційним повідомленням про намір виходу глава держави має провести консультації з обома палатами Конгресу, а остаточне рішення потребує підтримки двох третин сенаторів.
Водночас експерти зазначають, що складно передбачити, чи буде адміністрація Білого дому діяти в межах цієї процедури або намагатиметься її обійти. При цьому вони підкреслюють, що виконання міжнародних договорів загалом залежить від політичної волі сторін, і це повною мірою стосується й угоди про НАТО.
«Бо дуже відома стаття 5 Північноатлантичного договору закріплює, що в разі здійснення нападу на одну з країн-членів, всі інші наддадуть допомогу і одразу здійснять "такі дії, які вважатимуться необхідними, включаючи застосування збройної сили". Тобто, договір про НАТО цілком дозволяє направити до країни, яка відбивається до агресії лише вагому стурбованість. І це не буде порушенням. А якщо хтось це й буде вважати невиконанням договору, то жодного важеля проти США не існує. Бо зрештою Альянс без США залишиться навіть без системи керування, а також цілого ряду ключових систем озброєння, компенсація яких потребуватиме 5-10 років наполегливої роботи», - йдеться у матеріалі Defense Express.
На думку аналітиків, реальними гарантіями безпеки для Європи залишаються американські військові. Наразі Пентагон утримує на континенті близько 100 тисяч військовослужбовців, ключовим сухопутним компонентом яких є 5-й армійський корпус із підрозділами в Німеччині та штабом у польському Познані.
Важливу роль також відіграють бронетанкові бригадні групи Armored Brigade Combat Team (ABCT) у межах операції Atlantic Resolve. Після скорочення присутності у Румунії з листопада 2025 року ці сили залишилися лише в Польщі. У середині березня там відбулася ротація: бригаду 1-ї піхотної дивізії замінила бригадна група 1-ї бронетанкової дивізії США чисельністю близько трьох тисяч військових, які прибули на дев’ятимісячну ротацію. Передислокація підрозділів тривала приблизно місяць — від середини лютого до середини березня.
«Тобто при бажанні вивести Armored Brigade Combat Team з Польщі, все це може зайняти у звичному темпі приблизно місяць. Значно складніше для США буде виведення військ, що розміщуються у Європі на постійній основі, тобто із сім'ями. Пентагон це вже проходив одразу після завершення Холодної війни, коли з 1990 по 1993 рік скоротив свою присутність у Європі з близько 300 тисяч до 160 тисяч військових. Тобто на 140 тисяч, хоча логісти міноборони США наполягали на значно довших строках у темпі 20-30 тисяч на рік. Але такі ударні темпи реалізувались ціною деактивації цілих дивізій та активного залучення цивільних кораблів для перевезення техніки. І навіть у випадку повторення сценарію, реальне фізичне виведення наявних американських сил з Європи також займе кілька років. Водночас, це у випадку вивезення майна, а не евакуації лише особового складу та членів їх сімей», - резюмується у статті.
Політолог Володимир Фесенко зазначив, що для виходу США з НАТО президенту необхідно заручитися підтримкою двох третин Сенату або отримати згоду обох палат Конгресу, що виглядає малоймовірним. Попри наявність більшості у республіканців, вона є незначною, а частина представників партії, зокрема прихильники традиційного рейганівського підходу, не підтримають такий крок. Крім того, після проміжних виборів у листопаді баланс сил може змінитися на користь демократів.
«Трамп навряд чи зможе вивести США з НАТО (хоча може спробувати це зробити). Але майже напевно він порушить питання про зміну відносин усередині НАТО і про різке скорочення зобов'язань США всередині НАТО. І якщо це станеться, то це буде зовсім інше і слабше НАТО, а не та організація, в яку ми так пристрасно прагнули вступити.Виходячи з цього, я неоднозначно ставлюся до тези про те, що вихід США з НАТО може збільшити шанси вступу України до Альянсу», - вказав він.
Фесенко також нагадав, що у лютому під час міністерської зустрічі НАТО заступник глави Пентагону Елбрідж Колбі представив концепцію НАТО 3.0. Вона передбачає, що європейські союзники повинні взяти на себе основну відповідальність за власну звичайну оборону. Такий підхід спрямований на перехід від залежності до більш рівноправного партнерства, при якому США скорочують військову присутність у Європі, але зберігають ядерні гарантії безпеки для Альянсу.
«Простіше кажучи, якщо Росія нападе на якусь європейську країну НАТО, і це буде звичайна війна (без використання ядерної зброї), то США можуть у ній не брати участь, заявивши, що це "не наша війна", і нехай європейці самі вирішують цю проблему. Зверну особливу увагу, що таку позицію було заявлено ще до початку війни США та Ізраїлю проти Ірану», - вказав політолог.
Політичний аналітик і військовослужбовець Віктор Андрусів зазначив, що для України можливі як позитивні, так і негативні сценарії розвитку подій на тлі внутрішніх суперечностей у НАТО та подальшої підтримки союзників. Негативний варіант передбачає, що у разі різкого виходу США з Альянсу держави почнуть більше зосереджуватися на власній безпеці та накопиченні ресурсів. Про це він заявив в інтерв’ю Главреду.
«Фактично це може призвести до краху (до певної міри) інститутів Європейського Союзу. Це було б дуже сильне потрясіння, хоча я не думаю, що воно є неминучим. З іншого боку, європейські країни можуть відреагувати на цю ситуацію навпаки — побачити в Україні додаткову силу й почати формувати власний оборонний союз, як це, по суті, давно мало б відбутися. Відповідно, і наша зовнішня політика, на мою думку, мала б більше фокусуватися на ідеї створення європейських збройних сил. Це могло б стати нашою пропозицією замість уже не настільки релевантного прагнення приєднатися до НАТО», - стверджує він.
Вам також може бути цікаво:
Fox News Channel — американський консервативний інформаційний канал, який вперше вийшов в ефір 7 жовтня 1996 року. Він є основним інформаційним каналом США. Про це повідомляє Вікіпедія. Канал рекламує себе як той, що нейтрально висвітлює події. Однак, канал дотримується консервативної орієнтації, близький до Республіканської партії США