Головне:
Китай може відіграти роль у політичному чи дипломатичному врегулюванні війни проти України. В матеріалі South China Morning Post розповіли, чи є в Пекіна достатньо мотивації та ресурсів, аби стати повноцінним гарантом безпеки.
Аналітики наголошують, що Кремль намагається представити Китай як одного з потенційних гарантів безпеки України, проте він навряд чи погодиться на таку роль. Причинами є як обмеженість ресурсів, так і небажання створювати небезпечний прецедент.
Не так давно, як 20 серпня міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров заявив, що Москва погодилася з ідеєю гарантій безпеки для України та бачить серед можливих гарантів, зокрема, Китай і Росію.
Втім, китайські експерти налаштовані скептично. Директорка аналітичного центру Horizon Insights Centre Чжу Цзюньвей вважає, що очікувати від Пекіна активної участі у таких переговорах не варто.
Вона нагадала, що Китай свого часу не підписав Будапештський меморандум, хоча висловив йому політичну підтримку у заяві уряду. Це свідчило про те, що Китай не становить загрози для України, але не означало готовності діяти у випадку зовнішньої агресії проти неї.
"Навіть якщо документ про гарантії безпеки врешті-решт буде складено, Китай може не приєднатися до західних гарантій. Країна, швидше за все, опублікує деякі заяви про безпеку в окремих документах", — підкреслила Чжу.
Науковець Сун Бо з Центру міжнародної безпеки та стратегії Університету Цінхуа підкреслив, що Пекін здатен виступити максимум політичним чи дипломатичним "свідком", але не реальним гарантом.
А професор Цзінь Цанжун з Університету Ренмін прямо заявив, що Китай не має інтересу втягуватися у конфлікти на європейському континенті.
Водночас речниця МЗС КНР Мао Нін зазначила, що Пекін і надалі підтримуватиме діалог для політичного врегулювання війни: "Китай продовжуватиме сприяти діалогу та посередництву по-своєму, наполягаючи на політичному врегулюванні кризи".
Як повідомляв Главред з посиланням на Bloomberg, Китай перестав продавати Україні дрони. Китай припинив постачання до України та країн Європи, а також скоротив експорт окремих компонентів для їх виробництва. Водночас об'єми поставок дронів із Китаю до Росії збільшились.
В той же час у Китаї заявили про "крок уперед" у врегулюванні війни в Україні. При цьому Ван І заявив, що "консенсус", досягнутий Китаєм і Бразилією, нібито допоміг у деескалації "кризи" (так у Китаї називають війну Росії проти України).
Своєю чергою експерт-дипломат Борис Бондарєв розповів, що Дональд Трамп все ще сподівається відірвати Росію від Китаю. За словами Бондарєва, у Білому домі не розуміють, що зараз Москва більше зацікавлена у відносинах з Пекіном, ніж з Вашингтоном.
Більше цікавих новин:
South China Morning Post (укр. Південно-Китайська Ранкова Пошта) - найстаріша англомовна газета Гонконгу, пише Вікіпедія.
Була заснована в 1903 році революціонером Цзе Цзайтаем. В даний час видається видавничою групою SCMP Group, тираж становить 104 000 примірників.
З 2013 року повний електронний архів видання доступний за передплатою через інформаційну базу даних ProQuest.
SCMP Group повідомили про чистий прибуток у 338 мільйонів доларів США за 2006 рік (2005 рік - 246 мільйонів доларів), операційний прибуток - 419 мільйонів доларів (2005 рік - 306 мільйонів доларів), який забезпечується переважно газетною діяльністю.
Ціна продажу газети становить 9 доларів США кожен день з понеділка по суботу та 10 доларів США в недільню. Також доступна знижка на студентську передплату.