Лачинською дорогою, котру контролює російський військовий контингент, розпочато постачання так званих “гуманітарних вантажів” до Карабаху. Перекидання “гумдопомоги” відбувається без погодження з Баку, повідомляє 5-й канал. Крім того, поставки здійснюються, незважаючи на готовність Азербайджану відкрити шлях до регіону через Агдам.
Бажання Вірменії використовувати саме цей шлях, де дислоковані військові РФ, – невипадкове, адже й у самих поставках до Карабаху простежується російський слід. Фури належать компанії Spayka. Її власником називають Седрака Кочаряна, сина найбільшого прихильника Путіна екс-президента країни Роберта Кочаряна. Spayka понад 16 років займається перевезеннями до Росії.
Компанія у ході Другої Карабахської війни у 2020 р. постачала озброєння із РФ до Вірменії. 10 жовтня 2020 року фури Spayka, набиті зброєю, затримали на грузино-вірменському кордоні.
Нині ж збройне формування «Хрестоносці» протестує проти недопущення в Карабах вантажівок Spayka. Спонсором бойовиків є авторитет з Москви Артур Асатрян, який оголошений в Італії у міжнародний розшук за підозрою у вбивстві.
Згідно з тристоронньою заявою глав РФ, Азербайджану та Вірменії, яку підписали за підсумками війни 2020 року, Лачинська дорога може використовуватися суто з цивільною метою. Але останні три роки покровителі сепаратистів у Єревані за участі російських військових через Лачинський коридор перекидають у Карабах озброєння і боєприпаси, а вірменська сторона продовжує мінування цієї землі під прикриттям військової присутності Росії.
Telegram-канал AZfront з посиланням на Головне управління розвідки України повідомив: «…армія РФ таємно передала незаконним збройним формуванням вірменських сепаратистів у Карабаху сотні китайських розвідувально-ударних дронів із системами скидання вибухівки».
Аналогічна ситуація з постачанням гумвантажу сталася у 2014-му, коли РФ планувала доставити на схід України «гуманітарну допомогу». Київ відмовився, побоюючись перекидання зброї та терористів на свою територію. Тоді США та ЄС підтримали Україну. Попри схожість подій, нині політики ЄС ігнорують ситуацію в Карабаху, а деякі навіть підтримують проросійських сепаратистів.