Ключові тези:
Російські пропагандистські медіа на тлі очевидного дефіциту пального вирішили підтримати водіїв та запустили серію «високотехнологічних» інструкцій із правильного зливання бензину з чужих автомобілів. Особливу увагу мережі привернули майстер-класи від видань Фонтанка та Газета.ru, чиї заголовки після шквалу кпинів та критики довелося терміново рятувати за допомогою цензури.
Спочатку матеріал «Фонтанки» мав відверто провокативну назву, а підзаголовок звучав ще прямолінійніше — «Главное правило — не глотать». Злякавшись бурхливої реакції читачів, редактори оперативно змінили назву на нейтральну, однак первісні шедеври назавжди залишилися в коді сторінки та в самому тексті.
«Головне — не ковтайте. Жарти жартами, але архетипове «відсмоктування» бензину з бака через шланг силою легенів — це справді не найкраща ідея», — бідкаються автори «Фонтанки».
Журналісти дбайливо пояснюють своїй аудиторії, що небезпека полягає не лише у специфічному присмаку пального, а й у ризику спалити легені.
«Існує цілком реальна ймовірність вдихнути бензин. І захисна реакція у вигляді кашлю може не врятувати від потрапляння отруйної рідини в легені», — зазначається у статті.
Оскільки метод «силою легень» визнано занадто екстремальним, читачам пропонують альтернативні варіанти створення сифона. Один із них — прояв справжньої російської кмітливості: використання двох шлангів і створення надлишкового тиску в паливному баку власним ротом.
«Можна, наприклад, зробити навпаки — дути. Вставити в бак другий шланг, заткнути горловину ганчіркою і створити надлишковий тиск усередині. Якщо перший шланг опустити нижче, бензин почне литися вже після першого потужного «видиху», — діляться досвідом пропагандисти.
Для справжніх "гурманів" у матеріалі описують ще один метод — із мотузкою та вузлами, яка виконує роль поршня всередині шланга. Автори навіть серйозно рекомендують водіям спочатку потренуватися на відрі з водою, перш ніж виходити на «справжнє полювання».
Водночас у статті містяться поради не займатися переливанням узагалі, а придбати невеликий запас пального у приватних продавців або звернутися до знайомих автовласників.
Фінал публікації знову повертається до початкового жарту: читачам пропонують знайти сусіда зі старим ВАЗом, з'їздити разом на АЗС, після чого «просто відсмоктати бензин із бензобака», повторюючи фразу «Головне — не ковтайте».
Схожі рекомендації напередодні опублікувала і «Газета.ru» із заголовком "Сосать, но не глотать: как слить бензин из топливного бака автомобиля". У статті російські пропагандисти детально описали класичний спосіб запуску сифона через шланг.
Однак, самі росіяни вже пишуть про зростання крадіжок бензину на фоні таких "інструкцій" з боку росЗМІ. Як наслідок, власники автомобілів почали встановлювати замки на своїх бензобаках.
Президент Центру глобалістики «Стратегія XXI», експерт з міжнародних енергетичних відносин і безпеки Михайло Гончар зазначив, що забезпечення російських військ пальним залишається пріоритетним завданням, однак ключовим викликом для РФ є здатність покривати ці потреби в умовах ударів по логістичній інфраструктурі та спроб її часткової ізоляції.
Він наголосив, що те, коли саме — у липні чи серпні — проявляться більш серйозні наслідки, залежить від ефективності відсікання лінії фронту від стабільного паливного забезпечення.
За словами експерта, певні перебої з постачанням пального вже фіксуються вздовж усієї лінії фронту, а в російських джерелах періодично з’являються повідомлення про складнощі із заправкою важкої техніки. Водночас ці труднощі поки не досягають рівня, який міг би критично вплинути на боєздатність армії.
Також він зазначив, що удари по території Росії поступово змінюють внутрішню ситуацію в країні, оскільки дедалі частіше охоплюють віддалені регіони, включно з великими промисловими центрами.
"Коли війна починає розповзатися територією Росії — це вже зовсім інша реальність", — підсумував експерт.
Нагадаємо, раніше голова Криму Сергій Аксьонов зробив важливу заяву щодо паливної кризи. Він підкреслив, що обмеження на продаж бензину значно вплинуть на доступність пального для цивільного та критичного транспорту, і після цього було введено низку тимчасових обмежень для АЗС. Наразі ситуація залишається інтенсифіковано моніторованою.
Зазначимо, президент України Володимир Зеленський під час звернення наголосив на цілях операцій щодо енергетичної інфраструктури. За його словами, удари по НПЗ спрямовані на зниження можливостей противника забезпечувати війська паливом і мають скоротити ланцюги постачання.
Як раніше повідомляв Главред, Михайло Гончар висловив оцінку щодо перспектив енергетичного ринку в РФ. Експерт звернув увагу на ризики та можливий сценарій колапсу в нафтовому секторі і закликав враховувати системні ефекти для планування подальших ударів.
Інші новини:
Гончар Михайло Михайлович (нар. 17 лютого 1963) — український експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин. Президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ», головний редактор часопису «Чорноморська безпека», пише Вікіпедія.
У 2000-х роках працював у системі нафтогазового комплексу України, займаючи відповідальні посади. Досліджував питання енергетичної безпеки, міжнародних енергетичних відносин, нафтогазового сектору, нетрадиційних вуглеводнів, реформування енергетичного сектору, глобальних енергетичних ринків. Був експертом української частини міжурядових комісій з економічного співробітництва з Німеччиною, Польщею, Словаччиною, Чехією, Казахстаном, Азербайджаном, Грузією, Туреччиною.
З 2007 року працює в неурядовому секторі — спочатку очолював енергетичні програми і київське представництво «Номос-Енергія» аналітичного центру «Номос», а у 2009 році заснував і очолив аналітичний Think Tank Центр глобалістики «Стратегія ХХІ». Головний редактор часопису «Чорноморська безпека» (з 2017 року). Автор, співавтор та редактор низки книг та публікацій з проблематики енергетики, енергетичної безпеки, міжнародних відносин, виданих як в Україні, так і у Польщі, Словаччині, Німеччині, Великій Британії, Туреччині, Нідерландах, Фінляндії тощо. З 2016 року — член Державного комітету з промислової політики. Має статус асоційованого експерта Центру Разумкова та Центру дослідження Росії.