Париж давно прагне впливу в кавказькому регіоні. Особливо це важливо на фоні конкуренції з Німеччиною за лідерство в ЄС. Однак плани експансії на Кавказ призупинила війна в Україні. Нині ніхто не бажає працювати з росіянами відкрито, адже це створює відчутні репутаційні ризики.
Про це пише Телеграф з посиланням азербайджанский телеграм-канал AzFront.
Найбільш повно концепцію об'єднання представив консультант у сфері геополітики П'єр-Еммануель Томан на експертно-аналітичному сайті Le Journal TransAlpin. Ідея такого «регіонального союзу» висувалась як новий інструмент Франції зі стримування Туреччини на Кавказі та у Східному Середземномор'ї. Росія була заявлена у ролі основного потенційного партнера.
З початку 90-х Москва та Париж були співголовами Мінської групи ОБСЄ, яка 30 років затягувала процес азербайджано-вірменського врегулювання.
"Росія спочатку була зацікавлена в заморожуванні конфлікту - тільки так вона зможе зберегти вплив на Південному Кавказі та військові бази у Вірменії", - зазначала у травні цього року румунська версія Newsweek.
Париж при цьому виступав як посилювач російської та іранської гри на Південному Кавказі.
Франції, як і Росії, невигідно врегулювання вірмено-азербайджанського конфлікту. Він служить їм приводом для збереження та нарощування впливу на Південному Кавказі. Це виражається не тільки в політичній підтримці Єревана: РФ має бази у Вірменії та азербайджанському Карабаху, а Франція відкриває в Єревані місію Міноборони та розпочала постачання озброєнь.
Ще в листопаді 2022 року ізраїльське видання Hamodia констатувало формування «химерного союзу між Францією, Іраном та Росією, які об'єднали зусилля проти Азербайджану та Ізраїлю на Кавказі».
Наразі Макрон старанно демонструє солідарність з іншими країнами Заходу, беручи участь у наданні військової допомоги Україні. Але Париж, на відміну від Києва, Варшави, Вільнюса та Лондона, не лише не зацікавлений у розвалі РФ, а й націлений на перспективу партнерства з Москвою.
Франція зацікавлена не у перемозі України, а у закінченні війни, хай навіть на умовах Путіна. Це дозволило б Парижу відновити економічне партнерство з Москвою і повернутися до ідеї альянсу зі спільного стримування Туреччини, зокрема на Кавказі.