Про що йдеться у матеріалі:
8 грудня 2025 року президент України Володимир Зеленський провів чергову прес-сесію, під час якої прокоментував ситуацію навколо пропозицій США щодо миру, майбутні кроки України на дипломатичному фронті та наголосив, що будь-які домовленості не допускають компромісів із територіальною цілісністю держави.
Главред зібрав основні заяви президента.
Володимир Зеленський розповів, кого розглядає серед можливих кандидатів на посаду очільника Офісу президента. Про це він повідомив журналістам на борту літака після зустрічі з керівниками країн ЄС у Лондоні.
До переліку потенційних претендентів увійшли міністр цифрової трансформації Михайло Федоров, міністр оборони Денис Шмигаль, заступник міністра закордонних справ Сергій Кислиця, заступник керівника Офісу президента Павло Паліса, а також керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов.
"Що стосується голови ОП, я провів консультації, і країна це бачила. Є варіанти — міністр Шмигаль або Федоров. Але тут є виклик, бо рада повинна спершу їх знімати перед тим, як призначати. Не хочеться, щоб це було як у грі “Дженга”, коли витягнеш одну деталь і все розсипається", — прокоментував президент кандидатури міністра оборони та очільника Мінцифри.
Президент наголосив, що ситуація в Міністерстві оборони є непростою, адже саме там зосереджені ключові фінансові ресурси та відповідальність, і це питання нині має найвищий пріоритет. Він також зазначив, що досі не визначені кандидати на посади міністрів юстиції та енергетики, хоча є сподівання, що ці рішення ухвалять найближчим часом.
Зеленський додав, що Сергій Кислиця активно допомагає йому у міжнародних справах, однак не впевнений, чи готовий той займатися внутрішньою політикою. Що ж до військових кандидатів, то йдеться про Буданова і Палісу: обидва є сильними фахівцями, але наразі їхній головний пріоритет — війна. Президент підсумував, що певний час може працювати і без призначення керівника Офісу.
Президент Володимир Зеленський повідомив, що проєкт мирного плану, який зараз узгоджується з міжнародними партнерами, був суттєво переглянутий. Він пояснив, що документ скоротили з 28 до 20 пунктів, вилучивши положення, які суперечили інтересам України та мали відверто невигідний для Києва зміст.
Глава держави зазначив, що США демонструють готовність іти на компроміси та узгоджувати спільні підходи. Водночас найскладнішою темою залишається питання територій — саме тут поки що не вдалося виробити єдину позицію.
"Було 28 пунктів, стало 20. Вирівняли цей напрям і зовсім відверто непроукраїнські пункти відійшли. Настрій американців, в принципі, за те, щоб знаходити компроміс. Безумовно, є складні питання, які стосуються території. Там компроміс поки що не знайдено", — сказав президент.
Президент Володимир Зеленський категорично відкинув можливість передачі будь-яких українських територій у межах американської мирної ініціативи.
"Чи ми розглядаємо питання віддати якісь території? Ми не маємо по закону ніякого права - по закону України, по нашій Конституції, по міжнародному праву, якщо чесно. І морального права також не маємо", - підкреслив він.
Він підкреслив, що Росія й надалі вимагає поступок щодо окупованих земель, але Україна не розглядає жодних рішень, які передбачають їх втрату — саме за це триває боротьба.
Водночас Зеленський зазначив, що США намагаються знайти компромісні варіанти, однак позиція України щодо збереження територіальної цілісності лишається незмінною. Пояснюючи партнерам ключові питання, Київ наголошує, зокрема, на неможливості функціонування Запорізької АЕС без українського контролю.
Серед найбільш чутливих тем президент назвав ситуацію на Донбасі, статус Запорізької атомної станції, фінансові питання та гарантії безпеки. Відповідаючи на запитання про можливий обмін гарантій на території, які ще не окуповані, Зеленський зауважив, що сумнівається в коректності подібного підходу.
"Не треба бути такими песимістичними: які ворог ще не захопив. Це не значить, що він щось захопить. І в принципі так питання не стоїть: давайте обміняємо території на гарантії безпеки. Хоча питання обміну територій ми з вами чули не один раз. Не впевнений, що це правильний підхід", – сказав він.
Він додав, що існують ділянки на Сумському та Харківському напрямках, які Росія не здатна утримувати, і незрозуміло, що з ними буде у разі фіксації ситуації по лінії зіткнення. При цьому Кремль і далі намагатиметься тиснути, щоб повністю захопити Донбас.
Також Зеленський повідомив, що українська сторона окремо наголошує американським партнерам на необхідності активної участі Європи у питаннях відбудови, фінансування та надання гарантій безпеки під час триваючих переговорів.
"Головне питання гарантій — що буде, якщо після завершення війни Росія знову почне агресію? На що готові партнери й на що може розраховувати Україна? Це повинно бути у відповіді й в серці гарантій безпеки для України", — сказав Зеленський.
Найпотужніші гарантії безпеки Україна може отримати від Сполучених Штатів, якщо їх підтримають голосуванням у Конгресі, і наразі Вашингтон демонструє прихильне ставлення до такого кроку.
"Найсильніші гарантії безпеки, які ми можемо отримати, це від США. Безумовно, якщо вони будуть, не Будапештський меморандум, не порожні обіцянки, а будуть legally binding - проголосовані в Конгресі США, про це ми говоримо, вони ставляться поки що позитивно до такого руху", - сказав Зеленський.
Президент також зазначив, що європейські гарантії фактично вже сформовані. Разом з тим він підкреслив, що ключовим питанням залишається готовність партнерів діяти у разі нової агресії Росії, і конкретної відповіді на це поки немає.
Зеленський повідомив, що розроблення фінальної версії «мирного плану» триватиме й надалі за участі радників з національної безпеки України та європейських країн, і орієнтовно у вівторок роботу мають завершити.
"Сьогодні ми добре поговорили в Лондоні, були лідери, ми залишили NSA (радників з національної безпеки. – Ред.). Це також говорить, що є прогрес від кожного плану, від першого до сьогоднішнього, який сьогодні проговорювали вже з європейцями, є невеличкий прогрес у бік можливого потенційного завершення війни", – додав глава держави.
Глава держави пояснив, що в Лондоні українські та європейські радники працюють над остаточним варіантом документа, який привіз секретар РНБО Рустем Умєров. За його словами, вже наступного дня план можуть підготувати, після чого його ще раз переглянуть і передадуть Сполученим Штатам.
У грудні у Вашингтоні в Сенаті США відбулися окремі слухання, присвячені викраденню та примусовому вивезенню українських дітей Росією. Американські сенатори підкреслили, що жодні домовленості з Москвою не можуть бути прийнятними без чітких гарантій повернення дітей в Україну, повідомив Володимир Зеленський.
“Сенатори і конгресмени працюють над цим. Я на постійному з ними контакті. Маю особисті зустрічі і телефонні дзвінки щодо цієї тематики. Вони це підтримують”, — зазначив президент.
Він також зазначив, що це питання активно підтримує перша леді США Меланія Трамп. За словами президента, тема є надзвичайно чутливою як для американського суспільства, так і для українців, адже йдеться про власних дітей. Саме тому повернення дітей і обмін усіх полонених включені до мирного плану з 20 пунктів.
Президент Володимир Зеленський заявив, що американський президент Дональд Трамп демонструє рішучість завершити російсько-українську війну, а також відзначив активну роль зятя президента, Джареда Кушнера, у складі переговорної команди США.
"Америка сильний партнер. Президент Трамп точно хоче закінчити війну. І це факт.Так, у нього свої бачення. Ми тут живемо всередині, ми бачимо деталі, нюанси. Набагато глибше це сприймаємо, бо це наша Батьківщина», - сказав глава держави.
Глава держави підкреслив, що бачить, наскільки активно Кушнер і його колеги працюють у переговорному процесі.
«Я точно бачу, що вони хочуть, щоб війна закінчилась. Це не гра з боку Сполучених Штатів Америки", - сказав Зеленський.
Водночас Зеленський наголосив, що попри прагнення українців до миру, ключовим залишається усунення ризику повторного вторгнення, адже довіри до Росії немає.
Президент України наголосив, що Пекін має реальні важелі впливу на Росію та особисто на Володимира Путіна й за бажання міг би зупинити війну. Водночас він підкреслив, що завершення бойових дій наразі не відповідає інтересам Китаю.
За словами глави держави, китайське керівництво не зацікавлене у поразці Росії у війні проти України, попри наявність можливостей вплинути на розвиток подій.
«Сьогодні Китаю не вигідна слабка Росія, і Росія, яка програла. І через це страждає український народ. Бо Китаю не вигідно зупинити Росію. Це не означає, що Китай постачає зброю, але це означає продовження війни. Але є й дані про постачання верстатів, які використовуються при виробництві зброї. На жаль», – пояснив він.
Президент Володимир Зеленський оцінив роль США у підтримці України у війні проти Росії та прокоментував програму постачання озброєння PURL. Відповідаючи на запитання журналіста про можливий варіант, за якого Сполучені Штати могли б відійти від переговорів, але продовжили б постачання зброї через PURL, він зазначив, що для України та Європи це неприйнятно.
«Я вважаю, не влаштовує. Треба боротися за Сполучені Штати Америки, щоб вони продовжували допомагати, продовжували підтримувати, продовжували тиск на Росію. І для нас важлива гарантія безпеки, я сьогодні про це вже говорив. Не хочу знову повторювати всі деталі», — зазначив президент.
Зеленський підкреслив значення програми PURL, адже вона дає можливість купувати в США озброєння, якого немає у європейських партнерів. На його думку, така співпраця має продовжуватися, і Вашингтон, ймовірно, залишатиметься відкритим до цієї програми, адже вона відповідає їхній теперішній політиці щодо підтримки України й водночас приносить економічну вигоду.
Президент подякував міжнародним партнерам за фінансову допомогу, зокрема генсеку НАТО Марку Рютте за нагадування лідерам про потребу додаткового фінансування, а також прем’єр-міністру Нідерландів Діку Схофу. Він зазначив, що на рік для PURL необхідно 15 млрд доларів, і нинішнього року бракувало близько 800 млн. Нідерланди ухвалили рішення виділити 700 млн, за що Зеленський висловив подяку. Окремо він наголосив на важливості гарантій безпеки для України.
«Я вірю в гарантії безпеки, які нам можуть надати партнери, і що вони спрацюють у разі необхідності. У нас немає інших партнерів. Найсильніші гарантії безпеки, які ми можемо отримати, — від Сполучених Штатів Америки. Безумовно, якщо це будуть не Будапештський меморандум чи порожні обіцянки, а легальні рішення, проголосовані в Конгресі США. Вони ставляться поки що позитивно до такого руху. І європейські гарантії безпеки, Coalition of Willings, в принципі вже готові. Головне — на що партнери будуть готові у разі повторної агресії Росії. Поки що остаточної відповіді я ще не отримав», — сказав він.
Як писав Главред, у Дональда Трампа майже не залишилося суттєвих важелів впливу на Україну. Водночас навіть відмова США від дипломатичного тиску на Росію чи політичної підтримки стане для України серйозним ударом. Про це розповів політичний експерт, професор кафедри міжнародних відносин Київського університету імені Бориса Грінченка Максим Розумний.
Він уточнив, що це не означає припинення фінансування чи іншої матеріальної або військової допомоги.
Розумний наголосив, що хоча поставки зброї є важливими, не менш значущим є те, що Трамп не втратив інтерес до теми — питання російсько-української війни й далі залишається у центрі політичної уваги США.
За його словами, це критичний момент для України, адже найбільш небезпечний сценарій — якщо Трамп переключить увагу на інші теми, і війна фактично стане виключно проблемою України.
"Така ситуація зменшує тиск на Путіна і на Росію, і, відповідно, наша позиція стає більш вразливою: ми опиняємося в процесі, з якого для нас немає хорошого виходу. А так у нас ще є шанс, що Трамп усе-таки знайде мотивацію, певну модель або рішення, яке дасть змогу припинити війну на виснаження - війну, в якій ми, очевидно, маємо всі шанси виснажитися першими", - підсумував експерт.
Вам також може бути цікаво:
Максим Розумний – український політолог, філософ, журналіст, поет. Доктор політичних наук. З 2024 року – професор кафедри міжнародних відносин Київського столичного університету імені Бориса Грінченка. Народився 27 червня 1969 року в місті Київ. Закінчив Київський державний університет імені Тараса Шевченка, факультет журналістики (1992). Завідувач відділу стратегічних комунікацій Національного інституту стратегічних досліджень (2005-2008); радник віце-прем'єр-міністра України (2008); завідувач відділу гуманітарної політики та безпеки Національного інституту проблем міжнародної безпеки (з 2009), пише Вікіпедія.