Про що йдеться у матеріалі:
Москва в рамках неофіційних дипломатичних контактів могла запропонувати Сполученим Штатам угоду у сфері розвідданих, яка передбачає взаємні обмеження у співпраці з ключовими союзниками сторін. Згідно з повідомленнями західних медіа, йдеться про сценарій, за яким Кремль нібито готовий припинити передачу Ірану розвідувальної інформації, зокрема даних про потенційні американські військові об’єкти на Близькому Сході, якщо Вашингтон, у відповідь, погодиться згорнути або суттєво скоротити обмін розвідданими з Україною.
Главред зібрав головне, що варто знати про пропозицію Росії щодо війни в Україні та Ірані.
Не пропустіть важливе - приєднуйтесь до нас у WhatsApp.
Москва запропонувала США угоду, за якою готова припинити передачу Ірану розвідувальних даних, зокрема координат американських військових об’єктів на Близькому Сході, в обмін на відмову Вашингтона надавати Україні інформацію про такі цілі на території Росії. Про це повідомляє видання Politico з посиланням на джерела, знайомі з ходом російсько-американських переговорів.
За їх словами, таку ініціативу озвучив російський представник Кирило Дмитрієв під час зустрічі з представниками адміністрації Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером у Маямі минулого тижня, однак США від неї відмовилися.
Сам факт появи подібної пропозиції викликав занепокоєння серед європейських дипломатів, які вважають, що Москва намагається послабити єдність між Європою та США у важливий момент для трансатлантичних відносин.
Деякі представники ЄС різко розкритикували цю ідею та припустили, що такі контакти не наближають мирні домовленості щодо України, а можуть бути спробою Росії втягнути США в окремі домовленості, залишивши Європу осторонь.
Водночас один із дипломатів зауважив, що «дві третини» розвідувальної підтримки Україна вже отримує від європейських партнерів, зокрема Франції.
Як Росія маніпулює Трампом
У матеріалі Financial Times зазначається, що на тлі затягування війни російський диктатор та воєнний злочинець Володимир Путін може намагатися запропонувати Дональду Трампу умовну «перемогу» у питанні Ірану, зокрема для того, щоб стримати США від подальшої підтримки України, яка вже кілька років протистоїть російському вторгненню.
«Трамп розуміє, що його можливості вийти з ситуації в Ірані з позитивним результатом звужуються. Тому ідея полягає в тому, що якщо він стане достатньо зневіреним, у Росії з’явиться інтерес у тому, щоб Трамп виглядав добре», — вкащує джерело видання, знайоме з ходом переговорів.
Водночас експертка Ніколь Граєвська з паризького університету Sciences Po вважає, що така ініціатива більше схожа на сигнал або провокацію, ніж на реальну пропозицію.
«У ширшому сенсі це [допомога Росії Ірану, - ред.] навіть близько не можна порівняти з масштабами чи глибиною розвідувальної підтримки, яку надають США Україні, що робить таке порівняння дещо непереконливим. І це була б погана угода, якби США на неї погодилися», — сказала вона.
Білий дім і речник Кремля Дмитро Пєсков не прокоментували цю інформацію. Водночас спецпредставник російського воєнного злочинця Путіна Кирило Дмитрієв у соцмережі X назвав її неправдивою та заявив про нібито масштабну інформаційну кампанію, спрямовану на підрив прогресу у відносинах між США та Росією.
Колишній радник Дональда Трампа з національної безпеки Джон Болтон вважає, що диктатор тв воєнний злочинець Володимир Путін може порушити питання припинення передачі розвідданих Україні у відповідь на можливе прохання США не ділитися інформацією з Іраном.
На його думку, Кремль потенційно може погодитися обмежити співпрацю з Тегераном, але спробує отримати аналогічні поступки щодо України, і не виключено, що Вашингтон міг би розглянути такий варіант.
"Тут є і зворотний бік медалі, який спав мені на думку, і це коли Трамп дзвонить Путіну, щоб відчитати його за надання Ірану розвідувальної інформації. Путін каже: "Давай укладемо угоду, ми припинимо всі поставки розвідувальної інформації Ірану, якщо ти припиниш всі поставки розвідувальної інформації Україні"", - зазначив він в ефірі CNN.
Водночас повідомляється, що Росія та Китай надають Ірану допомогу в межах військового співробітництва. Про це заявляв глава іранського МЗС Аббас Аракчі, вказує Politico.
«У минулому ми тісно співпрацювали, і ця співпраця триває досі, зокрема й у військовій сфері. У Ірану склалися добрі відносини з цими країнами: у політичній, економічній і навіть військовій сферах», – сказав Аббас Аракчі.
Українська розвідка також фіксує передачу Ірану дронів типу "Шахед" з боку Росії та надання розвідувальної інформації. Про це заявив президент України Володимир Зеленський у коментарі CNN.
«Росія вже передала дрони, «Шахеди». Ви знаєте, вони використовують іранську ліцензію та виробили багато дронів. Вони передали їх. Я маю 100-відсоткові факти, що іранський режим використав [їх, - ред.] проти американських баз та своїх сусідів на Близькому Сході. Вони використали ці дрони. Ми бачили розвіддані [про, - ред.] російські деталі у цих дронах», — наголосив глава держави.
Українська розвідка вважає, що Росія передає розвідувальні дані іранському режиму. За словами Зеленського, у Москві це пояснюють тим, що якщо США та європейські країни допомагають Україні розвідінформацією у війні, то Росія, відповідно, може підтримувати Іран. Така позиція, як наголошується, не є секретною.
Водночас повідомляється, що Росія посилює військову співпрацю з Іраном, передаючи супутникові знімки та сучасні технології для безпілотників. Зокрема, йдеться про постачання компонентів модернізованих дронів, у яких покращено системи зв’язку та навігації. Про це повідомляє The Wall Street Journal з посиланням на джерела, знайомі з ситуацією, передає «Європейська правда».
Також, за інформацією джерел видання, Росія ділиться досвідом застосування безпілотників у війні проти України, надаючи рекомендації щодо тактики їх використання — зокрема кількості апаратів для операцій і висоти, з якої варто здійснювати удари.
Крім того, стверджується, що Москва передає Ірану дані про розташування американських військових сил на Близькому Сході, а також сил їхніх регіональних союзників. Нещодавно, за словами джерел, вона почала безпосередньо передавати і супутникові знімки.
Аналітики зазначають, що така допомога за своїм характером подібна до розвідувальної підтримки, яку США та європейські союзники надавали Україні в останні роки.
В той же час, у Кремлі відмовилися коментувати факт надання військової допомоги Ірану та натякнули, що відповідні публікації західних ЗМІ нібито є "інформаційними вкидами". Про це заявив прессекретар Кремля Дмитро Пєсков.
Речник Путіна заявив, що навколо війни на Близькому Сході з'являється багато різних повідомлень, переважна більшість яких нібито є "інформаційними вкидами".
«Не вважаємо за необхідне коментувати кожне з цих повідомлень. З цього приводу були запитання та коментарі представника США, які говорили, що ніякої інформації з цього приводу не мають», – сказав Пєсков.
Спеціальний представник президента США Стів Віткофф повідомив, що під час контактів із американським керівництвом російська сторона запевнила у відсутності передачі Ірану розвідувальної інформації про військові цілі на Близькому Сході. Про це він розповів у коментарі телеканалу CNBC, відповідаючи на запитання щодо можливого надання Москвою даних про розташування американських військових об’єктів.
За його словами, такі запевнення пролунали безпосередньо під час телефонної розмови російської сторони з президентом США Дональдом Трампом, і наразі американська сторона враховує ці заяви. Водночас він підкреслив, що сам не має доступу до розвідувальної інформації.
"Я – не офіцер розвідки, тому не можу вам сказати. Я можу сказати, що вчора під час телефонної розмови з президентом росіяни повідомили, що не обмінювалися розвідданими. Це те, що вони сказали", – додав Віткофф.
Крім того, він згадав про окремий контакт із представниками російської влади: у понеділок разом із Джаредом Кушнером він провів телефонну розмову з помічником президента Росії Юрієм Ушаковим. Під час цієї бесіди російська сторона знову запевнила у відсутності передачі розвідданих Тегерану, і саме на ці запевнення, за його словами, наразі орієнтуються у Вашингтоні.
"Ми можемо вірити їм на слово", – резюмує Віткофф.
У свою чергу, 18 березня, під час слухань у Сенаті сенатор-демократ Джек Рід заявив, що російське керівництво запевнило президента Дональда Трампа у відсутності передачі розвідувальних даних Тегерану, і поцікавився, чи відповідає це дійсності.
ЦРУ Джон Реткліфф зазначив, що Іран звертається по розвідувальну підтримку до Росії, Китаю та інших опонентів США, однак деталі такої співпраці можуть обговорюватися лише в закритому форматі.
«Ні, я не вірю Володимиру Путіну на слово», — відповів Джон Реткліфф на питання про те, чи вірить він російському керівництву, яке запевняє у відсутності військової допомоги Ірану.
Згодом він не підтвердив інформацію медіа про взаємодію Росії чи Китаю з Іраном, але підкреслив, що подібна співпраця не була б несподіваною, адже обидві країни мають відповідні можливості.
Сенатор Рід застеріг, що наслідки можуть бути подвійними, адже Москва здатна отримати вигоду від змін економічної ситуації, тоді як Україна ризикує зіткнутися з перебоями у постачанні через можливе перенаправлення американських ресурсів на Близький Схід.
Загалом, у США вважають, що навіть у разі передачі Росією розвідувальних даних Ірану для ударів по американських військових базах це не є визначальним фактором. Про це заявила речниця Білого дому Керолайн Лівітт.
Коментуючи повідомлення про можливу передачу Москвою інформації для атак на військові об’єкти США, Ізраїлю та їхніх союзників, вона зазначила, що це не має суттєвого значення і не викликає особливого інтересу з боку Вашингтона.
"Чесно кажучи, сталося це, чи ні, це насправді не має значення. Президент Трамп (президент США Дональд Трамп, - ред.) і американські військові повністю знищують злочинний іранський терористичний режим", - сказала вона.
Передаючи Тегерану супутникові розвіддані та сучасні технології радіоелектронної боротьби, Москва фактично відповідає на підтримку, яку Україна отримує від Заходу, і водночас намагається відвернути увагу США від війни в Європі. Про це заявив політолог-міжнародник Максим Ялі в коментарі «Апострофу».
Він нагадав, що співпраця між Росією та Іраном закріплена відповідними домовленостями, а інформація про допомогу з боку РФ, зокрема у сфері розвідки, неодноразово з’являлася в американських медіа.
За його словами, з огляду на обмежені супутникові можливості Ірану, така підтримка дозволяє ефективніше визначати цілі, зокрема й американські військові об’єкти. Крім того, за оцінками експертів, Росія могла передавати і засоби РЕБ, що пояснює проблеми з роботою розвідувальних безпілотників, які втрачали керування.
Експерт також звертає увагу, що навіть Дональд Трамп у завуальованій формі фактично визнавав можливість обміну розвідданими, порівнюючи це з допомогою США Україні. Заяви глави МЗС Ірану Аббаса Аракчі лише підтверджують уже відому співпрацю між Москвою і Тегераном, яка посилилася після початку повномасштабної війни проти України.
"Це скоріше політична заява, мета якої вплинути на українське керівництво, щоб вони не надавали ті ж самі там і технології боротьби з іранськими шахедами і не допомагали насамперед Ізраїлю. Це так само, в принципі, те, що відбувалося, починаючи з 22-го року, коли Іран почав продавати спочатку свої шахеди Росії, а потім і передав їй технології виробництва", — підкреслив Ялі.
Вам також може бути цікаво:
Politico (спочатку відома як The Politico) - американська медіа-організація в галузі політичної журналістики, що базується в Арлінгтоні, штат Вірджинія.
Заснована американським банкіром та медіаменеджером Робертом Оллбріттоном у 2007 році. Висвітлює політику у Сполучених Штатах та на міжнародному рівні, публікуючи статті, присвячені політиці у США, Європейському союзі, Великій Британії та Канаді, пише Вікіпедія.
Ідеологічно висвітлення Politico було описано як центристське щодо американської політики та атлантистське щодо міжнародної політики.
2021 року за 1 мільярд доларів США Politico придбала німецька медіакомпанія Axel Springer SE.
Axel Springer є найбільшим у Європі видавцем газет і раніше придбала Business Insider.
Також існує англомовний тижневик Politico Europe. Цей проект – спільне дітище американського журналу Politico та німецького видавництва Axel Springer.
Видання Politico Europe розпочало свою роботу на європейському ринку ЗМІ у 2015 році. У фокусі видання – події у Європі та політика ЄС. Вважається одним із найвпливовіших засобів масової інформації, що працюють у сегменті висвітлення європейської політики. Крім того, з ініціативи Politico регулярно проводяться конференції та дискусії щодо актуальних питань європейської політики.