Без ліквідації масштабних схем зловживань місцевої влади у питаннях видачі дозвільних документів для будівельної сфери повоєнна відбудова України буде неможливою. Журналісти сайту Факти розповіли, чому органи місцевого самоврядування опираються містобудівній реформі, яку запроваджує ухвалений минулого тижня законопроект 5655. Основна причина – небажання втрачати доступ до корупційних схем.
За різними даними, недоброчесні учасники будівельного процесу можуть заробляти на оборудках і схемах в будівельній галузі близько 10 млрд грн. на рік, пише видання. «При цьому більшість проблемних ланок в цьому ланцюжку – це саме чиновники місцевої влади, які вирішують, на які порушення закрити очі, а кому навіть за наявності всіх необхідних документів влаштувати «веселе життя» на довгі місяці, а можливо і роки погоджень і безпідставних відмов. «Завдяки» такому вибірковому ставленню до своїх повноважень, місцева влада може роками «не помічати» проектів типу 42 довгобудів Анатолія Войцеховського, частина яких зводилась взагалі без документів, внаслідок чого ошуканими виявились понад 13 тис. інвесторів», - йдеться в статті.
У великих містах регіональна влада разом із наближеними забудовниками в такий спосіб створюють неприродну монополію, розподіляючи ласі ділянки між «своїми» і відсікаючи «незручних» учасників ринку.
Підхід, закладений у проекті 5655, дозволить покласти на місцеву владу пряму відповідальність за самочинне будівництво і залишити за нею моніторинг складних проектів. «Проте, на відміну від сьогоднішнього стану справ, виявлення автоматичною системою проблемних об’єктів буде вимагати в обов’язковому порядку вчинення конкретних дій – аж до рішення про знесення. А «тихий договорняк» тягтиме за собою покарання для всіх учасників змови», - відзначають журналісти.
На думку авторів, порушення місцевої влади в галузі містобудування можна умовно розділити на три типи. Це видача містобудівних умов і обмежень (МУО) на забудову земельної ділянки із порушенням обмежень, встановлених містобудівною документацією (тобто самі чиновники видають заздалегідь незаконні документи). Також це навмисне затягування із видачою МУО, дозвільних документів, присвоєння адреси тощо. Крім того, це також відсутність актуалізованої містобудівної документації, або обмеження до неї доступу, що призводить до зловживань як з боку чиновників, так і забудовників, адже дозволяє розуміти реальний стан справ у місті з ділянками та інфраструктурою лише обраному колу осіб.
В статті наводиться низка прикладів таких порушень, які стали відомі завдяки публікаціям в медіа і офіційним повідомленням, а також з внутрішньої доповіді ДІАМ, витяги з якої є в розпорядженні редакції. Зокрема, йдеться про забудову в історичних ареалах великих міст без погоджених буферних зон спадщини ЮНЕСКО, незаконні дозволи на будівництво житла замість торгових приміщень і навпаки – комерційних об’єктів там, де повинно бути житло. Регулярними є безпідставні перевірки та затягування виконання законних вимог щодо надання дозвільних документів забудовникам. «Особливо гостро це відчувається при порівнянні статистики відмов при видачі різних типів документів у органах місцевого самоврядування і в Держінспекції архітектури та містобудування. Наприклад щодо дозволів на будівництво відсоток відмов в регіонах, за даними ДІАМ - понад 58%, тоді як в інспекції – 23%. Щодо МУО в КМДА відсоток відмов у видачі - 75% тоді як середній регіонах – 30-35%», - йдеться в матеріалі. Через безпідставні затримки вчасно не вводяться в експлуатацію не лише житло і комерційні об’єкти, але навіть лікарні.
«З сьогоднішнім розподілом повноважень і системою взаємодії між місцевими чиновниками та бізнесом про розвиток і прозорість можна забути. А надто – напередодні великої відбудови, під яку мають намір виділити кошти наші західні партнери, для яких транспарентність використання ресурсів буде однією з головних вимог фінансування відродження країни. Зрозуміло, що радикальних змін звичних практик ніхто не любить. Проте без визнання того, що реформа у будівельній галузі вже давно перезріла, важко буде розвивати країну після перемоги», - резюмують автори матеріалу.