Зараз головне завдання для Збройних сил України – вистояти у найближчі 2-3 тижні. Коли вдасться накопичити більше ресурсів, Україна перейде у контрнаступ.
Про це заявив ексзаступник начальника Генштабу ЗСУ, генерал-лейтенант Ігор Романенко в інтерв’ю виданню "Обозреватель".
"Наше головне завдання зараз – встояти. Якщо потім вдасться накопичити серйозні сили в озброєннях та людях, тоді можна буде говорити про перехід у контрнаступ", – зазначив Романенко.
На запитання, скільки може тривати період, упродовж якого українським військовим потрібно вистояти, генерал назвав відрізок часу у 2-3 тижні. За його словами, потім перспективи можна буде оцінювати за ситуацією, яка складатиметься за підсумками битв.
Росія зараз намагається поповнити свої ресурси у живій силі. Вони стягують резерви. Резерв для другої наступальної операції окупанти можуть сформувати, коли зі сходу прийде 5-та польова армія – вона єдина зараз ще не задіяна у війні проти України, каже український генерал. Проте ця армія слабка.
"Вона була кадрована, це означає, що вона поповнювалася з використанням місцевих ресурсів, підготовлених не найкращим чином. Все, що кадроване, – це військові структури низької якості. Але якщо немає інших резервів, а стоїть завдання – померти, але виконати путінські цілі – залучать і таку армію. Путіну потрібні сильніші позиції на чергових переговорах, тож збирається все, що є", – зазначає Романенко.
Також генерал розповів, які цілі може ставити перед собою путінська армія у найближчій перспективі. За його словами, Росія має намір сформувати котел і перебити наші війська, щоб закріпитися у межах Луганської та Донецької областей. Проте у них зараз немає на це сил. Пізніше буде зрозуміло, чи варто цього боятися – коли вони сформують резерв і чергове ударне угруповання.
"Але можливості російської армії погіршилися. Ми вибили їх із правого берега Дніпра в районі Херсона, ми пробилися до Азовського моря. Ситуація для них там не покращилася", – додав генерал.
Раніше в НАТО заявили, що війна в Україні, яку розв'язала Росія, може бути довгою та болісною. На тлі таких припущень країни НАТО розділилися в думках щодо того, як найкраще чинити з країною-агресором. Зокрема, деякі держави налаштовані підтримувати контакти з лідером Кремля.
Читайте також: