Про що йдеться у матеріалі:
Навесні 2026 року в Україні загострилася парламентська криза, яка поступово перейшла з кулуарних розмов у відкриту політичну проблему і почала впливати на ключові державні рішення. У Верховній Раді дедалі частіше бракує голосів для ухвалення навіть критично важливих законопроєктів, що ставить під загрозу як внутрішні реформи, так і міжнародні зобов’язання країни.
Попри формальну наявність монобільшості, фактично парламент працює з перебоями: засідання завершуються без результату, а частина депутатів відмовляється підтримувати урядові ініціативи або взагалі не бере участі у голосуваннях.
Главред зібрав головне, що варто знати про парламентську кризу в Україні.
Сьогодні, 25 березня, відбувається пленарне засідання 15-ї сесії Верховної Ради IX скликання, однак на початку дня сесійна зала була майже порожньою — значна частина народних депутатів не з’явилася на роботу. Про це повідомили парламентарі Олександр Федієнко («Слуга народу») та Ярослав Железняк («Голос»).
Станом на ранок у залі було лише 171 депутат, що підтвердило сигнальне голосування, тоді як для ухвалення рішень необхідно щонайменше 226 голосів. За словами Федієнка, в урядовому кварталі зранку також спостерігалася мала кількість людей — переважно там були журналісти, а сама зала тривалий час залишалася напівпорожньою. Водночас згодом ситуація почала змінюватися, і депутати поступово почали повертатися до роботи.
На порядку денному — розгляд важливих соціальних законопроєктів, зокрема №13155 щодо скасування оплати комунальних послуг для зруйнованого житла та №14104, який передбачає безкоштовну освіту для дітей, постраждалих від війни.
За даними ЗМІ, причиною демаршу з боку депутатів є напруженість у взаємодії між урядом і парламентом. Лунали заяви, що за відсутності належної комунікації урядові ініціативи можуть не отримати підтримки. Повідомлялося про своєрідний «тихий саботаж» з боку частини депутатів провладної фракції, які не готові голосувати за непопулярні законопроєкти, пов’язані з вимогами МВФ. Водночас представники «Слуги народу» пояснюють, що йдеться про дві ініціативи, які не підтримуються ані їхньою фракцією, ані опозицією, і саме вони наразі гальмують роботу парламенту.
Попри це, об 11:07 Верховна Рада змогла відновити роботу, оскільки у залі зібралася достатня кількість депутатів для проведення голосувань.
Народний депутат Ярослав Железняк повідомив, що під час засідання 25 березня парламент без проблем розглядає та підтримує депутатські законопроєкти, тоді як урядові ініціативи не отримають підтримки парламенту.
"А ось у урядових законопроектів немає шансів", - вказав Железняк.
За його словами, зокрема, у другому читанні було ухвалено законопроєкт №13155, який передбачає звільнення мешканців пошкодженого житла від оплати комунальних послуг і податків на період відновлення, — за нього проголосували 308 депутатів.
Загалом під час засідання було розглянуто низку питань: підтримано законопроєкт №14104 щодо нових форм освітньої підтримки, ратифіковано фінансову угоду з ЄС про розвиток доріг у межах ініціативи «шляхи солідарності», схвалено приєднання до міжнародного договору про генетичні ресурси рослин, а також ухвалено рішення про скасування віз для волонтерів і гуманітарних працівників на період воєнного стану. Окрім цього, прийнято зміни щодо операцій з нерухомістю за участю неповнолітніх, закон про підготовку громадян до національного спротиву та інші ініціативи.
Водночас законопроєкт №14405 щодо повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану не включили до порядку денного, оскільки він не набрав достатньої кількості голосів.
Голова фракції «Слуга народу» у Верховній Раді Давид Арахамія заявив, що парламент сьогодні довів свою здатність працювати в непростих умовах. За його словами, Рада вже неодноразово демонструвала готовність ухвалювати складні рішення у найважчі періоди.
«Є певні труднощі, робота над ними буде продовжуватися, але інтереси держави завжди були і залишаються на першому місці. Хочу подякувати кожному депутату за роботу. Рішення ухвалюються, готуємо більше форматів спільної роботи», - написав він у Telegram.
Україна ризикує втратити фінансову підтримку від МВФ та ЄС через блокування роботи Верховної Ради частиною депутатів. Парламент висловлює невдоволення відсутністю належних консультацій і, подекуди, небажанням подавати законопроєкти під час ухвалення важливих політичних рішень. Про це йдеться у матеріалі Financial Times.
Серед ініціатив, які не знаходять підтримки в залі, є вимоги МВФ, зокрема щодо запровадження ПДВ для малого бізнесу та мит на посилки з-за кордону. Минулого тижня місія фонду розпочала візит для оцінки макроекономічної політики України та виконання структурних реформ у межах чотирирічної кредитної програми обсягом 8,1 млрд доларів.
«Було б набагато конструктивніше й ефективніше, якби уряд спочатку домовлявся з парламентом, а вже потім — із закордонними партнерами», - зазначила народна депутатка від партії «Слуга народу» Галина Янченко.
Експерти й депутати також зазначають, що уряд не підготував необхідні законопроєкти для посилення антикорупційних інституцій, що є ключовою вимогою ЄС для надання фінансової допомоги та розгляду заявки України на членство. Голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна звинуватила уряд у затягуванні з ухваленням відповідної стратегії, яку Брюссель очікував до кінця червня, підкресливши відповідальність виконавчої влади.
Окремі парламентарі також вказують, що додатковим фактором небажання голосувати стало розслідування щодо колишньої прем’єр-міністерки та лідерки опозиції Юлії Тимошенко, яку цього року звинуватили в організації схеми підкупу депутатів.
«Це багаторівнева криза. Зараз уряд пообіцяв міжнародним партнерам, що Україна буде щось робити без консультацій з парламентом», — сказала координаторка громадської організації «Чесно» Віта Думанська.
Вона зазначила, що уряд мав дуже обмежену взаємодію з парламентом, тоді як ключову роль у просуванні законопроєктів відігравав Офіс президента. Водночас, за її словами, під час голосування депутати часто не підтримують ці ініціативи.
В свою чергу, народна депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк інтерв’ю Главкому пояснювала пояснила, що нинішня ситуація у парламенті сформувалася під впливом низки факторів.
Вона зазначила, що всередині фракції зростає невдоволення через роль, яку змушені виконувати депутати. Виникає парадокс: уряд запускає популярні програми фінансової підтримки, формуючи позитивний імідж, тоді як парламентарям доводиться ухвалювати непопулярні рішення. Йдеться, зокрема, про питання оподаткування підприємців і скасування пільг на міжнародні посилки, що пов’язані із зобов’язаннями перед МВФ.
При цьому, за її словами, депутати нерідко дізнаються про зміст таких ініціатив уже з новин і фактично не беруть участі в їх попередньому обговоренні. Через це створюється враження, що саме на них перекладають основний суспільний негатив.
«Що, можливо, демотивує народних депутатів – це неузгодженість позицій стосовно законопроєктів, за які ми отримуємо іміджеві втрати. Я маю на увазі липневий «картонковий Майдан». Тоді депутати, які раніше дисципліновано голосували, побачили, що всі користуються парламентом і монобільшістю, щоб злити на них весь негатив. Плюс є інтереси різних груп у монобільшості. Вони, мабуть, просто виторговують собі якісь «плюшки» в обмін на голосування», – сказала нардепка.
Для отримання пакета фінансової допомоги Верховна Рада має розглянути низку складних і непопулярних рішень. Серед них — так звані «маяки» Міжнародного валютного фонду, які передбачають, зокрема, збільшення податкових надходжень до бюджету. До кінця березня парламент мав би ухвалити рішення щодо оподаткування доходів із цифрових платформ, введення податків на недорогі імпортні посилки та запровадження ПДВ для ФОПів із річним доходом понад 4 мільйони гривень.
Ситуацію ускладнює і недостатня взаємодія між урядом та Верховною Радою, зокрема між міністерствами та профільними комітетами. Голова комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев в інтерв’ю Forbes скаржився, що уряд діє непослідовно: спочатку погоджує з міжнародними партнерами певні зобов’язання, а згодом ініціює їхнє перенесення.
"Кабмін має вийти й зробити з депутатами якусь комунікацію. Однак його позиція виглядає непослідовною. З одного боку, уряд погоджує "маяки" в програмі з МВФ, зокрема щодо запровадження ПДВ для ФОПів, а з іншого – розширює абсолютно неефективну програму Нацкешбеку виплатами у 15% вартості товарів. Як мають реагувати на це депутати й суспільство?" — іронізує Гетманцев.
За даними джерел Суспільного, єдиний законопроєкт із пакета домовленостей із МВФ, який можуть розглянути до кінця березня, — це №14025 щодо оподаткування операцій на цифрових платформах, причому лише у першому читанні. Його остаточне ухвалення очікується не раніше червня, тоді як інші ініціативи поки не планують виносити на розгляд парламенту.
Народний депутат і голова фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев заявив, що корінь проблем полягає у політичній кризі, яка нині триває в країні. На його думку, вирішувати потрібно саме цю кризу, а не перекладати відповідальність на Міжнародний валютний фонд. Він підкреслив необхідність активної роботи з депутатами, пошуку компромісних рішень і формування підтримки для подолання ситуації, висловивши впевненість, що парламент зрештою зможе ухвалити необхідні рішення.
Водночас Гетманцев розкритикував уряд за бездіяльність, зазначивши, що без поданих Кабінетом Міністрів документів Верховна Рада не має змоги навіть розпочати повноцінне обговорення меморандуму.
"Для того, аби дискутувати в Верховній Раді будь-які рішення, що містяться в меморандумі з Міжнародним валютним фондом, їх треба отримати від Кабінету міністрів. В цій всій ситуації невизначена і дивна позиція Кабміну, який не спромігся з листопаду минулого року внести хоч якусь законодавчу ініціативу до Верховної Ради, щоб вона принаймні стала початком для обговорення, аби ми могли досягати компромісів. Цього немає", - сказав він під час спілкування з журналістами, передає УНІАН.
Водночас, сам президент Володимир Зеленський бачить вихід із парламентської кризи у більш радикальних рішення. Під час спілкування з журналістами він прокоментував ситуацію у Верховній Раді, зазначивши, що ще з початку повномасштабної війни були депутати, які хотіли скласти мандат. За його словами, якщо депутати не продовжуватимуть працювати, він не виключає ініціювання змін до мобілізаційного законодавства. Про це він заявив 14 березня.
"Народним депутатам доведеться або служити в парламенті згідно з українським законодавством, або я готовий проговорювати з представниками парламенту закон щодо змін до мобілізації, щоб депутати могли піти на фронт. Якщо не служиш державі в парламенті, то служи державі на фронті. Це мій підхід", — розповів Зеленський.
Глава держави також підкреслив, що опозиційні фракції нерідко не підтримують важливі законопроєкти, зокрема ті, що стосуються фінансової допомоги від МВФ, розблокування 90 млрд євро від ЄС або євроінтеграційних процесів. За його словами, навіть щодо менш резонансних рішень доводиться тривалий час вести переговори з опозицією та переконувати її, щоб продемонструвати єдність, про яку часто говорять, але яку необхідно підтверджувати конкретними діями.
Однак, як згодом з’ясувалось, журналісти неправильно трактували слова президента щодо мобілізації депутатів. Так, голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія заявив, що слова президента Володимира Зеленського щодо мобілізації депутатів були неправильно інтерпретовані в медіа, підкресливши, що примусового призову парламентарів не передбачається. За його словами, народні депутати, як і всі громадяни, мають або працювати на користь оборони держави, або безпосередньо долучатися до її захисту.
"Це розуміє багато депутатів. І були певні запити від них про бажання приєднатися до ЗСУ, але законодавство цього не дозволяє. Є окремі колеги, які прикріплені до певних підрозділів, ведуть там якусь роботу, а в пленарні дні присутні в Раді. Але юридично вони не військовослужбовці, а депутати парламенту. Очевидно, саме це малося на увазі. Що президент готовий проговорювати з парламентом законодавчі зміни, які дозволять депутатам бути військовослужбовцями", — повідомив Давид Арахамія.
Водночас секретар парламентського комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко в інтерв’ю Radio NV зазначив, що, говорячи про можливе направлення депутатів на фронт, варто враховувати реальну чисельність представників партії «Слуга народу», яка, за його словами, значно скоротилася.
«Президент, відправляючи парламент кудись на фронт, має не забувати, що у Слузі народу, якщо не помиляюсь, у списку залишилося ще максимум 20 людей. Вони не перекриють [нестачу, - ред]: якщо всі 150 підуть на фронт, то депутатів не буде. В інших, може, трошки більше. Мажоритарників узагалі не можна відновити, бо вибори не можуть пройти», — сказав нардеп.
Він також висловив занепокоєння, що подібні заяви можуть свідчити про послаблення інституцій і наближення до моделі управління, подібної до російської. На його думку, кожного депутата слід оцінювати індивідуально, а Верховну Раду як інституцію необхідно зберегти, адже вона є ключовим гарантом демократичного устрою в Україні.
Крім того, Костенко зазначив, що президенту варто зосередитися на консолідації власної парламентської фракції.
У Верховній Раді близько 40 народних депутатів розглядають можливість складання мандатів, а керівництву фракції «Слуга народу» дедалі складніше забезпечувати необхідну кількість голосів для ухвалення законопроєктів, важливих для формування бюджету та виконання міжнародних зобов’язань. Про це в інтерв’ю Forbes Ukraine повідомив перший заступник голови фракції Андрій Мотовиловець.
За його словами, від початку року підтримка ключових ініціатив опинилася під загрозою, а ухвалення законів, пов’язаних із зобов’язаннями перед МВФ і ЄС у межах програми Ukraine Facility, фактично ускладнилося. Як приклад він навів законопроєкт про оподаткування цифрових платформ, який отримав лише 168 голосів замість необхідних 226.
Однією з головних причин такої ситуації Мотовиловець називає побоювання депутатів перед антикорупційними органами. З початку року п’ять парламентарів отримали підозри від НАБУ та САП у справі про можливе отримання хабарів за голосування, і, за його словами, це створило напруження серед інших депутатів, частина з яких уже проходила як свідки у відповідних провадженнях.
Він також зазначив, що фракція втратила своє стабільне «ядро»: якщо раніше можна було розраховувати приблизно на 180 голосів, то зараз гарантована підтримка становить близько 111 депутатів. Ситуація, за його словами, погіршилася після скандалу, пов’язаного з переглядом закону щодо незалежності НАБУ та САП, коли частина депутатів зазнала критики за свої рішення.
Оцінюючи загальну ситуацію, Мотовиловець визнав, що нині парламент стикається з серйозними труднощами, і в окремих випадках не здатен забезпечити голосування за зобов’язання, взяті перед міжнародними партнерами.
«Фракція Слуга народу — моя родина, і стан зараз такий: утома, помножена на розгубленість і страх, призвела до того, що аргументи про збір голосів більше не працюють. І у мене немає плану виходу із ситуації на сьогодні… Приблизно 40 депутатів [можуть подати заяви на складання мандату, - ред.]. Просто їм пояснюю, що, друзі, дивіться, ви дали присягу. Ви можете подавати заяву, але ніхто не проголосує. Рада повинна працювати», — сказав нардеп.
Вам також може бути цікаво:
Верховна Рада України (ВРУ) — єдиний законодавчий орган державної влади України, який має колегіальну будову та складається з 450 народних депутатів України, обраних терміном на п'ять років на основі загального, рівного та прямого виборчого права шляхом таємного голосування, пише Вікіпедія.