Рішення Голосіївського районного суду Києва, згідно з яким всі телеком-оператори повинні заблокувати доступ користувачів до 426 сайтів за правопорушення, передбачені частиною третьою статті 190 Кримінального кодексу України (шахрайство), дуже спірне як з технологічний, так і технічної точок зору.
Як заявив у коментарі Главреду медіаексперт, член Інтернет-асоціації України Олександр Глущенко, блокування (закриття доступу) до окремих частин (зокрема, окремих Telegram-каналів) інтернет-ресурсу, розташованого за унікальною адресою в мережі, технічно неможливо без повного блокування всього інтернет-ресурсу (всього месенджера Telegram).
Він вважає, що повне блокування месенджера Telegram абсолютно неефективне.
"Коректне блокування доступу до будь-яких інтернет-ресурсів технічно неможливо. При спробі блокування месенджерів (зокрема, Telegram) виникають додаткові непереборні складності через те, що доступ до контенту в месенджерах відбувається через спеціальні програми (додатки), які здатні автоматично замінювати заблоковані IP-адреси і виконувати ряд інших дій проти блокування", - пояснив він.
Експерт уточнив, що в повідомленні НКРЗІ про рішення суду йдеться про форму виконання постанови слідчого судді у даній справі - "закрити доступ": “Законодавству України Про телекомунікацій і КПК такі "опції" невідомі. Тобто, йдеться про вимогу до суб'єктів господарювання здійснити дію, не визначену вітчизняним законодавством".
Він також упевнений, що безпідставним є покладання певних дій не на осіб які володіють сайтом і/або використовують його, а на операторів і провайдерів телекомунікацій, оскільки зазначені Інтернет-ресурси безумовно не знаходяться у володінні операторів телекомунікацій, вони не розпоряджаються ними і адмініструють.
Про неможливість заблокувати Telegram або окремі канали месенджера свідчить досвід Роскомнагляду, додав Глущенко.
Читати такожУкраїна вдарила санкціями по російським розробникам ПО