Голова Національного банку України Андрій Пишний, закликаючи громадян інвестувати в гривневі інструменти, сам надає перевагу валютним активам. Про це свідчать його декларації, а також дані банківського середовища, оприлюднені економістом Борисом Кушніруком.
Пишний неодноразово публічно запевняв у стабільності національної валюти. У червні 2025 року він заявляв, що «гривня є найкращим захистом від інфляції», а підвищення облікової ставки до 15,5% називав «необхідним для зміцнення довіри». У 2024 році він закликав вкладати у гривневі депозити та ОВДП як у «патріотичний та вигідний вибір».
Втім, згідно з даними Кушнірука, понад 90% заощаджень родини Пишного зберігаються в іноземній валюті. З початку повномасштабної війни валютні облігації принесли їм 4,2 млн грн доходу, з яких майже 3 млн — виключно за рахунок девальвації гривні. У гривні Пишний інвестував лише близько 665 тис. грн — менше ніж 10% свого портфеля.
Окрему увагу Кушнірук звертає на інвестиційну активність дружини голови НБУ — Людмили Пишної. Вона тричі купувала валютні ОВДП: одразу після призначення Пишного у 2022 році, а також у 2023 та 2024 роках. Купівлі здійснювались через Ощадбанк та OTP Bank — останній Пишний публічно критикував за діяльність у Росії.
За словами Кушнірука, в умовах, коли до половини всієї валюти на міжбанківському ринку продає сам регулятор, саме Нацбанк фактично визначає курс гривні. Тому особисті фінансові рішення голови установи мають не лише символічну, а й прикладну вагу.
«Гривня, на якій Пишний підписується, — не та валюта, в яку він інвестує», — резюмує Кушнірук.
Контекст
У 2023–2025 роках НБУ активно просував гривневі активи як інструмент підтримки держави в умовах війни. У березні 2025 року регулятор заборонив купівлю валютних ОВДП за гривню, суттєво звузивши можливості для населення інвестувати у валютні інструменти.