84-річний Валентин Платов проживав з сім’єю в одному з сіл поблизу Запоріжжя. Коли вони звідти втекли через загрозу від росіян і приїхали у центр для тимчасово переміщених осіб в Запоріжжі, дідусь допомагав дивитися за своїми малими онуками. Відео, де він заколисує онучку і береже її сон, миттю розлетілося у мережі і зробило дідуся популярним.
Зараз сім’я перебуває в безпеці на Західній Україні. Дбайливого дідуся вдалося знайти кореспондентам ТСН, і він розповів, як з сім’єю мусів терпіти окупацію і як потім їм вдалося евакуюватися.
Коли в село у перші дні весни прийшли російські окупанти, сім’я лишилася заблокована в населеному пункті. Юрій і Марія з трьома дітьми вчасно встигли перебратися з околиць села в центр, у дім дідуся Валентина – після цього в їхню хату влучив ворожий снаряд і повністю її зруйнував.
Родина провела місяць в окупації. В селі не було світла і газу, а за місяць закінчилися усі продукти, які вони мали.
Виїхати з села вдалося лише у квітні, коли туди повернулися українські військові. Так як росіян звідти вигнали, сім’я не хотіла евакуйовуватися, проте українські бійці вмовили їх це зробити – адже небезпека все же зберігалася і могли бути бої.
Дідусь їхати не хотів. Проте він єдиний водій у сім’ї, тому, щоб врятувати рідних, у свої 84 роки сів за кермо і за декілька днів подолав майже 1000 кілометрів.
"Я не хотів їхати. Думаю, у мене тут виноград, садок, і кози, і кури. Я не розумів, що буде така війна", – каже він.
За його словами, вперше в житті йому довелося долати таку велику відстань за раз, і вперше він користувався навігатором. Дідусь додає, що за себе він не боявся, лише боявся за дітей та онуків.
Раніше Главред розповідав історію сім’ї з Бородянки, яка втекла з розбомбленого селища, і яку російська окупація все ж "догнала" в іншому населеному пункті. Жінки розповіли, що їм довелося пережити за місяць в окупованому селі.
Читайте також: