Про що йдеться у матеріалі:
Європейський Союз виходить на фінальну стадію ухвалення одного з найбільших пакетів підтримки України за останні роки - кредиту на 90 млрд євро та 20-го пакета санкцій проти Росії. Після місяців політичних суперечок і блокувань процес нарешті зрушив з місця.
Збіг кількох факторів - від поразки Віктора Орбана на виборах до загострення безпекових ризиків у Європі - створив умови, за яких Брюссель готовий діяти швидко.
Главред зібрав головне, що відомо про фінансову допомогу, санкції, позицію України та те, як ці рішення вплинуть на ситуацію на фронті та всередині країни.
Посли країн Євросоюзу погодили попереднє рішення щодо кредиту для України на 90 млрд євро та нового санкційного пакета. Як повідомляють The Guardian та Reuters, тепер документи проходять письмову процедуру, після чого їх має остаточно затвердити Європейська Рада.
Письмове голосування має завершитися 23 квітня, коли лідери країн ЄС зберуться на Кіпрі на неформальний саміт. Він буде присвячений не лише Україні, а й ширшому контексту безпеки - Близькому Сходу, ситуації в Ірані та енергетичним ризикам для Європи.
Слід зауважити, що Віктор Орбан, який чотири місяці блокував рішення, не братиме участі у саміті. А новий прем’єр Петер Мадяр ще не вступив на посаду, тому не може представляти країну.
Reuters уточнює, що ЄС поки не дав «зелене світло» повній забороні морських перевезень російської нафти. Дипломати погодилися з ідеєю «в принципі», але рішення відкладається до координації з країнами G7.
Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк в ексклюзивному коментарі Главреду заявив, що погодження 20-го пакета санкцій ЄС відкриває можливість для подальшого посилення тиску на Росію. Після формального затвердження рішення Україна разом із партнерами переходить до координації наступних кроків.
Власюк наголосив, що нинішній момент є сприятливим для запровадження максимально жорстких обмежень проти російського нафтового експорту, особливо морського. За його словами, Росія не має наміру припиняти війну добровільно, а її прибутки від нафти напряму фінансують агресію.
Він також повідомив, що найближчим часом ЄС ухвалить окремі санкції щодо:
Посадовець підкреслив необхідність посилення тиску на фінансовий сектор та нафтову інфраструктуру РФ, а також розширення персональних санкцій. У списках досі немає низки впливових осіб, які уникали обмежень завдяки політичному прикриттю або лобізму.
"Маємо чудову нагоду нарешті внести до списків тих олігархів та патріархів, які раніше уникали санкцій завдяки «адвокаційним послугам» чи політичному заступництву окремих урядів. Винятків бути не може", - зазначив він.
За словами Власюка, окремий акцент - російський військово‑промисловий комплекс. Він наголосив, що чинні обмеження не перекривають усіх каналів постачання, що дозволяє РФ продовжувати виробництво озброєння, тому санкційний тиск у цьому напрямку має бути посилений.
Президент Володимир Зеленський у своєму Telegram підтвердив, що процес розблокування фінансової допомоги вже стартував.
У своїй заяві він наголосив:
"Зараз вже відбувається виконання нашої домовленості з Євросоюзом про розблокування пакету підтримки для України обсягом 90 мільярдів євро на два роки, а також нового санкційного пакету проти Росії за цю війну. Розблокування – це правильний сигнал у наявних обставинах".
Глава держави підкреслив, що Україна виконує всі зобов’язання перед ЄС, навіть у складних питаннях, таких як робота нафтопроводу «Дружба».
"Розраховуємо, що і з європейського боку буде те, що потрібно для реального захисту життя й наближення повноцінної європейської інтеграції України. Важливо, щоб європейський пакет підтримки запрацював оперативно", - зазначив Зеленський.
Після поразки Віктора Орбана на виборах у ЄС зник головний політичний бар’єр, який стримував ухвалення рішення. Як пише The Telegraph, європейські дипломати вважають, що зміна політичної ситуації в Будапешті відкрила шлях до фінального голосування.
Головна дипломатка ЄС Кая Каллас заявила:
"Ми очікуємо деяких позитивних рішень щодо кредиту на 90 мільярдів євро. Україні справді потрібен цей кредит, і це також сигнал, що Росія не зможе пережити Україну".
На що підуть кошти?
За даними європейських ЗМІ та експертів ISW:
Аналітик ISW Джордж Баррос пояснює:
"Україні потрібне все з цього списку. Завжди залишатиметься потреба в танках і мобільній вогневій потужності. Також потрібні засоби далекобійного ураження – саме тут важливі Storm Shadow та інші сучасні системи".
Вас може зацікавити:
Владислав Власюк — український адвокат, уповноважений президента України з питань санкційної політики.
Народився 25 лютого 1989 року у Вінниці. Навчався на юридичному факультеті Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, де 2012 року отримав ступінь магістра права.
У 2014 році отримав ступінь магістра в Лондонському університеті королеви Марії, спеціалізуючись на міжнародному інвестиційному арбітражі, корпоративних фінансах, міжнародних енергетичних угодах та міжнародному енергетичному арбітражі.
У 2012 році він отримав адвокатську ліцензію та став співзасновником юридичної фірми «еПраво», де був керуючим партнером.
У 2014 році увійшов до складу громадської ради Міністерства енергетики та вугільної промисловості, представляючи Асоціацію юристів України та обіймаючи посаду голови юридичної комісії. У жовтні та листопаді того ж року Власюк пройшов стажування в юридичній фірмі Clifford Chance LLP у Лондоні, спеціалізуючись на міжнародному корпоративному праві.
З 2015 по 2016 рік Власюк працював у Національній поліції, спочатку як інструктор з кримінального права для співробітників патрульної поліції, а потім як заступник начальника департаменту патрульної поліції. Наприкінці 2015 року він недовго обіймав посаду начальника штабу голови Національної поліції, а потім очолив відділ адміністративної практики департаменту патрульної поліції.
Є співзасновником низки неурядових організацій, зокрема бюро LEAD, Офісу професійної підтримки відновлення, організації «Юристи за екологію», адвокатської ініціативи StopBullying та Асоціації з розвитку штучного інтелекту.
У 2017 році він став директором управління з прав людини та доступу до правосуддя Міністерства юстиції, курируючи ініціативи з правової освіти та антирейдерської діяльності. У цей час він очолював антирейдерську комісію міністерства, відповідальну за розгляд скарг, пов’язаних із державною реєстрацією. Обіймав цю посаду до 2019 року.
У березні 2022 року Владислав Власюк приєднався до Офісу Президента України як радник глави установи, де почав керувати низкою проєктів. Крім того, він обійняв посаду першого заступника керівника Task Force UA – міжвідомчої групи, що займається виявленням та арештом активів осіб, причетних до агресії Росії проти України.
З серпня 2024 року обіймає посаду радника президента Володимира Зеленського та уповноваженого з питань санкційної політики, займаючись розробкою та реалізацією санкційної стратегії України.