Рада національної безпеки та оборони доручила СБУ перевірити, чи була державною зрадою ратифікація Харківських угод 236 народними депутатами у 2010 році. Це рішення спрямоване не проти кожного окремого депутата, який голосував за ратифікацію, адже, згідно з українським законодавством, зокрема, Конституцією, депутат не може нести відповідальність за колективне рішення, заявив очільник Фонду "Українська політика", політолог, історик Костянтин Бондаренко у коментарі Главреду.
"Це - спроба перевірити, чи відбулося голосування за ратифікацію харківських домовленостей з порушенням регламенту Верховної Ради. Адже тодішня опозиція неодноразово звинувачувала парламентську більшість у тому, що у 2010 році, коли відбувалася ратифікація, голосували чужі карти, а, отже, не було фактичної кількості 236 депутатів, які нібито віддали свої голоси за це рішення – їх було значно менше», - пояснив політолог.
За його словами, зараз команда Зеленського підіймає це питання не випадково.
«У серпні планується запуск Кримської платформи. Тому зараз готується певна юридична база для того, щоб заявити на весь світ, що, з юридичної точки зору і з точки зору міжнародного права, в Криму не має права базуватися Чорноморський флот Російської Федерації», - пояснив Бондаренко.
Він підкреслив, що якщо Харківські домовленості ратифіковано з порушенням, то, очевидно, вони не мають юридичної сили.
"А, отже, і російський Чорноморський флот після 2017 року не мав права перебувати на території півострова, який, своєю чергою, визнається більшістю держав територією України", - сказав Бондаренко.
Політолог зазначив, що цілком очевидно, що Росія вважатиме подібне рішення нікчемним. Але, з точки зору міжнародного права і дипломатичного символізму, це матиме значення, і Україна зможе апелювати до цього на всіх міжнародних майданчиках.
Угода між Російською Федерацією та Україною з питань перебування Чорноморського флоту Російської Федерації на території України ("харківські угоди") – це підписаний 21 квітня 2010 року президентом України Віктором Януковичем і президентом РФ Дмитром Медведєвим договір про продовження базування Чорноморського флоту Росії у Криму.
Згідно з домовленостями, з 28 травня 2017 року перебування ЧФ в Криму продовжувалося ще на 25 років – до 2042 року. Москва надала Києву номінальну знижку на газ на суму 100 доларів. Угода мала продовжуватися на наступні періоди по 5 років. Попередити про вихід одна зі сторін мусила не раніше, ніж за 1 рік.
Рада схвалила Харківські угоди 27 квітня 2010 року. Ухвалене рішення супроводжувалося бійкою між депутатами від влади та опозиції. Однак документ було ратифіковано - проголосували 236 парламентаріїв.
У 2014 році Москва в односторонньому порядку вийшла з Харківських угод, бо Крим був анексований Росією.