Головне із заяви експерта:
У разі нового припинення передачі американських розвідувальних даних Україна не залишиться повністю без необхідної інформації - частину можливостей США здатні компенсувати європейські партнери. Однак повністю замінити масштаб американської супутникової розвідки буде складно.
Про це в інтерв’ю Главреду розповів керівник Центру аналізу та стратегій Ігор Чаленко, коментуючи напруженість навколо останніх домовленостей президента США Дональда Трампа з Володимиром Путіним та можливі наслідки для підтримки України.
Побоювання щодо розвідувальної підтримки виникли не на порожньому місці. Володимир Зеленський раніше підтвердив, що українські військові отримували попередження про можливість припинення передачі розвідданих у разі продовження ударів по російських нафтопереробних заводах. При цьому сам Трамп 13 жовтня заявив, що США продовжують ділитися розвідувальною інформацією з Україною.
За словами Чаленка, Україна вже стикалася з перебоями в отриманні американської розвідувальної інформації. У такі періоди частину функцій брали на себе європейські держави.
«Коли виникали перерви в отриманні американських розвідувальних даних, значну частину відповідних функцій брала на себе, наприклад, Франція», - заявив експерт.
Це відповідає більш раннім публічним заявам президента Франції Еммануеля Макрона. У січні 2026 року він зазначав, що Франція надає близько двох третин розвідувальної інформації для України і за попередній період суттєво посилила свою роль.
При цьому Чаленко підкреслює, що можливості європейських держав і США поки що не можна вважати повністю рівноцінними.
«Звичайно, повністю компенсувати можливості американської супутникової мережі складно, але часткова компенсація цілком можлива», - пояснив експерт.
Україна, за його словами, отримує розвідувальну інформацію не з одного джерела. Окрім США, відповідна співпраця існує з Францією, Великою Британією та Німеччиною.
Саме децентралізацію таких контактів Чаленко вважає важливим фактором, оскільки залежність виключно від одного партнера створювала б додаткові ризики.
Окремо експерт оцінив позицію європейських держав на тлі розбіжностей між Києвом і Вашингтоном.
На його думку, європейські лідери здебільшого намагатимуться уникнути відкритого конфлікту з адміністрацією Трампа, оскільки США продовжують відігравати важливу роль одразу в кількох критично важливих для України напрямках.
«Європейці не хочуть загострювати відносини з Вашингтоном, оскільки всі розуміють важливість домовленостей щодо поставок протиракетних засобів, обслуговування F-16 та багатьох інших питань», - пояснив Чаленко.
При цьому позиції всередині Європи розходяться. Експерт звернув увагу на жорсткі заяви представників країн Балтії, які виступали за збереження тиску на російську нафтову інфраструктуру.
Співпраця Європи з Україною у сфері безпеки також продовжує розширюватися. У січневій Паризькій декларації учасники «коаліції бажаючих» окремо передбачили подальшу розвідувальну співпрацю, логістичну та військову підтримку України.
Чаленко звернув увагу й на внутрішні розбіжності у Сполучених Штатах. Зокрема, він згадав колишнього спеціального представника президента США Кіта Келлога.
Келлог дійсно публічно виступив за те, щоб Україна самостійно визначала цілі для ударів на російській території, включаючи енергетичні об’єкти. Його позиція розходиться із закликами Трампа припинити українські удари по російських НПЗ.
«Це показовий момент», - зазначив Чаленко.
На його думку, ситуація свідчить про серйозну дискусію всередині Республіканської партії щодо політики Трампа стосовно війни Росії проти України та його енергетичних домовленостей з Москвою.
Водночас повідомлення про прямі погрози припинити розвідувальну підтримку залишаються предметом суперечливих заяв. Axios із посиланням на українського чиновника повідомляв, що представники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер попереджали про таку можливість. Американський чиновник заперечував, що подібна погроза лунала саме в такій формі.
Таким чином, за оцінкою Чаленка, можливе обмеження американської розвідувальної підтримки стало б серйозною проблемою для України, але не залишило б країну повністю без зовнішньої розвідувальної інформації. Європейські партнери вже мають можливості для часткової компенсації, хоча повністю замінити американську супутникову інфраструктуру їм буде складно.
Зазначимо, що президент Володимир Зеленський під час публічних виступів заявив про отримані попередження щодо можливої зміни політики союзників. За його словами, скасування санкцій проти Росії може посилити політичний тиск на Київ і ускладнити оперативне забезпечення військових дій у найближчі місяці.
Як раніше повідомляв «Главред», президент Дональд Трамп висловив свою позицію щодо домовленостей із Москвою. Трамп звернув увагу на складну дизельну угоду Трампа з Росією та закликав профільні відомства негайно втрутитися для врегулювання ситуації, що склалася, та зниження ризику для внутрішнього ринку палива.
Читайте також:
Ігор Олегович Чаленко - український політолог, громадський діяч та експерт з міжнародної політики. Він є керівником громадської організації «Центр аналізу та стратегій» (ЦАС), створеної у 2018 році в Києві, а також директором Благодійного фонду «Розвиток Київщини», що діє з 2011 року.
Досліджує питання зовнішньої політики, міжнародних відносин, безпеки та впливу російської пропаганди. Активно у медіа коментує перебіг війни Росії проти України, переговорні процеси, політику Заходу щодо України та роль міжнародних гравців.