Член партії Слуга народу, нардеп та очільник Постійної делегації в Парламентській асамблеї НАТО Єгор Чернєв повідомив, що Російська Федерація знову зриває Мінські переговори для врегулювання ситуації на Донбасі.
Щоб українська сторона не пропонувала, РФ завжди висуває неприйнятні умови та звинувачує у неготовності до перемовин, написав народний обранець на своїй сторінці в Facebook.
Політик поділився, що росіяни висунули нову умову – запровадження для Донбасу особливого статусу до 2050 року.
"...Росіяни тепер хочуть змін до Конституції, вибори до повернення кордону і особливий статус Донбасу до 2050 року...", – зазначив Чернєв.
На думку нардепа, потрібно визнати, що Київ ніколи не зможе повернути Донбас під свій контроль мирним шляхом.
"...не розслабляємося, продовжуємо вести переговори і чистимо кулемет", – додав політик.
Мінськими угодами називають три документи для врегулювання ситуації на Донбасі, які підписали сторони-учасники Тристоронньої контактної групи (Україна, РФ, ОБСЄ). Під одним документом також стоїть підпис країн-членів нормандського формату (Україна, РФ, Німеччина, Франція), пише Вікіпедія.
У Мінську 5 вересня 2014 року представники України, Росії, ОБСЄ та ватажки самопроголошених "ДНР" та "ЛНР" підписали Мінський протокол (перші Мінські угоди), який передбачав запровадження перемир'я на Донбасі.
Пізніше після консультації ТКГ було підписано меморандум про виконання положень протоколу. Також у документі були прописані домовленості про припинення вогню, відведення важкого озброєння, зупинку військ на поточній лінії зіткнення та встановлення 30-кілометрової зони безпеки.
У 2015 році лідери країн-членів нормандського формату під час саміту 11-12 лютого погодили комплекс заходів для виконання Мінського протоколу, документ також підписали члени ТКГ та лідери бойовиків, його назвали другими Мінськими угодами.
Росія стверджує, що не є стороною конфлікту на Донбасі. Україна та низка західних країн стверджують, що на Донбасі є російські війська, і РФ контролює бойовиків.
РФ наполягала на прямих переговорах Києва з бойовиками та на проведенні виборів на Донбасі. Київ не хоче вести прямі переговори з бойовиками та стверджує, що вибори на Донбасі може бути проведено лише після того, як територію покинуть війська Росії.