Дефіцит українського державного бюджету-2020 – рекордний. Йдеться про діру в розмірі близько 100 мільярдів гривень. Передусім такий дефіцит цього року виник через збільшення витрат держави на боротьбу з коронавірусом, а також через падіння української економіки, яке також було обумовлено епідемією та карантинними обмеженням. А, враховуючи, що тенденції з подоланням пандемії у світі поки що невтішні, тобто цілком може продовжитися режим карантину і обмежень, всі кризові моменти з цього року перекочують на наступний, 2021-й.
Дефіцит бюджету будь-якої країни може покриватися лише з двох джерел – збільшення державного боргу (як внутрішнього, так і зовнішнього) та друк грошей.
Україна сьогодні має можливість залучати борговий ресурс та кошти для потреб бюджету не тільки від МВФ (це лише одне із джерел), але й найпростішим шляхом – через випуск облігацій внутрішньої державної позики та облігацій зовнішньої державної позики. Саме таким шляхом і йде Україна.
Читайте такожБюджет "спилососили", українців чекає небувала інфляціяЗвичайно, з грошима МВФ усе стає набагато простіше, тому що за траншами від Фонду надходять і транші з інших джерел, зокрема, від Євросоюзу. Крім того, на співпрацю країни з МВФ орієнтуються інші кредитори та інвестори. Тому продовження співпраці з Фондом набагато б спростило і полегшило б залучення боргового ресурсу Україною для потреб бюджету, перш за все, для покриття його дефіциту.
І хоча до кінця 2020 року лишається вкрай мало часу, гіпотетично ще зберігається ймовірність отримати транш від МВФ. Однак для цього Україна має виконати два напрямки вимог: політичні та економічні.
При цьому для громадян, в принципі, немає прямих і очевидних наслідків надходження чи ненадходження траншів МВФ, тому що ці кошти надходять за статтею «макрофінансова підтримка». Як правило, половина цієї суми йде Національному банку для поповнення золотовалютних резервів, а друга половина – уряду, перш за все, на покриття дефіциту бюджету.
Прямого зв’язку немає, але очевидно: чим більші проблеми бюджету, тим менше він може витрачати на соціальні статті, в тому числі на підвищення зарплат, пенсій тощо. І навпаки – чим кращі можливості бюджету, тим більше зростають соціальні платежі.
Як відомо колишній міністр фінансів Ігор Уманський закликав до публічного секвестру державного бюджету-2020 на 100 мільярдів гривень. Але особисто я не бачу сенсу в тому, щоб зараз публічно демонструвати поганий стан бюджету, тому що це, навпаки, зменшить наші шанси на продовження співпраці з МВФ та іншими партнерами.
Андрій Новак, голова Комітету економістів України, кандидат економічних наук, спеціально для Главреду