Не розумію нашої уваги до виборів у США. І це при рекордно низькій явці на виборах в Україні. Вона була б виправданою, якби у нас зі Штатами спостерігалася взаємодія. Тобто, взаємний обмін інформацією, обговорення загальної проблематики, вироблення спільних рішень і все інше.
Але у нас же використання, коли інформація і рішення аналізуються і приймаються в іншому місці, а на нас спускається тільки команда до виконання! І яка різниця, від чийого імені нас будуть використовувати Штати?
Так, активність Петра Порошенка, Сергія Лещенка та інших, які спішно викладають фото в стилі "я і Байден", цілком раціональна — вони хочуть попонтоваться своєю крутизною і як би захищеністю.
І зараз сановний лицемір ПАП, а також «Слуги транснаціоналів» візьмуться вивалювати на Володимира Зеленського тонни лайна. Його, зрозуміло, критикувати треба, але краще всередині країни. А щодо імпотентності нинішньої української влади американці і самі розберуться, без нашіптувань від наших колишніх. Точніше, вже давно розібралися.
Читати такожЧому світ опинився на порозі третьої світової війниЗнову ж таки, з появою нового господаря Білого дому можна було б перезавантажити відносини. І спробувати виправити те, що було зроблено неправильно. Але для цього треба мати зовнішньополітичну проукраїнську стратегію.
І якби в оточення Зеленського були присутні зачатки стратегічного мислення і інстинкту самозбереження, то вони б зараз максимум сил зосередили на Великобританії. Тому що Британія, судячи з багатьох факторів, має намір вийти з тіні Штатів і взятися за РФ, а заодно і за нас всерйоз.
Щоб не вийшло, що шахову дошку, яку давно представляє Україна, раптом не вирішили несподівано для нас перевернути.