Російська Федерація закриває торговельне представництво в Україні у зв'язку з прийнятою в серпні постановою Кабінету Міністрів України про припинення міжурядової угоди з Росією про взаємне заснування торгових представництв.
Якщо на чомусь і може позначитися закриття торгових представництв Росії та України, то це на асортименті продукції, якою ми обмінюємося. За час дії санкцій Росія у себе налагодила систему імпортозаміщення і якщо раніше ми поставляли туди значну частину продукції з високою додатковою вартістю, зокрема, продукцію нашого машинобудування, то зараз її в Росію буде потрапляти ще менше. Далі можна очікувати, що РФ буде забирати звідси якусь частину необхідних їй корисних копалин, продуктів харчування різної номенклатури, а з більш високотехнологічними товарами буде спостерігатися подальше зниження товарообігу.
Читати також"Час безповоротно минув": у Зеленського пояснили, чому торгівлю з РФ вже не відновитиБезумовно, Росія продовжує залишатися одним з найбільших українських партнерів із зовнішньоекономічної діяльності, навіть незважаючи обороти, які значно знизилися. Крім того, в України з Росією і так був не надто великий товарообіг, особливо з того часу, як значну частину транзитних вантажів Росія почала пускати в обхід прибалтійських залізниць. У зв'язку з чим закриття торгового представництва Росії що в Україні, що в Литві з їхнього боку було логічним кроком.
Подібні рішення багато в чому політичні і їх не завжди можна прив'язувати суто до економіки. Україні давно вже пора думати чим заміщати російський ринок і куди виходити. Зокрема, вже багато років всім експертним співтовариством говориться, що ми повинні шукати для себе нові торговельні зв'язки в Центральній Африці, більше співпрацювати з країнами Близького Сходу, але зараз це відбувається хіба що на рівні приватної ініціативи і без допомоги держави.
Юрій Гаврилечко, економічний експерт, спеціально для Главреду