Заява Марії Захарової про те, що Росія сприймає стратегію деокупації Криму, прийняту РНБО України, а також ініціативу "Кримська платформа" як "загрозу" і "посягання на територіальну цілісність РФ", не слід розглядати виключно як фігуру мови, прагнення справити враження на російську аудиторію.
Думаю, слова Захарової - свідчення того, що в Москві дійсно занепокоїлися можливим міжнародним резонансом, до якого можуть привести зустрічі на рівні "Кримської платформи", і демонстрацією великої кількості країн – тепер уже не тільки на рівні ООН, – не визнають включення Криму і Севастополя до складу Російської Федерації.
Читати такожЦіна допомоги: як США "впишуться" за Україну і що зажадають натомістьІ в Москві вирішили перейти від ігнорування до залякування. Ще недавно російські офіційні особи, починаючи з президента Росії Володимира Путіна, стверджували, що "питання Криму закрите", і не звертали ніякої уваги ні на відповідні заяви Генеральної Асамблеї ООН, ні на виступи західних політиків, які нагадували, що цивілізований світ ніколи не визнає анексії Криму і Севастополя. Це була ніби константа світової політики - анексія не визнається, а Росія вважає Крим частиною своєї території і не реагує на іншу точку зору.
Але тепер, схоже, тон змінився. Тепер заяви про те, що Крим і Севастополь не є частиною Російської Федерації, в Москві стали сприймати як посягання на територіальну цілісність країни. А від таких заяв до конкретних дій - ну буквально, думаю, один крок. Можна порушувати кримінальні справи проти окремих політиків, громадських діячів, журналістів, які ставлять під сумнів територіальну приналежність Криму Росії. Можна викликати в російський МЗС глав дипломатичних представництв країн, які ставлять під сумнів «російський» статус Криму. Можна вводити проти таких країн економічні санкції, наприклад. Але ж брати участь в "Кримській платформі" можуть захотіти зовсім різні країни, аж ніяк не тільки західні. І готовність Москви відповідати, в тому числі і за допомогою економічного тиску, може їх зупинити.
Читати такожАнексія Криму розкрила всю бездарність ПутінаРосія цілком може піти сербським шляхом, в якому Белграду в ряді випадків вдалося домогтися відкликання рішень про визнання Косово і встановлення дипломатичних відносин з ним, наполягаючи, що участь в «Кримській платформі» може розцінюватися як ворожа діяльність проти Російської Федерації та її територіальної цілісності – і тим самим обмежити кількість країн, які могли б приєднатися до платформи вже на етапі ініціювання її діяльності. Ну а стратегія деокупації Криму, прийнята РНБО, думаю, цілком може стати в нагоді Кремлю, якщо виникне завдання військових дій на півдні України – тоді Путін буде пояснювати ці дії попередженням «агресії України» і необхідністю «захистити Крим».
І в цьому теж не буде нічого нового. І сталінський Радянський Союз у Фінляндії, і Гітлерівська Німеччина в Польщі, і путінська Росія в Грузії завжди «відповідали на провокації», які, впевнений, самі ж і влаштовували. Саме до такого роду реакції Україні, схоже, і слід готуватися.
Зрештою, Марія Захарова Україну попередила.
Віталій Портников, журналіст, для Крим.Реалія