У Сенаті США в квітні цього року був схвалений законопроект, який передбачає військову допомогу США Україні в найближчі роки в обсязі 300 млн доларів на рік. Це нікчемні суми, які абсолютно недостатні для переозброєння армії України на сучасній військово-технічній основі. Звичайно, ніхто не забороняє Україні купувати на світовому ринку, в тому числі в тих же США, найсучасніше озброєння, але в бюджеті грошей на ці цілі немає. Доводиться користуватися залишками в основному безнадійно застарілого радянського озброєння з минулого століття і задовольнятися заявами українських політиків про те, що українська армія є однією з найсильніших у світі.
Звичайно, окремі види сучасної іноземної техніки поставлялися в Україну. Найбільш відомі з них – протитанкові «Джавеліни", які так любив колишній президент України Порошенко, але Україна не може їх використовувати без дозволу США. В цілому ж військово-технічна допомога від західних країн Україні досить обмежена і не особливо ефективна.
Читати такожЗ Javelin і дронами Bayraktar: на Миколаєві ВСУ провели масштабні навчанняУ той же час Україна має величезний досвід і власний потенціал для розробки сучасної військової техніки і озброєнь. Наприклад, завод ім. Малишева - танковий завод у Харкові, один з найбільших у світі, що володіє найкращими кадрами. Але він давно вже майже не виробляє танки - лише трохи здійснює ремонт, і зараз він на межі банкрутства. Його фактично довели до збитковості. Українська влада замість того, щоб підтримати цей завод, шукає щось десь, в тому числі закуповує застарілу радянську техніку в країнах Балтії, Чехії та східноєвропейських країнах. А треба було б створювати нові зразки і на своїх продуктивних потужностях їх виробляти.
Майже весь надводний військово-морський флот Радянського Союзу був створений на українських суднобудівних заводах, включаючи авіаносці. Чому ми нічого не будуємо і не замовляємо? Адже це одночасно дало б найпотужніший стимул для розвитку української економіки.
А вже повною ганьбою є те, що, втративши єдиний патронний завод, який знаходився в Луганську і зараз перебуває в руках сепаратистів, Україна так і не сподобилася побудувати патронного заводу і не створила промисловість з виробництва сучасних боєприпасів, і це при гострій нестачі патронів і снарядів. Адже ми використовуємо на фронті боєприпаси, яким десятки років, які давно відлежали свої терміни придатності і вельми неефективні.
Таким чином, маючи величезний потенціал, Україна з вини української влади не розвиває власне військове виробництво, не реалізуючи повною мірою і експортні можливості військової промисловості. Це потрібно робити, а не розраховувати, що нам хтось продасть черговий списаний човен.
Віктор Суслов, Заслужений економіст України, екс-міністр економіки України, спеціально для Главреда