Ще до президентства Ігоря Додона Молдова була орієнтованою на інтеграцію до ЄС, і проєвропейський вектор навіть не піддавався альтернативі. За часів Додона Молдова ніби «зависла» геополітично і продовжила контакти з Росією.
Але Молдова є парламентською республікою, президент там має, скоріше, символічне значення, а основну роль відіграє парламент. Однак ця символіка і орієнтованість Додона на Росію все одно говорили про те, що Молдова за своїми політичними настроями є квазінейтральною країною, що «зависла» між Євросоюзом і Росією.
Тепер, після президентських виборів у Молдові та перемоги Майї Санду, Молдова знову стане країною, яка прагне до вступу до ЄС і проводить відповідні реформи. Та, знов-таки, через те, що Молдова є парламентською республікою, і вплив президента обмежений, це не означає що новообраний президент зробить так, що вже завтра Молдова інтегрується на Захід. Але символічно і політично це все-таки має значення, тому що зв'язки Кишинева з Брюсселем тепер суттєво посиляться, що стане очевидним і для Заходу, і для Росії.
Зараз інколи лунають дещо скептичні висловлювання щодо європейських настроїв Санду – мовляв, вони дуже перебільшені. Але важливо, з ким порівнювати. Якщо Додон відверто говорив, що Молдова повинна бути частиною «русского міра», тобто був виразно проросійським політиком, то Майя Санду є проєвропейськи налаштованою. Але вона живе ще не в європейській країні і повинна враховувати настрої молдовського суспільства, яке ще зовсім недавно привело до влади Додона, та враховувати фактор Придністров'я.
Читайте такожСанду анонсувала зустріч із Зеленським і розповіла, чий КримРазом із тим, варто остерігатися того, що Росія намагатиметься зупинити рух Молдови до Євросоюзу, загострюючи ситуацію у Придністров'ї. Для України це суттєва зміна, яка може статися після перемоги Санду, адже ми маємо спільний кордон із Молдовою. Так, кількість російських військ у Молдові та Придністров'ї не є критичною, але вони там є. Тому цілком можна очікувати, що Росія намагатиметься спровокувати загострення конфлікту в Придністров'ї, аби, таким чином, не пускати Молдову в ЄС. Втім, думаю, що згодом перемога Санду сприятиме вирішенню проблеми Придністров'я, і воно нарешті буде інтегровано в Молдову.
Якби Молдова дотримувалася проєвропейського вектору та проводила відповідні реформи, це стало б гарним прикладом для України – прикладом того, що альтернативи інтеграції на Захід і до НАТО просто не існує. Для України це матиме політичне значення, тому що час від часу у нас лунають заяви, що європейський вектор є, можливо, не найкращим. Але, коли у сусідній країні все-таки відмовляться від «русского міра» і повернуться до Європи, це матиме вплив і на політичну ситуацію в Україні. Нехай і не вирішальний вплив, але з’явиться додаткова тональність, яка сприятиме зміцненню проєвропейських сил в Україні.
Для Росії втрата будь-якої країни з пострадянського простору є принциповою. Росія сама вважає і переконує в цьому весь світ, що пострадянський простір – це сфера її інтересів. І будь-яка країна, яка намагається зламати цей стереотип, автоматично стає ворогом РФ. Для Росії Молдова, можливо, не така принципово важлива, як Україна, але для Путіна все одно буде критично утримати Молдову в сфері свого впливу.
Переконаний, що в Росії перемогу Санду вважають своєю поразкою. Ми скоро побачимо це і по загостренню ситуації в Придністров'ї, і по інших кроках Москви. Просто так Молдову Росію не відпустить.
Сергій Таран, політолог, спеціально для Главреду