Я не бачу перспектив врегулювання ізраїльсько-палестинського конфлікту найближчим часом. Принаймні, не при теперішніх керівниках Ізраїлю і Палестини.
Будь-який збройний конфлікт в основному закінчується трьома способами:
1. Одна сторона перемагає другу.
2. Обидві сторони йдуть на компроміс.
3. З'являється третя сторона, яка схиляє сторони конфлікту до компромісу або силою змінює статус-кво.
Перший варіант нікому не світить. Палестинці перемогти Ізраїль не можуть, Я думаю, що це всім очевидно. Можна скільки завгодно кричати про те, як окрема радикальна частина арабів мріє там "стерти з лиця землі" Ізраїль, але це все вологі фантазії і частина пропагандистського дискурсу.
Читати такожІзраїлю і ХАМАСу запропонували укласти перемир'я: відома реакція сторін конфліктуІзраїль перемогти (тут ще треба розібратися, що таке для них "перемога") палестинців теж не зможе. Послабити військову інфраструктуру тих же ХАМАС - так, але повністю нейтралізувати подібну загрозу або вирішити питання незручного і токсичного для них арабського населення під боком - ні. Для цього потрібно або зробити жахливі масові злочини, або підійти до питання куди більш креативніше і складніше, ніж просто бомбити все з повітря. Останнє приводить нас до другого варіанту.
Компроміс можливий, але тільки якщо сторони до цього готові, як політично, так і морально. Поки що цього не спостерігається. Політична атмосфера в Ізраїлі та Палестині не дозволяє сторонам зробити кроки назустріч один до одного. Нетаньяху занадто загруз в заграванні з правими сіоністами, які і чути нічого не хочуть ні про які поступки, а в Палестині теперішнє керівництво - моральні банкрути і без 5 хвилин політичні трупи (якби провели вибори).
Читати такожІзраїль і Палестина назвали кількість жертв в результаті загострення конфліктуКрім того, політична поляризація та ідеологічна радикалізація суспільств створює середовище, в якому центристи і помірні йдуть на другий план, а будь-які компроміси розглядаються як слабкість, зрада і кінець світу. На жаль, це зараз і відбувається в Ізраїлі та Палестині, а теперішня ескалація лише підтвердила цей тренд і зміцнила його.
Поки не відбудеться зміни політичної кон'юнктури, конфлікт буде отруювати соціальні взаємини в ізраїльському і палестинському суспільствах ще більше, до наступного вибуху.
Третій варіант теж нереалістичний. Єдина країна, у якої є інструменти прямого і РЕАЛЬНОГО впливу на обидві сторони конфлікту - це США. Але адміністрація Байдена, як і американське суспільство, розколоті щодо цього питання. Єдності в цьому відношенні немає, як і солідарного розуміння, що треба робити і до чого схиляти сторони. Інші зовнішньополітичні гравці теж не особливо тягнуть на авторитетів у цьому питанні, та й істотних ініціатив поки що озвучено не було.
Тому коли загострення закінчиться (я припускаю, в найближчі тижні), все повернеться "на круги своя", але врегулювання не буде. Навпаки, я переконаний, що поки не відбудеться зміни політичної кон'юнктури, конфлікт буде отруювати соціальні взаємини в ізраїльському і палестинському суспільствах ще більше, до наступного вибуху.