У жаркому штаті Арізона в милому будиночку в стилі "Одноповерхова Америка" живе миловидна блондинка Конні (Крістен Белл) ‒ у неї три олімпійські медалі зі спортивної ходьби, але немає грошей і перспектив. Шлюб тріщить по швах після декількох безуспішних спроб завести дитину, а чоловік, сухар-податківець, все каже, що пора, мовляв, і на роботу влаштовуватися. Єдина відрада - збирати купони на знижки і безкоштовні товари на пару з подружкою ‒ невдахою бізнес-блогеркою ДжоДжо (Кірбі Хауелл-Баптист). Але тут майже випадково в голову Конні приходить відмінна ідея про те, що на купонах, при відомій спритності, можна шахраювати і обманювати зажралися корпорації на хороші гроші. І тут процес пішов.
Давня голлівудська традиція - періодично випускати широким прокатом фільми - комедії, які покусують Американське прагнення до наживи і ділків американського бізнесу (в першу чергу згадуються Аферисти: Дік і Джейн розважаються – і оригінал 77-го, і ремейк 2005-го з Джимом Керрі). Ось і фільм колишніх документалістів Арона Годета і Гіти Пуллапіллі цілком собі вписується в цей струмінь. І ніби зібраний з добре перевірених деталей. Є дві чарівні дурепи - Конні і ДжоДжо, які вирішуються на злочин (адже вони бідні, а хочеться багато чого). Є титр - "засновано на реальних подіях". Є комічна пара "сищиків" - комічний товстопузий ініціативний дурень-менеджер Кен (Пол Уолтер Хаузер) і карикатурно суворий поштовий слідчий з револьвером Саймон (Вінс Вон). Є помірна критика державних служб за типом ФБР і корпорацій. Все розмазано тонким шаром по хронометражу фільму і присмачено різними жартами-примовками (від тонких до цілком собі сортирних, за які відповідає герой Хаузера).
Що сценаристам-режисерам однозначно вдалося добре, так це витримати баланс між розвагою і, власне, соціальною критикою. І, що ще важливіше, хімія між персонажами працює. Особливо у персонажів Хаузера і Вона. Дует аферисток трохи все ж поступається їм - Белл просто чарівно плескає віями і будує плани, як обдурити корпорації на мільйони, а ось Хауелл-Баптист найчастіше трохи тушується. Хоча і у неї є кілька сильних виходів. А спритно пригвинчений до сюжету хеппі-енд навіть злегка натякає на можливий сиквел.
Підсумовуючи, Погані домогосподарки - хороша розвага, яке точно припаде до вподоби любителям кримінальних комедій (звіра в нинішньому прокаті досить рідкісного).
Читати такожНаталі, чарка горілки на столі і російські свині: рецензія на фільм Чорна вдова