Головне з новини:
У радянській державі зовнішній вигляд жінки був не приватною справою, а частиною політичної дисципліни. Одяг мав відповідати образу «зразкової трудівниці», а будь-яка спроба виглядати інакше трактувалася як відхилення від норми.
Порушення негласних правил могло обернутися не лише публічним осудом, а й адміністративними наслідками - від догани до втрати роботи чи місця в навчальному закладі, пише Oboz.ua.
Підпишіться на наш канал у WhatsApp, щоб першими дізнаватися головні новини.
Контроль за «правильним» виглядом здійснювали комсомольські патрулі, дружинники та навіть стінгазети, де висміювали тих, хто намагався наслідувати західні тренди. У повсякденному житті це означало, що низка звичних сьогодні елементів гардероба була фактично табуйованою.
Штани
У післявоєнні десятиліття жінка в брюках могла зіткнутися з відмовою у вході до театру чи ресторану. Такий одяг вважався порушенням уявлень про жіночність і спробою наслідувати чоловічий стиль.
Мініспідниці
У 70-х роках довжину спідниці контролювали буквально на вулиці - лінійкою. Короткий поділ сприймали як ознаку аморальності та підставу для «виховних» розмов.
Шорти
За межами пляжу чи стадіону шорти прирівнювалися до хуліганства. Жінка в такому одязі ставала мішенню для зауважень від міліції та перехожих.
Джинси
Дефіцитний денім асоціювався із Заходом, тому власниць джинсів підозрювали у зв’язках із фарцувальниками. Це могло мати серйозні наслідки для кар’єри.
Глибоке декольте
Відкриті сукні вважалися несумісними з образом радянської працівниці. У держустановах такий одяг був під забороною.
Кросівки
До середини 80-х кросівки дозволяли лише для спорту. Носіння їх у місті трактували як наслідування західної моди та відсутність смаку.
Сітчасті панчохи та яскраві колготки
У 50-х роках такі речі асоціювали зі «стиляцтвом» і «розпусністю». Допускалися лише стримані, нейтральні варіанти.
Білизняний стиль
Сукні та топи, схожі на нічну білизну, вважалися непристойними. За появу в такому вигляді могли звинуватити в аморальній поведінці.
Прозорі тканини
Навіть легкі вставки з напівпрозорих матеріалів засуджували як надмірність. У державних установах це було негласним табу.
Масивні прикраси
Великі аксесуари називали «несмаком» і «циганщиною». Лише в останні роки існування СРСР мода на помітну біжутерію почала пробиватися на вулиці.
Вас може зацікавити:
"Обозреватель" (стилізована назва - Oboz.ua) - українське інтернет-видання соціально-політичної спрямованості. Засноване 2001 року. Належить українському політику і підприємцю Михайлу Бродському. У виданні він обіймає посаду голови редакційної ради "Обозревателя". Шеф-редактор - Орест Сохар.
Видання висвітлює соціально-політичні, культурні та інші важливі новини України та світу.