Форма планет і астероїдів визначається їх масою і гравітаційним впливом. Об'єкти з досить великою масою зазвичай мають достатню гравітацію, щоб створити круглу або майже круглу форму. Цей процес називається гравітаційною сферою.
Коли планети формувалися з хмари пилу і газу в протопланетарному диску навколо молодої зірки, їх власна гравітація дозволила їм набрати масу і перетворити цей матеріал в округлу форму. Гравітація, що діє на всіх точках планети, вирівнює їх, що призводить до кулястої форми.
Якщо вас цікавить космічна тема, то рекомендуємо прочитати наш матеріал: "Чому Плутон не планета: відповідь вразить усіх, хто прагне таємниць космосу".
Астероїди, з іншого боку, зазвичай набагато менш масивні і, як наслідок, їх гравітація не така сильна, щоб сформувати їм кулясту форму. Вони можуть мати різні види – бути кам'янистими, металевими, або навіть комбінованими, їх форма залежить від їх історії, структури і зовнішніх впливів (наприклад, зіткнень).
Таким чином, відмінність у формі між планетами і астероїдами обумовлено переважно їх масою, гравітацією і процесами, що відбуваються під час їх формування.
Планети в нашій Сонячній системі рухаються по орбітах навколо Сонця завдяки гравітаційному потягу між планетами і Сонцем (відповідно до законів Ньютона про рух і гравітацію).
Відповідно до першого закону Ньютона, тіло залишається в стані спокою або рівномірного прямолінійного руху, поки на нього не діє зовнішня сила. Однак планети рухаються під впливом сили тяжіння, яка тягне їх до Сонця. Під впливом цієї сили їх рух набуває форму орбіти навколо Сонця.
Таким чином, планети не "стоять на одному місці" в буквальному сенсі, вони постійно рухаються по своїх орбітах навколо Сонця. Орбіти планет є балансом між гравітацією, що забезпечує їх рух по кривих траєкторіях, і їх інерцією, яка прагне зберегти рух по прямій лінії.
Слід зазначити, що планети зберігають свої орбіти завдяки балансу гравітаційної сили, яка тягне їх до сонця, і їх швидкості, що забезпечує рух навколо Сонця без падіння на нього або відходу в космічний простір.
Кільця у газових гігантів, таких як Юпітер, Сатурн, Уран і Нептун, утворюються через декількох факторів, включаючи гравітацію супутників і внутрішніх маленьких об'єктів, а також завдяки особливим умовам, властивим цим планетам:
Кожна газова гігантська планета має свої унікальні кільця, і їх структура та походження все ще вивчаються вченими. Наприклад, кільця Сатурна є найбільш помітними і вивченими, але за допомогою космічних місій і телескопів, вчені постійно виявляють нові аспекти кілець інших газових гігантів в Сонячній системі.
Інші цікаві матеріали: