Солодке — це задоволення. Нам подобається його смак, воно заспокоює завдяки викиду дофаміну, і довгий час у нашій культурі солодке — це логічне завершення трапези.
Але в епоху надлишку калорій та культу схуднення десерти набули репутації поганців. Як нутриціологиня та засновниця кондитерської, я переконана: солодке не шкодить, якщо при його виборі керуватися простими порадами та вживати за певними правилами.
Найперше правило — читайте етикетку десерту, який вам приглянувся. Чим коротший склад, тим краще. Ідеально — якщо вам не доводиться гуглити, щоб зрозуміти значення того чи іншого інгредієнта у складі продукту.
Солодощів, які зібрали у своєму складі половину таблиці Менделєєва, краще уникати. Не всі незнайомі слова та позначення погані: часто звичайну соду чи лимонну кислоту маркують як добавку з позначкою Е. Але якщо склад довгий і в переліку купа емульгаторів, стабілізаторів та консервантів, цей продукт краще повернути на поличку.
Маркування «без цукру» часто вводить споживачів в оману. Звичний нам буряковий чи тростинний цукор, якого намагаються уникати прихильники здорового харчування, виробники часто замінюють на фруктозу, мальтодекстрин, сироп агави, штучні підсолоджувачі або велику кількість сухофруктів.
Проте часто це лише маркетинговий хід, адже ці замінники цукру створюють глікемічне навантаження на організм не нижче, ніж звичайний цукор. А коштують такі десерти часто дорожче саме завдяки міфу, що це корисніше.
Краще обирати десерти з низьким глікемічним індексом і натуральними підсолоджувачами в обмеженій кількості (наприклад, кокосовий цукор, еритрит або стевія — залежно від особистих потреб та уподобань).
Промисловість прагне максимально зменшити собівартість продукції, тому дуже часто замінює дорогі тваринні жири на дешевші рослинні. І дуже часто це трансжири.
Якщо науковці говорять, що всі продукти корисні і мають бути в раціоні людини, то трансжири — це виняток. Їхня шкода організму доведена численними дослідженнями, і в багатьох країнах використання трансжирів суворо регламентується.
У складі такі жири рідко позначають як транс (бо ця назва вже має негативну репутацію), і часто їх ховають під назвами: частково гідрогенізовані жири або олії, гідрогенізовані жири (олії), рослинний жир, кулінарний або кондитерський жир, маргарин, шортенінг (shortening) або фритюрний жир.
Ці слова в складі — однозначний red flag, що продукт не варто вживати.
Корисніший десерт — не лише той, що містить менше цукру, а й той, що має баланс макронутрієнтів. Наявність клітковини та корисних жирів (горіхів, насіння, кокосу, висівок) і білків (насіння чіа, доданого протеїну) уповільнює засвоєння цукру, тобто рівень глюкози в крові не піднімається стрімко, та дає тривале відчуття ситості.
Тому таким десертам варто віддати перевагу (звісно, якщо вони не містять трансжирів та великої порції цукрів).
Якщо маєте час і бажання — готуйте вдома. Сьогодні справжнім люксом вважається не кількість автомобілів чи грошей, а можливість проводити час із родиною чи наодинці, нікуди не поспішаючи.
І випічка домашніх солодощів може стати приємним сімейним ритуалом, коли не треба поспішати, а можна творити й насолоджуватися процесом. Нехай це будуть не настільки вишукані десерти, як у магазинах, але це буде свіжий продукт: ви точно знатимете, з чого його приготували і що його безпечно вживати.
Або обирайте продукти від тих, хто дійсно розуміється на складі та якісних інгредієнтах. Як підприємиця, я знаю, як багато енергії та знань потрібно, щоб створити десерт, який не шкодить і водночас тішить смаком.
Плануйте солодке, а не їжте його на автоматі. Як часто ми заварюємо собі чашку чаю та беремо печиво після прийому їжі, навіть не замислюючись, чи справді хочемо з’їсти цей десерт. А потім приходимо до тями, вже відчуваючи, що він був зайвим.
Тож важливо їсти усвідомлено: не на ходу, не «за компанію» і не як винагороду за важкий день, а тоді, коли хочеться відчути саме солодкий смак.
Десерт краще сприймається організмом після основного прийому їжі. Клітковина, жири та білки з їжі уповільнюють всмоктування цукру, що знижує ризик різких стрибків глюкози в крові.
Суворі заборони часто працюють гірше, ніж помірне та усвідомлене споживання. Тому важливо будувати здорове ставлення до десертів. Бо це не лише про цифри на вагах, а й про внутрішнє відчуття свободи й радості.
Тож їсти солодке без шкоди — реально. Головне — не шукати чарівну «безцукрову панацею», а обирати усвідомлено, розуміючи потреби свого тіла.
І пам’ятайте: не все корисне — несмачне, і не все смачне — шкідливе.
Лілія Коваль, спеціально для Главреда
Кондитер та власниця кав'ярні-кондитерської Lily Patisserie (Київ).
Нутриціологиня та експертка з харчування.
Закінчила Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет журналістики, магістр.
В 2014 році закінчила курс кондитерського мистецтва в першій французькій кулінарній школі в Україні DGF Internationa Culinary School l.
В 2018 році відкрила власне виробництво десертів, а в 2021 році кавʼярню-кондитерську Lily Patisserie в Києві.
В 2024 році отримала сертифікат нутриціолога та healthy коуча.
Вчиться поєднувати смачні страви зі здоровим способом життя, змінюючи рецепти та звички.