У Радянському Союзі дефіцит товарів, включаючи туалетний папір, був поширеним явищем. Потреби звичайних громадян в СРСР досить часто залишались поза увагою партійної номенклатури, оскільки основний акцент робився на важку промисловість і військове виробництво. Споживчі товари, такі як туалетний папір, не були в пріоритеті, що зумовлювало їх нестачу. Про те, чому в СРСР не було туалетного паперу розповів у відео на YouTube історик Олександр Алфьоров.
Якщо вам цікаво дізнатись про інші цікаві звички та особливості життя в СРСР, рекомендуємо наш матеріал: Чому в СРСР не робили балкони на першому поверсі: на це є цілих 3 причини.
За словами Алфьорова, радянська система не змогла продукувати радянський папір навіть після того, як відправила людину у космос.
"Лише у 1968 році, в листопаді, СРСР придбала два станки для виготовлення паперу туалетного у Великобританії. Після цього "совєти" почали виробництво, яке насправді почало виробляти більш-менш потужну кількість цього виробу, лише в 70-х роках, коли почали будувати інші заводи", - зазначає він.
Крім того, історик наголошує, що для партійної номенклатури туалетний папір завозився з Європи з початку 1930-х, однак така розкіш була не доступна для звичайних громадян країни рад.
"Кремлівські лідери купляли туалетний папір за кордоном, і нам точно відомо, що навіть у 1930-х роках вони його купляли в Європі. Ось така система Радянського Союзу", - резюмував Алфьоров.
Дивіться відео про те, чому в СРСР не було туалетного паперу:
Громадський діяч, дипломат Дмитро Чекалкін у своєму Facebook зазначає, що туалетний папір з'явився в Сполучених Штатах в 1890 році. Однак, за його словами, вільно купити даний виріб можна було лише на початку 1990-х.
"Це в Москві вона з'явилася в 1969-му. А купити її вільно стало можна тільки в 90-ті. Через 100 років. Та що туалетний папір. Той самий горезвісний радянський "найсмачніший пломбір" і згущене молоко аж ніяк не створені "генієм радянського народу", а вироблялися за американською рецептурою та на американському обладнанні, яке Анастас Мікоян замовив у Штатах. Мікоян з групою товаришів за завданням партії та уряду з'їздив у 36 році в Штати там вивчав американську харчову промисловість. Багато чого було перейнято радянською харчовою промисловістю. Хлібопекарські технології, холодильне обладнання та багато іншого", - зазначив він.
Дмитро Чекалкин — український перекладач, дипломат, шоумен, генеральний директор рекламної агенції «DIVA Production». Володіє українською, англійською, арабською, івритом, іспанською, французькою,ефіопською, грецької та російською мовами, повідомляє Вікіпедія.
Історик Олександр Алфьоров зазначає, що альтернативою туалетному паперу для звичайних громадян країни рад була газета "Правда".
"Що цікаво, чим задовольняли потреби звичайні люди, якщо не було туалетним паперу? Звісно, газєтою «Правда» – одним з друкованих органів Центрального Комітету Комуністичної партії", - зазначив він.
Олександр Анатолійович Алфьоров — український історик, радіоведучий, громадський та політичний діяч, кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України. Автор понад 100 наукових статей; автор та співавтор книг, передає Вікіпедія.
Вам також може бути цікаво: