Риторика президента США Дональда Трампа щодо агресора Росії та її керівника Володимира Путіна стала різко змінюватися. Трамп неодноразово жорстко критикував свого попередника Джо Байдена і звинувачував демократів у нездатності домовитися з Москвою, але, схоже, поступово переконується в тому, що альтернативи силовій дипломатії не існує. Вашингтон попередив Росію і країни, які купують її нафту і газ, про серйозні санкції, якщо не буде мирної угоди між Києвом і Москвою. У Кремлі дуже серйозно сприйняли заяви Трампа, а Путін поки що не наважується їх коментувати.
В інтерв'ю Главреду політичний експерт Тарас Загородній розповів, які висновки треба зробити із заяви Трампа про Росію та озброєння для України, пояснив, чому Європа має запроваджувати рішучі санкції проти Москви, розкрив ключову дилему Вашингтона, пояснив, як може працювати потенційний закон США про санкції проти економічних союзників Росії та назвав сценарій дій для України.
Президент США Дональд Трамп виступив зі своєю довгоочікуваною заявою. Ми почули про вирішення питання з постачанням озброєнь Україні, ультиматум Росії та її економічним партнерам і про безглуздість розмов з Путіним. Як ви оцінюєте слова Трампа? Наскільки рішуче налаштований Вашингтон?
Головне - є гроші від НАТО на закупівлю американської зброї. Трамп при слові "гроші" одразу пожвавлюється і готовий продавати. А все інше - танці з бубнами, які там існують - це лише частковості. Що стосується заяви на адресу Росії - Трамп хазяїн свого слова: дав Москві 50 днів, а потім уже за 3 дні може щось змінитися.
Наше завдання - розуміти, що головні санкції мають виходити від України. Треба довбати по території Росії і терміналах у Балтійському морі.
На мій погляд, більш важливі речі відбулися 1 липня, коли Євросоюз ухвалив рішення уважно перевіряти іноземні судна біля Датських проток і їх затримувати. Ось це - конкретика. А все інше - дипломатія та інтереси Сполучених Штатів Америки.
А як, за вашою оцінкою, сприймають посилення позиції Трампа в Кремлі? Як звичайну політичну риторику чи щось більш серйозне?
Бачу, що Кремль серйозно заметушився. Схоже, Лавров раптом поїхав до Північної Кореї та Китаю для того, щоб з'ясувати, що вони всі будуть робити з посиленням позиції Сполучених Штатів Америки, і як реагувати. З'явилися цікаві заяви від Кирила Дмитрієва (голова Російського фонду прямих інвестицій, парламентер зі США, - ред.), який раптом прокинувся і починає розповідати про те, що він завжди був за мир. Якщо пішли такі рухи, відбувається щось неприємне для Росії.
Крім того, важливо зазначити, що все-таки вирішилося питання з оплатою постачань озброєнь. Причому, дивіться, Трамп заявив про домовленості не з ЄС, а саме з НАТО. Після декількох стусанів і ляпасів, які були з боку американської адміністрації, Європа все ж набула потрібної твердості розуму. Думки почали рухатися в правильному напрямку і з'явилися гроші.
За словами Трампа, Україна отримає 17 систем ЗРК Patriot. Найімовірніше, йтиметься про 2-3 батареї із сімнадцятьма пусковими установками на суму в 3 мільярди доларів. Хто дав такі гроші? Ймовірно, Норвегія, у якої є такі ресурси.
Поліпшення ситуації з військовою допомогою серйозно турбує Кремль. Зірвати допомогу не виходить, до того ж якщо американці продаватимуть європейцям зброю, то передадуть і технології. Це неприємні новини для Кремля, які призведуть до посилення тиску на кремлівську еліту. Їй натякнуть: давайте, прибирайте цього психа, а далі будемо з вами розмовляти.
Трамп амбітно заявив, що зброя на мільярди доларів швидко надійде до України і опиниться на полі бою. Наскільки таке посилення позначиться на ситуації у війні?
Будемо по факту дивитися на ситуацію. Гроші є - товар купується, це багато про що свідчить. До того ж Сенат схвалив ще $500 млн оборонної допомоги Україні. Подивимося, можливо, буде й більше.
А далі все впирається в Європу. Перше, що вона повинна зробити - вирішити питання зупинки нафтотранзиту через Балтійське море.
Що стосується України, Київ має розуміти: найкращі санкції - це удари по нафтових і нафтогазових терміналах на території Росії. Наприклад, на Балтійському морі. Ось, куди потрібно спрямовувати зусилля.
Ми бачимо низку рішень і авансів від США та Європи. А як усе це вплине на так званий переговорний процес між Україною і РФ?
Жодного реального переговорного процесу немає. Росія компостує мозок і не хоче припиняти вогонь, як того вимагають від неї США та ЄС. І тут позиція України полягає у наступному: ми з вами (Європою і Штатами) домовлялися про припинення вогню? Домовлялися, але Росія не хоче цього робити. Тож нехай Захід тепер швидше робить усе, що потрібно.
Що цікавого могла б отримати Україна в рамках угоди НАТО і США щодо озброєнь?
Більше ми дізнаємося від військових. Наскільки я розумію, насамперед потрібні далекобійні ракети, щоб російські літаки не почувалися так вільно в повітрі. Україні цікаві ракети, ЗРК Patriot та інші системи ППО.
Ми чуємо безліч заяв про підготовку США до нових санкцій проти Росії. Наскільки сьогодні Трамп близький до таких рішень?
Давайте так. Хто купує нафту і газ у Росії?
Китай та Індія.
А ще хто?
Бразилія.
А ще?
Ще Європа. Начебто вона вже менше закуповує.
Правильно, Європейський союз. Американці ж не купують російську нафту і газ. Хто має припинити допомагати Росії фінансувати війну? Китай та Індія ж не хочуть.
Як їх усіх змусити це припинити?
Підривати танкери, бити по терміналах у Мурманську, які качають скраплений газ, зокрема, і в Європі - ось, як їх треба змушувати.
Тут треба дивитися в корінь. Американці європейцям завжди ставлять питання: як так виходить, що ви постійно вимагаєте допомоги, але водночас купуєте в Росії нафту і газ? Обсяг імпорту з Росії до США становить лише 30 мільярдів доларів, а товарообіг між Європою і РФ - 60 мільярдів євро, з яких 20 мільярдів - нафта і газ. А ще європейці закуповують у Росії аграрну та іншу продукцію. І Штати цілком резонно запитують у Європи, чому вона не купує американську нафту і газ. Але ж це питання виникало ще під час першої президентської каденції Трампа.
Саме Європа повинна впроваджувати санкції проти Росії. Ключове рішення - за європейцями, їм слід ухвалити потрібне рішення, а не Трампу. Чого всі так до Трампа прив'язалися? Дуже хитрі європейці! Кажуть Трампу: впроваджуй санкції. А самі що? На себе подивіться! А скільки грошей ви витрачаєте на війну? А скільки ще можете витратити? Так ви можете втричі збільшити допомогу Україні! Американці хочуть, щоб європейці почали ворушитися, а далі вже будуть дії за ситуацією.
Самі Сполучені Штати вже позначили свою позицію - їм цікава Росія, особливо останні 150 років. Англосаксам завжди подобалася Росія як дуже зручна країна, яка не може з ними конкурувати і створює попит на безпеку США. Подібної позиції раніше дотримувалися, зокрема, Обама і Байден. Нічого не змінилося.
Але що цікаво, саме Трамп, найімовірніше, і буде могильником Росії. Тому що в рамках його політичного курсу у США та Росії фундаментальний і кардинальний конфлікт щодо нафти й газу, який жодним чином не можна розв'язати. Коли почалися проблеми в Росії з економікою? За Байдена росіяни якраз таки чудово почувалися, а ось під час каденції Трампа все значно погіршилося. Ціну на нафту знизили, а ОПЕК збільшив видобуток. І реалізація курсу Трампа триває.
Чи бояться американці розпаду Росії? Так, бояться. Трамп цього побоюється, але у нього, якраз таки через конфлікт щодо нафти і газу, виникає дилема: або дати заробити пацанам із Техасу, які є його спонсорами, або рятувати Росію. Але ж пацани з Техасу близько і легко можуть із Трампа спитати. Трамп і так мочить Росію, але американці розуміють: якщо натиснуть ще сильніше, можуть передавити, і потім бігай і шукай, у кого опинилася ядерна або хімічна зброя.
Чи потрібна Штатам Росія в такому вигляді? Якщо вони вирішать, нарешті, ухвалять рішення, що не потрібна, то Китай їх підтримає. Адже якщо Китай обиратиме між відносинами з РФ і Європою, він вибере Європу. І тоді буде ухвалено рішення взагалі ліквідувати Росію. США в такому разі Росію ніяк не врятують, тому що навколо неї зібралися сусіди, які її просто ненавидять. Є конкретні країни, які готові рвати Росію - серед них, зрозуміло, Україна і Туреччина з планом щодо тюркського світу аж до Тихого океану. Китай за певних умов взагалі не буде триматися за Росію. Навіщо вона Пекіну?
Сполученим Штатам дійсно цікава Росія як союзник у можливій війні проти Китаю. Але ж у Байдена з Обамою була така сама позиція. А то Байден так хотів нам допомагати - біг і спотикався. Ось і Дуда нещодавно нагадав, як американці затримували дозвіл на постачання Україні МіГ-29, аби з Росією нічого не сталося. А хто на 5 місяців затримав допомогу після Харківської операції? Адже не Трамп сидів і все це робив? І так поводяться американці.
Але Трамп якраз таки і добиває Росію, тому що іншого виходу немає. Економічна криза, яку Трамп провокує в усьому світі, все одно буде бити по Росії, оскільки ціна на нафту впаде.
І все-таки, що буде з розпіареним американським законопроєктом про мита? Чи ризикнуть США запустити такі санкції, враховуючи можливі наслідки? Як на практиці може працювати такий закон?
Писк проти цього законопроєкту, насамперед, буде в Європи. Тому що вона тоді не купуватиме нафту і газ у Росії. Значно зачепить ця історія і Китай, який отримує нафту нафтопроводом із Росії. І якщо нафтопровід починається в Сибіру і закінчується в Китаї, китайцям буде складно казати, що прокачується нафта монгольська, казахська чи якась інша нафта, але куплена не в росіян. Усе конкретно і зрозуміло.
Що стосується Індії, там трохи інша історія. Якщо везти нафту морем із Росії до Індії, можна щось вигадати. Наприклад, перемішати нафту, поміняти документи танкерів, злити нафту з танкерів, а потім за документами буде проходити вже інша нафта. Її можна продати якимось островам, у яких немає товарообігу зі США, щоб не потрапити під мита. Потім така нафта може потрапити, зокрема, і до Китаю.
Загалом Ліндсі Грем (співавтор законопроєкту в США про мита в розмірі 500% проти економічних партнерів Росії, - ред.) каже, що це удар по Китаю. Індія тут іде в другій черзі, а Бразилія - у третій. Але Грем мовчить про ЄС. Але ж як у такому разі Орбан купить російську нафту? Теж буде говорити, що вітром надуло? Або скраплений газ із Мурманська? Підводних каменів багато.
Я вітаю цей законопроєкт і хочу, щоб його ухвалили. Тому що це років на 100. Кувалда з'явиться у кожного президента США, який буде нею рулити так, як хоче. Звичайно, Трамп може впровадити вторинні санкції проти Росії і своїм указом, як було проти Венесуели. Але американці так робити не хочуть, бо розуміють, що Росія балансує на межі. Вони позначили свою позицію ще 150 років тому, коли перший раз годували Росію і рятували її від голоду. США не хочуть розпаду Росії, але обставини працюють проти. Тому що треба вибирати між інтересами економіки, нафти і газовиробників США та інтересами Росії. І тут дійсно скрізь глухий кут.
У цій конфігурації не чинить жорсткого тиску на Росію і Китай. Навіщо Пекіну щось змінювати в Росії? Адже Путін йому усе віддає. А якщо виникне невизначеність, що тоді робити з Росією? Хто буде так системно віддавати ресурси?
Ми спостерігаємо політику балансів. Працює Realpolitik. І питання всієї цієї історії далеко не у США.
До речі, а як треба ставитися до жорстких заяв Ліндсі Грема? Це програма дій Республіканської партії і Трампа на майбутнє чи лише риторика?
Слова Грема - це не просто риторика. На республіканців тиснуть соцопитування, які показують, що політика Трампа виглядає не дуже добре. Трампа мочить консервативна преса, і йому це неприємно.
Минулого тижня номер газети New York Post, яку точно читає Трамп, вийшов на першій сторінці з убитим немовлям у Херсонській області. Написали все, що потрібно. А Трамп її точно читає. Чи розуміє він, що його замазують кров'ю? Я думаю, що розуміє. Чи хоче він, щоб його пов'язували з війною і далі? Швидше за все, ні. Є довгострокові інтереси США. Чи вийде у Трампа врятувати Росію? Ймовірно, що ні.
Таким чином, у Трампа не залишається іншого виходу, окрім як підтримати Україну? Адже та сама схема з відривом Росії від Китаю навряд чи життєздатна.
Забрати Росію в Китаю вже ніяк не вийде, це зараз уже зрозуміло. Думаю, у США зростатиме розуміння такої ситуації.
Втім, і для самої Росії хороших варіантів наразі немає. Лише агонія продовження війни.
Але ми маємо розуміти, що закінчення війни з переможним результатом, особливо зі сценарієм повернення до кордонів 1991 року, залежить виключно від України. Необхідер клепати свою зброю і довбати по Росії. Треба паралізувати залізницю і багато інших об'єктів.
Чого чекати Україні найближчим часом і до чого готуватися?
Треба не чекати, а діяти. Логіка політиків, як в Україні, так і на Заході однакова. Якщо не давати по голові, ніхто нікуди рухатися не буде.
Потрібно створювати обставини, коли США змушені будуть діяти. Хіба у Трампа було серйозне бажання бомбити Іран? Ні, він цього не хотів. Але Ізраїль поставив Трампа в таке становище, що він змушений був бомбити Іран.
У всіх свої інтереси, виходячи з яких виникають і дії.
Так, тому потрібно зробити з України актив. Будувати свою оборонку і довбати по території Росії. Треба ставити США в становище, коли американці прибіжать і будуть діяти. Думаю, Україна не проти такого сценарію, але все залежить виключно від нас. Від стимулювання і виробництва власного озброєння, включно з ракетами, які мають довбати по Росії.
Тарас Загородній - політтехнолог і експерт. Понад двадцять років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях в якості політтехнолога, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу в якості експерта.