З початку 2025 року Росія посилила масовані атаки по обʼєктах газової інфраструктури України. Напередодні опалювального сезону ситуація стає доволі критичною, що може призвести до перебоїв як з опаленням, так і з наявністю побутового газу у споживачів.
У другій частині інтервʼю Главреду експерт Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук розповів, чи можливий тотальний блекаут та чи буде взимку газ у помешканнях українців.
Першу частину про те, за яких умов Україна перейде на жорсткі графіки відключень, які міста будуть найбільш вразливими до відключень та чому Росія змінила тактику ударів по інфраструктурі можна прочитати за посиланням.
Якщо говорити про газову складову української енергосистеми, то, як ви зазначили, зараз справді є серйозні проблеми. Нардеп Кучеренко озвучував цифру про втрату близько 60% видобутку газу. Наскільки ця ситуація серйозна?
Цю інформацію також підтверджував Bloomberg (Reuters раніше повідомляв про 40%). Мова, скоріше, йде про тимчасове припинення або зниження видобутку в таких масштабах. Тобто можна очікувати, що певний час знадобиться на проведення ремонтних робіт, після чого видобуток частково стабілізується — приблизно на рівні 45–50 млн кубометрів на добу, якщо, звісно, не буде нових масованих ударів.
Але ми все одно маємо нестачу газу у підземних сховищах і ослаблену інфраструктуру видобутку, тому можливі коливання та перебої. Адже той газ, який ми видобували влітку, зазвичай закачували в ПСГ (підземні газосховища), а взимку він уже йшов напряму до споживачів. Тепер до цього додається ще одна проблема — відсутність транзиту газу.
І от це питання, на жаль, багато хто ігнорує. Адже транзит, навіть у період війни, відігравав позитивну роль — не через російський газ, а через підтримання тиску в системі.
Недаремно президент Зеленський, коли закінчувався контракт на транзит, говорив: «Та будь ласка, хай буде будь-який інший газ, азербайджанський чи інший, тільки не російський». Очевидно, йому подали інформацію, що сам факт транзиту важливий для стабільності газотранспортної системи. Адже раніше у нас було приблизно 15 млрд кубометрів транзиту на рік — тобто близько 1 млрд на місяць. Це дозволяло підтримувати тиск у системі, легше подавати власний газ споживачам і стабільніше піднімати газ із підземних сховищ.
А зараз ми залишаємося без цього ресурсу вперше. Минулої зими ми ще частково проходили опалювальний сезон із транзитом — це був січень-лютий і березень, коли було вже тепліше і споживання було меншим. А от цього року вперше доведеться проходити всю зиму без транзиту. Як ця ситуація розвиватиметься — складно сказати. Вона точно буде складною, адже нам потрібен достатній тиск, щоб подавати газ усім споживачам. Навіть промисловість, так, вона буде економити, але її роль менша, бо вона і так споживає відносно небагато газу — близько 4 млрд на рік, а в зимовий сезон приблизно до 1,5 млрд. Це небагато для бізнесу.
Але ключове питання — соціальне. Тому що без електроенергії ще якось можна прожити. Хоча зараз це теж складно, адже насоси, водоканали — усе залежить від електрики. Але найголовніше — це тепло. Бо в холоді навіть при +16°C уже холодно, людині важко жити в таких умовах. Можна, звичайно, але це вже виживання, а не нормальне життя.
На жаль, тепло — це ключовий фактор. І якщо буде холодно, то все, звичайно, впирається в індивідуальні можливості людей, розумієте? Але є старше покоління, є молодші — діти, і це все вразливі категорії. І нікого нікуди не вивезеш, нікого таким чином не врятуєш. Тому сподіватись можна лише на те, що нам нададуть більші обсяги газу, можливо навіть без оплати. Бо, так, щось виділяють, але поки що все це виглядає доволі туманно, скажімо так. Контрактів під це немає. Але зараз те, чи буде цей газ, фактично є невідомістю.
Дивіться відео інтервʼю Юрія Корольчука Главреду про наслідки атак РФ для енергетики:
А якщо не буде цього газу, які ваші прогнози?
Якщо не буде, будуть повні відключення. Теплокомуненерго будуть обмежувати теплопостачання багатоквартирних будинків до мінімуму, і людям доведеться не просто вдягати светр, як радили, а, можливо, ще й шубу вдома.
Я вам скажу, бували різні ситуації. Я знаю людей, які змушені були спати вдома в пальто чи навіть у зимовій куртці, бо було надто холодно. Тому, не дай Боже, щоб всім українцям довелося переживати таке. Але, на жаль, ситуація зараз виглядає саме таким чином.
Тобто, якщо буде повністю знижено подачу газу до будинків, то, якщо я правильно зрозуміла з ваших слів, проблеми можуть виникнути не лише з опаленням, а і з побутовим газом — умовно кажучи, навіть газова плита може не працювати, так?
Добре, що ви це згадали, бо я б і сам забув про цей момент. От, наприклад, нова міністерка — Світлана Гринчук. Вона, до речі, визнала те, що говорили ще минулого року. Попередній голова Нафтогазу, Олексій Чернишов, доволі обтічно говорив, що вони, мовляв, готові до відключень і обмежень за графіками.
Але Гринчук заявила про підготовку відповідних планів дій на випадок таких ситуацій. Звичайно, це не її особиста ініціатива — це робота всієї структури, і над цим ще у 2022–2023 роках працювали в «Нафтогазі». І це логічно, бо подібні ризики є реальними. Але йдеться про дуже серйозні ризики — значно більші, ніж у випадку з електроенергією.
Якщо згорів холодильник — це, безумовно, велика втрата, бо не кожен може дозволити собі новий. Але коли йдеться про газ — це вже питання безпеки. Адже далеко не в усіх сучасні плити з автоматичним вимкненням. Уявіть: людина поставила борщ, газ вимкнули, потім подачу відновили — а вогонь знову загорівся. Людина цього навіть може не помітити. А якщо це літня людина, яка забула, пішла спати — наслідки можуть бути трагічними.
Тому, чесно кажучи, мені важко уявити, як це можна буде реалізувати безпечно. Технічно це можливо — просто перекрити вентиль і все. Але навіть якщо відключати подачу погодинно, це вже питання не лише технічне, а й фізичне — адже на місцях мають бути люди, які виконуватимуть ці дії.
Пам’ятаєте, у 2022–2023 роках, коли відключення електрики тільки починалися, спершу також потрібно було, щоб фахівець фізично приходив і обмежував подачу, вже згодом частину процесів вдалося автоматизувати. Але тут так просто не буде. І це ризикований процес, але ми можемо уявити, як це виглядатиме. У приватному будинку, наприклад, як вам можуть обмежити газопостачання? Фактично — лише шляхом зниження тиску. Тобто тиск у системі зменшать, і тоді газу на конфорку ще вистачить, а от котел може вже не запуститися. Це цілком можливий сценарій — навіть, я б сказав, найбільш ймовірний.
Зараз лунає різна інформація, зокрема й про те, що газ повністю вимкнути неможливо. Але ми вже бачили схожу ситуацію з електроенергією, коли, фактично, у 2022 році стався такий собі короткочасний блекаут — на кілька днів. І якщо зараз ситуація розвиватиметься за нинішнім сценарієм — із продовженням російських обстрілів — то постає питання: до чого готуватися? Чи можливий тепер тотальний блекаут — але вже не лише без електрики, а й без опалення, води, газу?
Мені здається, коли президент Зеленський говорив про це, він мав на увазі саме такий сценарій. І з ним важко не погодитися: продовження обстрілів, особливо під час зими, під час опалювального сезону, дійсно може призвести до масштабного блекауту — до системної аварії, тобто відключення споживачів.
Єдиний варіант у такій ситуації — це, умовно кажучи, ввести систему у «штучну кому». Так, як це було у 2022 році, коли стався штучний блекаут — тоді це було контрольоване, примусове відключення енергоблоків АЕС. МАГАТЕ тоді це офіційно оприлюднило, хоча Міненерго України на той момент утримувалося від коментарів.
І це, по суті, єдиний спосіб відрегулювати систему — примусово відключати блоки АЕС і ТЕС. Але, чесно кажучи, це надзвичайно складно й ризиковано. Бо така ситуація передбачає непрогнозовані наслідки для цих блоків, адже невідомо, чи можна буде їх потім нормально увімкнути. А це ж буде зима, холод. Генераторів, відверто кажучи, на всіх не вистачить. Те, що нібито в кожного є генератор — це ілюзія. Так, у когось є маленький генератор у перукарні, він може працювати кілька годин. Але якщо відключення тривалі — усе стає набагато складніше. Першими постраждають автозаправки — утворяться черги, всі почнуть купувати пальне. Знову з’являться ці каністри, як у 2022 році, коли ціна на паливо підскочила у п’ять разів. Ми вже бачимо, що зараз податкова вперше за кілька сезонів відреагувала — провела профілактичну роботу, наголосила, що піднімати ціни не можна. Але, попри це, ціни все одно ростуть, бо зростає попит.
Багато хто, хто вже не вірив у повторення таких ситуацій, тепер знову почав скуповувати генератори, пальне, устаткування. Ринок реагує миттєво — особливо коли відсутній контроль. А контролю, на жаль, немає. І це, на мій погляд, дуже погано. Я ще після 2022–2023 років говорив: як так, що ніхто не поніс відповідальності за тодішні необґрунтовані підвищення цін? Я розумію, що покарати всіх неможливо, але ж є великі гравці ринку, які свідомо це робили. І це, чесно кажучи, неповага до людей. Бо все це купують не найбагатші українці — ті ж каністри, генератори, запас пального. Тому така ситуація цілком може повторитися.
Юрій Корольчук - енергетичний експерт, співзасновник Інституту енергетичних стратегій.
Закінчив філософський факультет Львівського національного університету ім. Івана Франка.
Протягом 1998-2002 року реалізовував низку аналітичних проєктів у Центрі політичних досліджень Львівського національного університету ім. І. Франка, Центрі політичних досліджень "Нова Хвиля", Центрі політичного прогнозування газети "Високий замок".
У 2003-2004 рр. очолював прес-службу компанії ДК "Газ України", що входиила до структури НАК "Нафтогаз України".
У 2004-2005 рр. став головою прес-служби ВАТ "Укртранснафта", що входить до структури НАК "Нафтогаз України" і є монополістом на ринку транспортування нафти в напрямку країн Європейського Союзу та на вітчизняні нафтопереробні заводи.
З 2006 по 2010 рік - начальник прес-центру НАК "Нафтогаз України".
З 2010 року - один із засновників Інституту енергетичних досліджень, член Наглядової Ради Інституту енергетичних стратегій.